Вирок № 94643732, 04.02.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/5535/20

Провадження № 1-кп/210/315/21

"04" лютого 2021 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Чайкіної О.В.,

за участі секретаря судового засідання Кубаєвої В.В.

сторони кримінального провадження, які беруть участь у судовому засіданні: прокурор Ганський В.В., обвинувачений ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного 24 червня 2020 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020040710000925 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянин України, має професійно-технічну освіту, не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: 1) 27.03.2008 року Дзержинським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 121 КК України до позбавлення волі на строк 7 років. Звільнений 28.12.2012 з Криворізької ВК № 80 Дніпропетровської області згідно постанови Дзержинського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 21.12.2012 на підставі ст. 81 КК України умовно - достроково з невідбутим строком 1 рік 3 місяця 6 днів;

2) 20.06.2018 року Довгинцівським районним судом м. Кривий Ріг за ч. 1 ст. 369 КК України до покарання у вигляді штрафу розміром 8500 гривень (відомості про сплату штрафу відсутні);

3) 03.12.2019 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 120 годин громадських робіт (покарання не відбуте);

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 будучи раніше неодноразово судимим, зокрема Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 120 годин громадських робіт, не відбувши покарання, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та повторно вчинив новий корисливий злочин проти власності за наступних фактичних обставин:

24 червня 2020 року, приблизно о 01.00 годині, ОСОБА_1 , діючи повторно, переслідуючи корисливу мету власного збагачення, скориставшись відсутністю свідків та господарів помешкання, по газовій трубі, розташованій між першим та другим поверхами будинку АДРЕСА_3 пройшов до металопластикового балкону квартири АДРЕСА_4 , на якому було відчинене на провітрювання бокове праве вікно, яке він за допомогою наявної у нього при собі викрутки віджав, і проник до приміщення вказаного балкону, після чого за допомогою тієї ж викрутки віджав металопластикові двері балконного блоку вказаної квартири, та проник до її приміщення, звідки таємно викрав належне ОСОБА_2 майно, а саме: мобільний телефон «Honor 10 life» з корпусом синього кольору імеі: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вартістю 2900 гривень; ноутбук «Lenovo ideal Pad 100-15IBD» model80QQ, серійний номер: PF0|0FUBMO: РF9ХВ6508016, з корпусом чорного кольору, вартістю 4925 гривень; паяльник для пластикових труб «Зеніт ЗПТ-900» бірюзового кольору, вартістю 371,36 гривень; гребінець - фен «Rowenta elit» модель: LООК чорного кольору, вартістю 693,98 гривень; фен «Philips ThermoProtekt HP 8230/00» з корпусом чорного кольору, вартістю 478,04 гривень; безпровідні навушники «QCY-qc2 T1» чорного кольору, вартістю 530,16 гривень; спортивну кофту «Nike 72» сірого кольору, вартістю 275 гривень; жіночу демісезонну куртку фірми «Amisu» розмір «S» чорного кольору, вартістю 513,90 гривень; рюкзак чорного кольору «divers», вартістю 200 гривень, після чого з місця скоєння злочину разом з викраденим майно зник, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 майнового збитку згідно судово-товарознавчих експертиз №2454 від 27.07.2020 та №2789 від 21.08.2020 на загальну суму 10887,44 гривень.

За вказаним епізодом ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням до житла.

В судовому засіданні обвинувачений свою провину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, у вчиненому розкаявся, та пояснив суду, що у червні 2020 року приблизно о першій годині у будинку АДРЕСА_3 в ночі проліз по трубі до балкону, на якому було відчинено на провітрювання вікно. За допомогою викрутки він проник до балкону, після чого за допомогою тієї ж викрутки віджав двері і проник до квартири, звідки таємно викрав мобільний телефон, ноутбук, паяльник, фен, навушника, спортивну кофту та інші речі.

ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини обвинувачення та пояснив, що вчинив інкриміноване діяння за обставин, які встановлені стороною обвинувачення та зазначені в обвинувальному акті, показання дає добровільно, заборонених методів дізнання зі сторони обвинувачення до нього не застосовувалося.

Прокурор заявив клопотання про застосування положень частини 3 статті 349 КПК України та просив не досліджувати обставини справи в повному обсязі, оскільки обвинувачений фактичні обставини вчинення злочинів визнає повністю. Обвинувачений дане клопотання підтримав.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений винним себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та беззаперечно, його показання відповідають суті обвинувачення, фактичні обставини не оспорюються, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце спосіб і інші обставини, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив злочину, його наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності; визнає їх доказаними в судовому засіданні і вважає за доцільне не досліджувати у повному обсязі докази відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачуваного, дослідженням матеріалів, які стосуються речових доказів, витрат на проведені експертизи та вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого, без проведення допиту потерпілих, свідків, дослідження письмових матеріалів провадження в повному обсязі.

