Ухвала суду № 94648974, 27.01.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12015/20

2/308/3441/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Зарева Н.І., за участю:

секретаря судового засідання – Тимко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород заяву представника позивача АТ «ТАСКОМБАНК» - адвоката Клименко Т.В. про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

АТ «ТАСКОМБАНК» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 січня 2021 року в справі було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.

Після відкриття провадження у справі представник позивача АТ «ТАСКОМБАНК» - адвокат Клименко Т.В. надіслав клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, в якому просить вжити заходи забезпечення позову до ОСОБА_1 , а саме накласти арешт на належну йому земельну ділянку за кадастровим номером 2124884800:11:011:0097, площею 0,08 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці.

В обгрунтування поданої заяви про забезпечення позову, заявник зазначає, що станом на 21.08.2020 року заборгованість за заявою – договором № 423726-818 про надання кредиту готівкою на власні потреби від 22.08.2019 р. становить 234 617,66 гривень, відповідач повністю уникає свого обов`язку щодо повернення кредиту, заборгованість постійно збільшується, а отже існує обґрунтована імовірність неможливості виконання рішення суду про стягнення коштів із боржника за рахунок наявного у нього майна.

Дослідивши та оцінивши подану заяву та додані до неї документи, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Крім того, суд у мотивувальній частині ухвали про забезпечення позову повинен вказати мотиви, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Водночас, пунктом 4 вказаної постанови визначено, що, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Із поданої заяви вбачається, що відповідач не виконує належним чином свої зобов`язання за договором про надання кредиту, у зв`язку з чим існує реальна загроза . Разом з цим, суд констатує, що позивачем не наведено жодних обставин та не подано доказів на підтвердження існування обставин, які б свідчили про наявність загрози невиконання боржником рішення суду про стягнення з нього коштів у разі задоволення позову, та не доведено, що є підстави вважати, що відповідач вчиняє або має намір вчинити дії, спрямовані на ухилення від виконання своїх зобов`язань.

Слід констатувати, що тільки наявність спору про стягнення заборгованості за кредитним договором сама по собі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне на праві приватної власності ОСОБА_1 нерухоме майно.

До того ж, заявник не довів належними, допустимими та достовірними доказами, що невжиття заходу забезпечення позову у вигляді арешту земельної ділянки істотно ускладнить чи унеможливить виконання такого рішення, про що клопоче заявник, зокрема, того факту, що у разі винесення рішення суду по суті спору на користь заявника, існують обставини, що виключають можливість його добровільного виконання, відсутності у відповідача іншого майна та доходів, за рахунок яких можна примусово виконати рішення суду.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що подана заява необгрунтована і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 152, 153, 157, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача АТ «ТАСКОМБАНК» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду області протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Н.І. Зарева