Ухвала суду № 94649729, 04.02.2021, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/17203/13-ц

Провадження № 6/947/150/21

УХВАЛА

04.02.2021 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони на її правонаступника в рамках виконання рішення Київського районного суду міста Одеси від 18.12.2018 року по справі №520/18170/18,

В С Т А Н О В И В:

03.02.2021 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони – ОСОБА_1 на його правонаступника – Одеську міську раду, в рамках виконання рішення Київського районного суду міста Одеси від 18.12.2018 року по справі №520/18170/18.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу справу за вказаною заявою було розподілено судді Калініченко Л.В.

Суд зазначає, що питання про заміну сторони на її правонаступника врегульовано ст. 442 ЦПК України, якою встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Отже вказане питання розглядається судом в найкоротші терміни у судовому засіданні з повідомленням сторін по справі.

Зазначена стаття регулююча вказане питання, включена до Розділу VI щодо процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України, якою визначено загальні вимоги щодо форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, встановлено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Отже, оскільки вимоги заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» стосуються питання, яке врегульоване ст. 442 ЦПК України, та належить до питань пов`язаних з виконанням судових рішень, вимоги ст. 183 ЦПК України розповсюджуються на зазначену заяву заявника.

Заявником на виконання вимог ст. 183 ЦПК України надано до суду описи поштових вкладень, відповідно до яких судом встановлено, що заявником скеровано копію заяви ПАТ КБ «Надра» та Одеській міській раді.

Натомість, суд звертає увагу, що заявником не надано до суду доказів на підтвердження відкритого виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Київського районного суду міста Одеси від 18.12.2018 року по справі №520/18170/18.

Отже, заінтересованими сторонами по справі є сторони по цивільній справі №520/18170/18 за заявою Публічного акціонерного товариства Банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ Надра» Стрюкової І.О., заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Одеська міська рада про визнання спадщини відумерлою.

Сторонами по зазначеній справі були: заявник – Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Одеська міська рада.

ОСОБА_3 листопада 2017 року помер.

З урахуванням викладеного, заінтересованими особами по зазначеній справі є: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Одеська міська рада.

Заявником в порушення вимог ч.2 ст. 183 ЦПК України не надано до суду доказів на підтвердження скерування копії заяви з доданими до неї додатками усім сторонам по справі, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч.4 ст.183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З урахуванням викладеного, оскільки подана заява не відповідає вимогам ч.2 ст.183 ЦПК України, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись ст.ст. 183, 442 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони на її правонаступника в рамках виконання рішення Київського районного суду міста Одеси від 18.12.2018 року по справі №520/18170/18 - повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду шляхом подання її до Київського районного суду м. Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Суддя Калініченко Л. В.