Рішення № 94642621, 28.01.2021, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 січня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/643/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

за участі секретаря судового засідання Крутіної Ю.С.

розглянув матеріали справи

за позовом: Бучацького районного відділу УМВС України в Тернопільській області, вул. Міцкевича, 6, м. Бучач, Тернопільська область, 48400

до відповідача: Бучацької міської ради, майдан Волі, 1, м. Бучач, Тернопільська область, 48400

про визнання права державної власності на самочинне будівництво

За участі представників сторін:

Позивача: Стукало Марини Світозарівни, посвідчення серія ТРП № 001629 від 05.01.2017 р., довіреність № 6 від 18.11.2020 р.

Відповідача: не прибув.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) “Акорд”. Експертний висновок № 765 від 20.10.2017 року до 20.10.2020 року. Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер N108XE16D8142802C2.

В С Т А Н О В И В :

07.10.2020 Бучацьке районне відділення УМВС України в Тернопільській області звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Бучацької міської ради про визнання права державної власності на самочинне будівництво.

Ухвалою суду від 12.10.2020 позовна заява була залишена судом без руху та встановлено позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви (протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху) шляхом подання суду доказів надіслання копії позовних матеріалів відповідачу.

Ухвалою суду від 30.10.2020 відкрито провадження у справі № 921/643/20 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 26.11.2020, з подальшим його відкладенням, востаннє на 24.12.2020 на 11:00 год.

20.11.2020 через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву № 518 від 13.11.2020 (вх. № 8499 від 20.11.2020) в якому зазначив, що позовні вимоги визнає та просить розгляд справи здійснювати без його участі.

23.12.2020 через канцелярію суду позивачем подано заяву бн/бд (вх. № 9499 від 23.12.2020), якій просить суд долучити до матеріалів справи документи, а саме:

- копію витягу з проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою вул. Міцкевича, 6, м. Бучач, 48400;

- копію листа ПП "Матек" від 22.04.2019 № 230-04/19;

- копію плану забудови земельної ділянки Бучацького РВ УМВС;

- оригінал листа відділу містобудування, архітектури, ЖКХ, інфраструктури, цивільного захисту та охорони здоров`я Бучацької РДА від 15.05.2019 № 33/01-11;

- оригінал довідки Бучацького РВ УМВС від 15.12.2020 № 403.

Крім того, у вказаній заяві позивач в доповнення обґрунтувань позовних вимог повідомив суд, що рішенням Бучацької міської ради від 26.09.2005 року № 988 «Про надання дозволу РВ УМВСУ на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування будівель і приміщень організації за адресою вул. Міцкевича, 6» було погоджено надання дозволу Бучацькому РВ УМВС на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування будівель і приміщень організації. Проект землеустрою виготовляв ПП «Геоцентр». Під час оформлення проекту землеустрою в 2007 році було проведено експлікацію земель, на яку нанесено, крім інших будівель Бучацького РВ УМВС, і спірне приміщення - самовільно збудований гараж. Крім того, під час креслення виносу меж в натуру, що виготовлено ПП «Геоцентр», вказаний гараж також нанесений на даний документ. Вищевказані документи, які виготовлені в 2007 та 2019 році, абсолютно ідентичні стосовно місця розташування спірної будівлі, тобто у всіх документах спірний гараж вже значиться, що свідчить про те, що на час виготовлення проекту землеустрою в 2007 році, та на час виготовлення звіту про проведення технічного обстеження гаража в 2019 році, спірне приміщення - гараж літери «В» вже був побудований.

Ухвалою від 24.12.2020 закрито підготовче засідання у справі № 921/643/20 та призначено її до судового розгляду по суті на 28.01.2021.

В судове засідання, яке відбулося 28.01.2021, представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав та просив про їх задоволення.

В дане судове засідання представник відповідача не прибув, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення адресату міститься у матеріалах справи).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

Для зберігання службового автотранспорту Бучацького районного відділу УМВС України в Тернопільській області (надалі-Бучацький РВ УМВС) в 1997-1998 роках за адресою вул. Міцкевича,6 м. Бучач Бучацького району Тернопільській області поруч з адміністративним приміщенням Бучацького РІС, який належить позивачу на праві власності, за власні кошти та власними силами позивачем було збудовано гараж - одноповерхову будівлю площею 71,9 м.кв.

Спірний об`єкт знаходиться на балансі Бучацького РВ УМВСУ з 2007 року і його балансова вартість становить 128 005 грн, на підтвердження чого позивачем подано довідки ліквідаційної комісії Бучацького РВ УМВСУ №3 від 07.05.2020 та №403 від 15.12.2020

За твердженням позивача, будівництво вказаного об`єкту нерухомого майна здійснено з повним дотриманням існуючих стандартів, норм і правил, проте, без отримання відповідних дозвільних документів, що свідчить про наявність у даного об`єкту статусу самочинно побудованого.

Рішенням Бучацької міської ради №729 від 12.06.2008 затверджено Бучацькому РВ УМВСУ в Тернопільській області проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування приміщень за адресою : вул. Міцкевича, 6; передано у постійне користування земельну ділянку площею 0,3490 га та площею 0,1642 га в спільне часткове постійне користування із земель житлової та громадської забудови.

