Постанова № 94649880, 04.02.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/19721/20

Провадження № 3/161/505/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2021 року м. Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Пушкарчук В.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,-

- за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И Л А:

До Луцького міськрайонного суду Волинської області з УПП у Волинській області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №336114 від 22 листопада 2020 року вбачається, що 22.11.2020 року о 00:01 год у м. Луцьку по вул. Чернишевського, 90, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координаційних рухів, порушення вимови. Від огляду на стан алкогольного сп`яніння водій відмовився у встановленому законом порядку у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповдальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судом встановлено, що на момент розгляду справа ОСОБА_2 змінила прізвище на " ОСОБА_3 ".

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнала, суду пояснила, що 22.11.2020 року не перебувала у стані алкогольного сп`яніння. Під час зупинки автомобіля вона пояснила патрульним поліцейським, що прямує до аптеки, оскільки в неї вдома хвора дитина, і їй потрібно купити ліки від температури для дитини. Однак, у патрульного виникли сумніви з приваду перебування водія автомобіля у стані алкогольного сп`яніння, а також ним було вказано на наявність запаху алкоголю із салону автомобіля, і він поцікавився чи вона вживала алкоголь. На що, остання повідомила що ні, а в подальшому пасажир даного автомобіля ОСОБА_4 повідомила що саме вона вживала алкоголь. Оскільки у даній ситуації вона опинилась вперше, заявила клопотання про бажання скористатись правової допомогою та викликати на місце адвоката. На що їй було відмовлено в категоричній і грубій формі. У подальшому їй у такій же грубій формі було відмовлено у проходженні тесту на алкогольне сп`яніння на місці та у медичному закладі на якому вона наполягала. На підставі викладеного, просила суд закрити справу у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Шафран Д.В. надала суду пояснення аналогічні поясненням її підзахисної.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідків, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Вина ОСОБА_1 у вчинені правопорушення підтверджуються наступними доказами, дослідженими судом, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №336114 від 22 листопада 2020 року, складеним інспектором взводу № 1 роти № 4 БУПП у Волинській області ДПП молодшим лейтенантом поліції Липич В.С. відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1);

- довідкою УПП у Волинській області ДПП від 26.11.2020 року з якої слідує, що ОСОБА_2 не притягалася до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 КУпАП та за місцем свого проживання отримувала посвідчення водія НОМЕР_2 від 24.12.2014 року (а.с. 2);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_2 від огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовилась у присутності двох свідків.

- письмовими поясненнями ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 22.11.2020 року, в яких останні зазначили, що вони були присутні при проведенні огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу на місці зупинки водія ОСОБА_2 . Свідки підтвердили, що на вимогу працівника поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_2 відмовилась. Зазначене свідки підтвердили особистими підписами (а.с. 4-5);

- відеозаписом, на якому зафіксовані обставини, що мали місце 22.11.2020 року о 00:01 год. в м. Луцьку по вул. Чернишевського, 90, за участі ОСОБА_2 . Із вказаних відеозаписів вбачається, що в ході спілкування із ОСОБА_2 , працівниками поліції було повідомлено, що у неї наявні ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема, запах алкоголю, а тому їй було запропоновано пройти огляд на стан такого. Оскільки, на неодноразові звернення працівника поліції в адресу ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння надалі тривалий час залишалися не виконаними, поліцейський трактував такі дії як відмову останньої від проходження огляду на стан сп`яніння, яка, в свою чергу, була зафіксована в присутності двох свідків (а.с. 7).

- показаннями свідка ОСОБА_6 , який у судовому засіданні пояснив, що 22.11.2020 року близько 00:00 год його зупинили працівники поліції і попросили бути свідком при проходженні жінкою-водієм (як надалі виявилося ОСОБА_2 ), освідування на стан алкогольного сп`яніння. Працівник поліції запропонував ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу «Драгер», однак остання від проходження такого огляду відмовилася. Запаху алкоголю від ОСОБА_2 він не чув, оскільки остання перебувала у захисній масці. Він підписував протокол про адміністративне правопорушення, який був складений відносно ОСОБА_2 .

Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, як надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду не має.

ОСОБА_4 суду пояснила, що 22.11.2020 року вона перебувала разом із ОСОБА_1 під час складання адміністративного протоколу відносно останньої. Вказала, що саме вона вживала алкоголь, а тому у працівника поліції могли бути припущення відносно того чи перебуває ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Разом з тим, зазначила, що ОСОБА_1 не відмовлялась від проходження огляду, просила інспектора поліції на проходження медичного огляду, на що їй було відмовлено.

Однак, , показання свідка ОСОБА_4 оцінює критично і розцінює їх як спробу допомоги ОСОБА_1 уникнути передбаченої законом відповідальності за скоєне.

Невизнання своєї вини ОСОБА_1 суд розцінює як обраний нею спосіб захисту, який має ціллю уникнути відповідальності за вчинене.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. п. 2, 4 Розділу І Інструкціїпро порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – Інструкція), - огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У даному випадку, підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, у інспектора поліції були в наявності. Так, інспектором поліції було встановлено, що у ОСОБА_1 відчувається запах алкоголю з порожнини рота, порушення вимови, порушення координаційних рухів.

Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння був зафіксований в присутності двох свідків – ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Аналізуючи вимоги чинного законодавства, слід дійти висновку, що особа на вимогу працівника поліції має надати безумовну згоду на проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння відразу після її зупинки та виявлення останнім відповідних ознак такого стану.

На переконання суду, вищевказані дії ОСОБА_1 в повній мірі підтверджують факт її відмови від проходження нею огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Таким чином, ОСОБА_1 , відмовившись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, порушила вимогу п. 2.5 ПДР України, а відтак вчинила правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При визначенні виду та розміру стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності у сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, майновий стан.

Враховуючи всі обставини справи, особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Дана міра адміністративного стягнення, на думку суду, буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 454 грн.

Керуючись ст. ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

(Реквізити сплати: Рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; Назва отримувача коштів: ГУК у Волин. обл/Волинська.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38009371; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банка отримувача (МФО): 899998).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

(Реквізити сплати: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова суду може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.П. Пушкарчук