Судом встановлено, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст такого порядку та у суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін, обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, які ним не оспорюються, усвідомлює обмеження у подальшому оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи зібрані в справі докази та встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновку, що обвинуваченого слід визнати винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, та кваліфікувати його дії:

за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням до житла;

Згідно з частини 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень..

Згідно з частиною 5 статті 12 КК України вчинене ОСОБА_1 кримінальне правопорушення за частиною 3 статті 185 КК України є тяжким злочином.

При визначені виду та розміру покарань суд керується вимогами статей 65-68 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочини; офіційно не працює, раніше неодноразово судимий, у тому числі й за злочин проти власності, покарання за яке не відбув; під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-психіатра не перебував та не перебуває; не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні немає, за місцем мешкання характеризується позитивно, завдана майнова шкода відшкодована частково в розмірі 1124,04 шляхом повернення викраденого майна. Цивільний позов не заявлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить із меж, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує положення Загальної частини Кримінального кодексу України, ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому згідно зі ст. 66 КК України, є його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, безперечне визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, яка обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочину, оскільки ОСОБА_1 був судимий за злочин проти життя та здоров`я (судимість не погашена) і за злочин у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг (відомості про погашення судимості відсутні).

Ураховуючи всі обставини справи, дані про особу обвинуваченого, обставини, за яких було вчинено кримінальне правопорушення, тяжкість його наслідків, суспільну небезпеку, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих вину обставин, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі.

Суд також приймає до уваги досудову доповідь, згідно з якою виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі неможливе, очкільки існує висока ймовірність вчинення повторного злочину. Також встановлено, що обвинувачений раніше був неодноразово судимий за вчинення злочинів різного ступеня тяжкості, офіційно не працює.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного, даних про особу обвинуваченого, обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, призначення ОСОБА_1 основного покарання у вигляді позбавлення волі у мінімальних межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинене.

Суд враховує, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засуджених та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а тому, на думку суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 не можливе без ізоляції від суспільства.

Також суд приймає до уваги, що обвинувачений вчинив тяжкий корисливий злочин проти власності, маючи судимість за вчинення крадіжки (ч. 1 ст. 185 КК УКраїни), покарання за яке - громадські роботи - не відбуто, за що внесені відомості до ЄРДР за ч. 2 ст. 389 КК України, що додатково вказує на те, що виправлення обвинуваченого неможливо без ізоляції від суспільства.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчиненню ними нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд не вбачає підстав для застосування положень ч. 4 ст. 70 КК України, за вироком від 03.12.2019 року Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу за ч. 1 ст. 185 КК України, яким ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 120 годин громадських робіт (покарання не відбуте), оскільки в Жовтневому районному суді міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження №12019040720000379 від 17.03.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 389 КК України.

Підстав для призначення покарання обвинуваченому з урахуванням положень ст. 69, 69-1, 75 КК України суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого на підставі статті 124-126 КПК УКраїни. Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні не обирався. ОСОБА_1 перерахований за Апостолівським районним судом Дніпропетровської області в межах іншого кримінального провадження.

Керуючись ст.12, ч.3 ст. 349, ч.2 ст.373, ст.374, ст. 376, п.1 ч.2 ст. 395 КПК України,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі х відбуванням покарання в кримінально-виконавчому закладі закритого типу.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відраховувати з моменту ухвалення вироку, тобто з 04 лютого 2021 року.

Речові докази:

- спортивну кофту «Nike 72» сірого кольору, паяльник для пластикових труб «Зеніт ЗПТ-900» серійний номер 025АРТКЕ-12.17-0000967 та фен «Philips ThermoProtekt HP 8230/00» з корпусом чорного кольору, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_2 , залишити у володінні останнього.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави витрати за проведення судової трасологічної експертизи від 03 липня 2020 року № 19/104-17/1/1147 у кримінальному провадженні 12020040710000925, які становлять 980,70 грн (дев`ятсот вісімдесят гривень сімдесят копійк).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити обвинуваченому його право подати клопотання про помилування Президенту України, право ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції (у разі перебування під вартою).

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя: О. В. Чайкіна