Рішення № 94649270, 29.01.2021, Веселівський районний суд Запорізької області

Справа № 313/108/20

Провадження № 2/313/26/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2021 р. смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді - Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Кравцовій О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», третя особа - приватний нотаріус Легкобит Станіслав Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВCТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, у якому просить виконавчий напис від 20.08.2019 р., зареєстрований в реєстрі за № 2070, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобит С.О. про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» код 39952398 заборгованості у розмірі 122 479 грн. - визнати таким, що не підлягає виконанню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати на загальну суму

1 261,20 грн. (840,80 грн. - судовий збір за подання позову та 420,40 грн. за подання заяви про забезпечення позову).

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги задовольнити.

Відповідач та треті особи у судове засідання не з`явилися, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ст. 128 ЦПК України, що з врахуванням, вимог ст. ст. 2, 223 ЦПК України не перешкоджає проведенню судового засідання.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 81 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов`язки.

Відповідно до ч.ч.3, 5 вказаної правової норми цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч.1 ст.12, ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ЦК України).

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Головним державним виконавцем Веселівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Науменко О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчого напису № 2070 виданий 20.08.2019 р., який видано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобит С.О. щодо стягнення з позивача на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованості за договором позики № 238510 від 09.08.2017 р. в розмірі 122 479,00 грн. що складається з: заборгованість за основною сумою позики – 5000 грн.; заборгованість за відсотками згідно договору – 57 714,00 грн.; заборгованість за простроченими відсотками згідно договору – 59 765,00 грн.

Стягнення заборгованості проводиться за період з 09.08.2017 р. по 27.05.2019 р.

З виконавчого напису від 20.08.2019 р. зареєстрованого за № 2070 вчиненого приватним нотаріусом Легкобит С.О. вбачається, що його було вчинено на підставі пункту 2 Переліку за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів від 26.11.2014 р. № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» було внесено до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 р. № 1172 та доповнено по вищевказану постанову КМУ № 1172 від 26.06.1999 р. розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Отже з цього моменту нотаріуси набули змоги видавати виконавчі написи щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних правовідносин. Саме на підставі цього пункт 2 постанови КМУ № 1172 від 29.06.1999 р. було здійснено приватним нотаріусом Легкобит С.О. оспорюваний виконавчий напис.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. у справі № 826/20084/14, http://reyestr.court.gov.ua/Review/65037659, https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2008805-17#n2, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р. № К/800/6492/17, К/800/7651/17 http://reyestr.court.gov.ua/Review/70163734, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме:

….

п. 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:

«Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Суд вважає, що на момент вчинення виконавчого напису, а саме 20.08.2019 р. у нотаріуса взагалі не було правових підстав здійснювати зазначений виконавчий напис оскільки п. 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» вищевказаної постанови КМУ на підставі якого робився виконавчий напис взагалі визнано не законною та не чинною.

Нотаріусом було зроблено оспорюваний виконавчий напис на підставі норми права, яку на момент вчинення виконавчого напису скасовано та визнано недійсною.

Крім того, вчиняючи вказаний виконавчий напис нотаріус не пересвідчився у безспірності заборгованості позивача перед ТОВ «ВЕЛЛФІН» за договором позики № 238510 від 09.08.2017 р.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» та п.п. 1.1 та п.п. 1.2. п. 1 глави 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п.п.3.1. та п.п. 3.4 п. 3 глави 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Відповідно до п. 1.3 Договору позики № 238510 від 09.08.2017 р. укладеного між ТОВ «Веллфін» та ОСОБА_1 строк позики за цим договором складає 30 (тридцять) днів, позика має бути повернута згідно Графіку розрахунків (додаток до договору) до 08.09.2017 р.

Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 р. в справі № 444/9519/12 (пункт 54 постанови) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

За таких обставин, ураховуючи зміст пункту 1.3 Договору, проценти за користування позикою нараховуються лише в межах 30 днів, й після спливу вказаного строку проценти за користування кредитом не підлягають нарахуванню.

Відповідно до виконавчого напису стягнення заборгованості проводиться за період з 09.08.2017 р. по 27.05.2019 р.

Отже заборгованість за відсотками, яка стягнута виконавчим написом виходить за межі 30 днів передбачених договором позики.

Вищенаведене підтверджує про відсутність безспірності при вчиненні виконавчого напису нотаріусом.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-V111 від 02.06.2016 р. висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Питання із судовими витратами вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі ст.ст. 3, 15, 16 ЦК України, ст. 88 Закону України «Про нотаріат», керуючись

постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, який набрав чинності 07.03.2012 р., а також ст.ст. 1-13, 81, 89, 141, 223,259,263-265, 268 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Виконавчий напис від 20.08.2019 р., зареєстрований в реєстрі за № 2070, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіславом Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» код 39952398 заборгованості у розмірі 122 479 грн. - визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» судові витрати на загальну суму 1 261,20 грн., пов`язані зі сплатою судового збору.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://court.gov.ua/fair/sud0804.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Веселівський районний суд Запорізької області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено 04.02.2021 р.

Суддя

Веселівського районного суду

Запорізької області А.О.Нагорний

29.01.21