Ухвала суду № 94647612, 04.02.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/804/21

Провадження № 2/219/1223/2021

У Х В А Л А

про направлення справи за підсудністю до іншого суду

04 лютого 2021 року суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Конопленко О.С., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Соснівського районного суду міста Черкаси, Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, Придніпровського районного суду міста Черкаси, Черкаського апеляційного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, – Головне управління Державного Казначейства України в Черкаській області, про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Соснівського районного суду міста Черкаси, Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, Придніпровського районного суду міста Черкаси, Черкаського апеляційного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, – Головне управління Державного Казначейства України в Черкаській області, в якій просить зобов`язати Управління Державного казначейства України у Черкаській області незалежно від вини посадових осіб: суддів Соснівського районного суду м. Черкаси, Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, Придніпровського районного суду міста Черкаси, Черкаського апеляційного суду відшкодувати позивачу за рахунок коштів державного бюджету моральну шкоду в сумі 240 000 гривень та додатково кожний податок, який може бути нарахований на цю суму, у зв`язку з довготривалим триманням ОСОБА_1 в залі суду в ході судового розгляду в місці, загородженому металевими прутами, з перекриттям з дроту, у зв`язку з чим він зазнав душевних переживань, втратив авторитет серед оточення, зазнав надзвичайного впливу, що призвело до глобальної зміни життєвого укладу ОСОБА_1 та завдало йому значних страждань, негативним чином вплинуло на стан здоров`я останнього та його сім`ї.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що її слід передати на розгляд іншому суду з наступних підстав.

Позивач зазначає, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується доданою до позовної заяви копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Артемівським МВ УМВС України у Донецькій 22 серпня 1997 року, а тому на підставі ч. 4 ст. 28 ЦПК України звертається до Артемівського міськрайонного суду Донецької області та просить розглядати справу за підсудністю за вибором позивача.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 28 ЦПК України позови, пов`язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Крім того, статтею 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: 1) постановлення виправдувального вироку суду; 1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; 2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати; 4) закриття справи про адміністративне правопорушення.

А тому, вирішуючи питання про підсудність, суддя не вбачає у даному випадку підстав для застосування ч. 4 ст. 28 ЦПК України для визначення підсудності справи, оскільки шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, та у випадках, визначених ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Між тим, в даному випадку позивач ставить питання про стягнення моральної шкоди у зв`язку з довготривалим триманням його в залі суду в ході судового розгляду в місці, загородженому металевими прутами, з перекриттям з дроту, що не підпадає під жоден з пунктів ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», оскільки позивачем не надано суду доказів постановлення відносно нього виправдувального вироку, закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати, так само позивачем не надано і доказів, що обставини, на які він посилається встановлені в обвинувальному вироку або іншому рішенні суду, як передбачено п. 1-1 ч. 1 ст. 2 вищевказаного закону.

Також суд ураховує, що стаття 28 ЦПК України про підсудність справ за вибором позивача, крім категорії справ, зазначених в частині 4 цієї статті, містить низку інших категорій справ, які дозволяють позивачу обирати суд, але у цьому переліку відсутні справи про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними, на думку позивача, діями відповідача.

Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та склад сторін, питання щодо підсудності має вирішуватися за загальним правилом визначення підсудності, передбаченим частиною 2 статті 27 ЦПК України, згідно якої позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Пунктом 1 статті 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудуності) іншого суду.

Враховуючи, що позов пред`явлено до Соснівського районного суду міста Черкаси, Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, Придніпровського районного суду міста Черкаси та Черкаського апеляційного суду, суддя вважає доцільним передати справу до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, який є найбільш територіально наближеним до фактичного місця проживання позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 187, 260, 261 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Цивільну справу № 219/804/21; 2/219/1223/2021 за позовною заявою ОСОБА_1 до Соснівського районного суду міста Черкаси, Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, Придніпровського районного суду міста Черкаси, Черкаського апеляційного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, – Головне управління Державного Казначейства України в Черкаській області, про відшкодування моральної шкоди передати на розгляд Корсунь-Шевченківському районному суду Черкаської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.С. Конопленко