Рішення № 94647906, 03.02.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/930/20

Провадження № 2/263/205/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року м.Маріуполь

Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Шевченко О.А., при секретарі Ковальовій О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Маріупольської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Азовського басейнового управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного вилову риби, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача 22.01.2020 року звернувся до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Маріупольської міської ради збитки, спричинені незаконним виловом риби у розмірі 15470, 00 грн. На обґрунтування позову зазначено, що вироком Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 26.11.2019 року по справі 263/14655/19 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України. Так, ОСОБА_1 засуджено за те, що 12.09.2019 року, приблизно о 16 год. 00 хв. він, перебуваючи на річці Кальміус, біля буд. 1 вул. Гавань Шмідта в Центральному районі м. Маріуполі, з моста через вказану річку, діючи умисно, з метою зайняття незаконним рибним добувним промислом, не маючи дозволу на зайняття рибним добувним промислом, виданого компетентним органом у встановленому законом порядку, за допомогою забороненого знаряддя лову - риболовного сіткоснастевого засобу «павук», у порушення п. 3.15 «Правил любительського та спортивного рибальства та Інструкції про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 року, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, за допомогою вищевказаного забороненого знаряддя лову умисно здійснив незаконний вилов риби з Азовського моря, наступ них видів: 12 одиниць особин виду «піленгас», вартістю згідно розрахунку до Додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 «Про затвердження такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» - 680 грн. за одну особину, на суму 8 160 грн.; 4 одиниці особин виду «лящ», вартістю згідно розрахунку до Додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 «Про затвердження такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» - 170 грн. за одну особину, на суму 680 грн.; 13 одиниць особин виду «судак звичайний», вартістю згідно розрахунку до Додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 «Про затвердження такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» - 510 грн. за одну особину, на суму 6 630грн. Внаслідок незаконного добування водних біоресурсів, згідно такс, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1209 від 21.11.2011 року, заподіяно істотну шкоду рибному господарству України на загальну суму 15470 грн. Вирок набрав законної сили, однак питання щодо відшкодування шкоди, завданої рибному господарству України, не вирішено, у зв`язку з чим позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 лютого 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 01.02.2021 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 01 лютого 2021 року вирішено провести заочний розгляд справи.

Від прокурора Маріупольської місцевої прокуратури №1 Кунди Л.І. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. Заяви про розгляд справи за його відсутністю або відзив суду не надав, про причини неявки не повідомив, що, відповідно до ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилався позивач, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Судом встановлено, що вироком Жовтневого районного суду у справі 263/14655/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, призначено покарання у виді штрафу в сумі 1700,00 грн.

Як вбачається, за даним фактом було складено протокол про адміністративне правопорушення №01117 від 12.09.2019 року.

Згідно розрахунку матеріального збитку до протоколу №018117, заподіяного ОСОБА_1 , загальна сума заподіяної шкоди склала 15470,00 грн.

Згідно ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається зі змісту вироку Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 листопада 2019 року, питання про відшкодування ОСОБА_1 спричиненої ним шкоди на загальну суму 15470 гривень вирішено не було.

Розрахунок розміру шкоди, спричиненої діями відповідача, проведено на підставі Додатку №1 «Такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України», затверджених Постановою КМУ від 21.11.2011 року №1209.

За загальним правилом, встановленим ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування вказаної шкоди здійснюється у відповідності з вимогами ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», згідно з якими шкода і збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу підлягають зарахуванню на рахунки фондів охорони навколишнього природного середовища місцевих рад, якою є Маріупольська міська рада.

Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених цією Конституцією.

Відповідно до вимог ст. 15 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» до повноважень і компетенції місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища відноситься забезпечення реалізації екологічної політики України, здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (стаття 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища») .

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Тобто, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

На підставі викладеного, враховуючи доведеність позивачем факту незаконного вилову риби ОСОБА_1 , а також те, що відомостей щодо добровільного відшкодування завданої шкоди суду не представлено, необхідно дійти висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору.

Керуючись ст.13 Конституції України, ст.ст.47, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.1166 ЦК України, ст.ст.5, 12, 13, 141, 206, 263-265, 280 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Маріупольської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Азовського басейнового управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного вилову риби, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Маріупольської міської ради (отримувач:Маріуп.УК/м.Маріуполь/24062100, код ЄДРПОУ 37989721, Казначейство України (ЕАП), р/р UA818999980000033116331005051, код платежу 24062100), шкоду, завдану внаслідок незаконного вилову риби, у сумі 15470 (п`ятнадцять тисяч чотириста сімдесят) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 2102,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.02.2021 року.

Суддя О.А.Шевченко