Рішення № 94644135, 02.02.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/4294/20

Провадження № 2/0182/142/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

02.02.2021 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Довіра та гарантія», треті особи, що не заявляють самостійних вимог, - Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович та Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

В провадження Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Довіра та гарантія», треті особи, що не заявляють самостійних вимог, - Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. та Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 04 червня 2020 року нею було отримано від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. наступні документи: супровідний лист від 28 травня 2020 року б/н; постанову, серії ВП № 2193072 від 28 травня 2020 року про відкриття виконавчого провадження; постанову, серії ВП № 62193072 від 28 травня 2020 року про стягнення з боржника основної винагороди; постанову, серії ВП № 62193072 від 28 травня 2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; постанову, серії ВП № 62193072 від 28 травня 2020 року про арешт коштів боржника. В постанові приватного виконавця від 28 травня 2020 року про відкриття виконавчого провадження зазначено, що виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого напису № 10474, виданого 28 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. про стягнення з боржника на користь ТОВ ФК «Довіра та гарантія» заборгованості в розмірі 8 546 грн. 00 коп. Відповідно до постанови приватного виконавц, з неї підлягає стягненню ще й основна винагорода в розмірі 854 грн. 60 коп. та розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 300 грн. 00 коп. При цьому, зазначає, що від «Приватбанку» вона має дві картки: кредитну та зарплатну. І як перед цим банком, так і перед будь-яким іншим, ніякого боргу вона не має. Після отримання листа від приватного виконавця, з метою отримання інформації з цього питання, неодноразово телефонувала на номери телефонів ТОВ ФК «Довіра та гарантія», приватного виконавця, приватного нотаріуса, однак, конкретної відповіді отримано не було. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (Код ЄДРПОУ 38705239) має види діяльності Код КВЕД 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у. (основний); Код КВЕД 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення. Згідно інформації з Інтернету, відповідач займається, крім надання фінансових послуг, ще й колекторською діяльністю і має відзиви від громадян про свою діяльність. В постановах приватного виконавця зазначені її дані стосовно прізвища, ім`я та по батькові, дата, місяць, рік народження, РНОКПП, та адреси місця проживання в с.Шолохове. Однак, в постановах приватного виконавця зазначена ще й інша адреса, як нібито місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , яка їй невідома. Її офіційне та постійне місце реєстрації та проживання є: с.Шолохове Нікопольського району і до адреси в Києві вона ніякого відношення не має. На її думку, приватному виконавцю було відомо, що він не мав права відкривати виконавче провадження, так як вона не зареєстрована, не проживає і не має майна на території його виконавчого округу, а тому вважає, що останній навмисно вказав адресу в м.Київ. Вважає, що є всі підстави для визнання виконавчого напису № 10474, виданого 28 квітня 2020 року, таким, що не підлягає виконанню з наступних підстав. Відповідно до ст.88 ЗУ «Про нотаріат», яка передбачає вчинення нотаріусом виконавчого напису, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Згідно з п.3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року в редакції, чинній на час вчинення виконавчого напису, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету: Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Відповідно до п.1-1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, за іпотечними договорами, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу. Тобто, основною умовою для вчинення нотаріусом виконавчого напису є безспірність та наявності боргу. ОГднак, будь-яких договорів з відповідачем вона не укладала, будь-які кошти та будь-які послуги від нього чи будь-кого іншого не отримувала. Крім цього, виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню, зокрема, у разі неповідомлення боржника про початок такої процедури та відсутності державної реєстрації відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження. А також, для правильного застосування положень статей 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) та від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ік (провадження № 14-557 цс 19). Тому, на підставі викладеного, просить суд постановити рішення, яким визнати виконавчий напис № 10474, виданий 28 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. про стягнення з неї на користь стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» заборгованості в розмірі 8 546 грн. 00 коп. таким, що не підлягає виконанню. Крім цього, просила суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.08.2020 року по даній справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Копія вищевказаної ухвали з позовною заявою та доданих до неї документів була направлена відповідачу по справі. Окрім цього, відповідачу було запропоновано протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали надіслати суду та позивачу відзив на позовну заяву та всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову (а.с.37-38).

Вищевказану ухвалу відповідач отримав, про що свідчить повідомлення про поштове відправлення (а.с.65), однак, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких заяви на адресу суду не надходило.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог, - Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не з`явився. Конверт, який був направлений за адресою останнього відомого його місця перебування, повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.66). Окрім цього, вимоги ухвали Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2020 року про витребування доказів не виконав, копію нотаріальної справи в рамках виконавчого провадження не надав (а.с.47-48).

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог, - Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В., будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не з`явився. При цьому, вимоги ухвали Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2020 року про витребування доказів виконав та 26 серпня 2020 року на адресу суду від нього надійшов належним чином завірений виконавчий напис (а.с.53-60).

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть, якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка, згідно з частиною першою статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України, та визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод”, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, 27 травня 2020 року ТОВ ФК «Довіра та гарантія» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу м.Київа Клименко Р.В. з заявою про примусове виконання виконавчого напису № 10474, вчиненого 28 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. (а.с.54, 60). Постановами приватного виконавця виконавчого округу м.Київа Клименко Р.В. від 28 травня 2020 року було відкрито виконавче провадження про стягнення з боржника основної винагороди, мінімальних витрат виконавчого провадження, а також було прийнято постанову про арешт коштів ОСОБА_1 (а.с.17-18).

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до підпунктів 3.1, 3.2, 3.4 глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, а також статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи: 1) якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; 2) за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу, а безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Тобто вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - це надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення, а нотаріус задля вчинення виконавчого напису повинен дійти висновку, що з дня виникнення права вимоги у стягувача минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року, та, що подані стягувачем документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед ним.

Так, що стосується такої обов`язкової умови вчинення нотаріусом виконавчого напису як безспірність заборгованості, то характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками, якими є надані стягувачем документи, згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається саме за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, само по собі подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Таким чином, враховуючи викладене та приймаючи до уваги приписи статей 15, 16, 18 ЦК України та статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд доходить висновку, що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус не встановлює, а лише підтверджує вже наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Отже, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, згідно з переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Стаття 50 ЗУ «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Крім того, суд приймає до уваги й те, що, у відповідності до реєстру державних реєстраторів та нотаріусів, яким тимчасово обмежено або анульовано доступ до державних реєстрів від 30 вересня 2020 року, приватному нотаріусу Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчику В.В. на підставі наказу Міністерства юстиції України від 02 березня 2020 року № 738/5 було анульовано доступи до державних реєстрів, а виконавчий напис № 10474 ним було вчинено 28 квітня 2020 року. Тобто, вищевикладене дає підстави вважати, що виконавчий напис вчинено з порушенням норм чинного законодавства, що фактично і призвело до незаконного відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п.6 ч.3 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позовні вимоги задоволені, а позивачем при зверненні до суду не сплачений судовий збір за подання позову (840,80 грн.), то у порядку, передбаченому ст.141 ЦПК України, він підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», треті особи, що не заявляють самостійних вимог, - Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. та приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, необхідно задовольнити, визнавши виконавчий напис, таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст.3, 12, 81, 141, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», треті особи, що не заявляють самостійних вимог, - Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович та приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 10474, виданий 28 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчиком Володимиром Вікторовичем про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» грошових коштів у сумі 8 546 грн. (вісім тисяч п`ятсот сорок шість грн.) 00 коп., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (код ЄДРПОУ 38750239) на користь держави судові витрати в розмірі 840 грн. (вісімсот сорок грн.) 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал