Ухвала суду № 94647818, 04.02.2021, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/2982/20

Справа № 226/2982/20

Провадження № 2/226/129/2021

У Х В А Л А

04 лютого 2021 року м. Мирноград

Димитровський мiський суд Донецької областi у складі:

головуючого – судді Петуніна І. В.,

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: ОСОБА_2

відповідач: ОСОБА_3

розглядаючи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю та поділ майна,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 21.01.2021 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю і поділ майна та призначене підготовче засідання на 18.02.2021.

02.02.2021 до суду надійшло клопотання позивача про забезпечення позову шляхом заборони відчуження, розпорядження та продажу майна за виконавчим провадженням 59356817, а саме нежилим приміщенням з підвалом загальною площею 1179,3 м2, вбудоване в нежитлову будівлю А-2, Д-1 будівля котельної майстерні загальною площею 106,1 м2, Г-1 будівля майстерні загальною площею 87,0 м2, В-1 будівля гаражу площею 68,1 м2, адреса об`єкта: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на час вирішення спору по суті.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначила, що під час розгляду даної справи їй стало відомо про активний продаж спірного майна. З відкритих реєстрів встановлено, що майно, котре є предметом спору судового розгляду, перебуває у продажу у 2-х реєстрах від обох різних суб`єктів: уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Родовід Банк» та старшого державного виконавця Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Редькою Л. Г. Враховуючи, що зазначені обставини, а саме активний продаж з обох сторін спірного майна спрямовані на подальшу реалізацію, що можливо призведе до юридичного не визначення самого розпорядника (власника) спірного майна. 25.02.2016 ПАТ «Родовід банк» віднесено до категорії неплатоспроможних банків України. НБУ за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) прийняв рішення від 19.12.2017 № 811-рш про відкликання банківської ліцензії санаційного банку та ліквідацію ПАТ «Родовід Банк».

Наслідки запровадження тимчасової адміністрації вказує на те, що в такому разі повинні припинитися будь-які договірні відносини попереднім керівництвом банку. Будь-яке майно, що підпадає під продаж та продається, забезпечується можливістю Фонду через відкриті торги – спосіб продажу майна. Підставою накладення арешту на все майно ОСОБА_3 є виконавчий лист 6/226/35/2017 виданий 25.04.2017 на користь ПАТ «Родовід Банк». Але ПАТ «Родовід Банк» 19.12.2017 ліквідується – процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства відбулася. Фонд є суб`єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду. За таких обставин вбачається, що подібних випадків не повинно бути.

Враховуючи вимоги п. 4 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі прийняття рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника, підлягає закінченню виконавче провадження, що саме і не виконується з боку старшого державного виконавця Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Редьки Л. Г.

Щодо видів забезпечення позову вважає за необхідне зупинити продаж арештованого майна із забороною відчуження та розпорядження або проведення будь-яких дій, спрямованих на реалізацію державним виконавцем Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), щоб уникнути перешкод власнику або адміністрації Фонду. Такий спосіб забезпечення позову передбачений законом, є співмірним заявленим позовним вимогам і його невжиття призведе до неможливості захисту законних інтересів позивача, поновлення його порушеного права в майбутньому у випадку задоволення його позовних вимог.

Судом встановлено, що у Мирноградському міському відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває виконавче провадження № 59356817 з приводу примусового виконання виконавчого листа № 6/226/35/2017, виданого 25.04.2017 Димитровським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості на загальну суму 8141799,78 грн.

Постановою старшого державного виконавця Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Редькою Л. Г. від 19.06.2019 у виконавчому провадженні № 59356817, для забезпечення виконання рішення суду у повному обсязі, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику – ОСОБА_3 .

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили (пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

При цьому суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 524/188/18.

Таким чином суд вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити, оскільки при задоволенні цієї заяви будуть порушені права іншої особи, а саме кредитора у виконавчому провадженні № 59356817 при виконанні рішення суду, яке набрало законної сили, що є недопустимим.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 352, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони відчуження, розпорядження та продажу майна за виконавчим провадженням 59356817, а саме нежилим приміщенням з підвалом загальною площею 1179,3 м2, вбудоване в нежитлову будівлю А-2, Д-1 будівля котельної майстерні загальною площею 106,1 м2, Г-1 будівля майстерні загальною площею 87,0 м2, В-1 будівля гаражу площею 68,1 м2, адреса об`єкта: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на час вирішення спору по суті, залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя: І. В. Петунін