В подальшому під вказані будівлі ( у тому числі і гараж під літ. «В») за адресою вул. Міцкевича,6 м. Бучач, Бучацького району Тернопільській області на підставі вказаного рішення Бучацької міської ради від 12.06.2008 № 792, згідно Державного Акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 296386, Бучацькому РВ надано земельну ділянку площею 0,3490 га, з цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови.

У 2019 Фірмою «Матек» на замовлення Бучацького районного відділу УМВС України в Тернопільській області здійснено роботи з технічної інвентаризації спірного об`єкту та 11.04.2019 виготовлено Технічний паспорт на гараж площею 71.9 кв.м. за адресою: вул. Міцкевича, 6, м. Бучач, Бучацького району Тернопільській області.

На виконання вимог чинного законодавства щодо відсутності порушень стандартів, норм і правил, а також задля встановлення безпечності експлуатації побудованого позивачем майна, у 2019 році відповідними спеціалістами (копія кваліфікаційного сертифікату серії АЕ №002597 від 17.07.2013 атестаційної архітектурно-будівельної комісії Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України, виданого експерту Матвієнко Є.І. на підтвердження його права здійснювати технічне обстеження будівель і споруд, міститься у матеріалах справи) на замовлення Бучацького районного відділу УМВС України в Тернопільській області було проведено технічне обстеження об`єкту, за результатами якого архітектурно-будівельною комісією було надано висновки про можливість надійної експлуатації об`єкта: гаража під літ. «В», м. Бучач вул. Міцкевича, 6, про що було складено відповідний Звіт, підписаний експертом Матвієнко Є.І.

З метою подальшої державної реєстрації прав на вказане приміщення, Бучацьким РВ УМВС було подано до Управління Державної архітектурно - будівельної Інспекції у Тернопільській області Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації з повідомленням про доцільність та необхідність введення будівлі в експлуатацію. Проте, позивачем була отримана відмова (лист Управління Державної архітектурно - будівельної Інспекції у Тернопільській області №40-1019-3.6-1151-19 від 03.06.2019 міститься у матеріалах справи), в якій останньому роз`яснено, що за результатами перевірки повноти даних зазначених в поданій Декларації, Управлінням встановлено, що Декларація оформлена з порушенням встановлених законодавством вимог, а саме: відсутня інформація про осіб. відповідальних за виконання робіт; відсутня інформація про рішення суду; не в повному обсязі зазначена інформація щодо основних показників. про необхідність отримання відповідного судового рішення.

Тож, наведені у відповіді Департаменту Держаної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області обставини та відмова в затвердженні Декларації про готовність до експлуатації об`єкта і стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом на підставі ст. 367 Цивільного кодексу України.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з такого:

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950), ратифікованою Законом від 17.07.1997 № 475/97-ВР (далі Конвенція), зокрема ст.1 Першого протоколу до неї (1952) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користування майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, зокрема, стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У справі, що розглядається, предметом спору є визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - гараж під літ. «В» - одноповерхову будівлю площею 71.9 кв.м. за адресою: вул. Міцкевича, 6, м. Бучач, Бучацького району Тернопільській області. Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною 2 статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Однак, у виняткових випадках стаття 376 Цивільного кодексу України передбачає можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в разі наявності обставин, передбачених частинами третьою, п`ятою цієї статті.

Так, відповідно до частини 3 статті 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

При цьому слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

Будівництвом об`єкта нерухомості на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, вважається спорудження таких об`єктів на земельній ділянці, що не віднесена до земель житлової й громадської забудови, зокрема, наданій для ведення городництва, сінокосіння, випасання худоби тощо, цільове призначення або вид використання якої не змінено в установленому законом порядку.

При цьому, частиною 5 статті 376 Цивільного кодексу України визначено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд констатує, що стаття 376 Цивільного кодексу України є спеціальною нормою в регулюванні спірних правовідносин (щодо визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва), оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли загальний порядок будівництва був порушений.

З наведеної правової норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано за умови відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки або якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку, розташовану під збудованим нерухомим об`єктом, з таким цільовим призначенням, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об`єкту, а також за умови відсутності заперечень з боку власника земельної ділянки (частина 4 статті 376 Цивільного кодексу України) та відсутності порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.

Дослідивши фактичні обставини справи, господарський суд встановив, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ЯЯ № 296386 Бучацькому РВ УМВС на підставі рішення Бучацької міської ради №729 від 12.06.2008 надано земельну ділянку площею 0,3490 га, з цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови (кадастровий номер 612121010002:002:0406), відтак, позивач правомірно користується земельною ділянкою, на якій здійснено самочинне будівництво.

Заперечення з боку власника земельної ділянки відсутні (відповідач у відзиві на позовну заяву № 518 від 13.11.2020 (вх. № 8499 від 20.11.2020) позовні вимоги визнав), фактів порушення прав інших осіб в результаті самочинної забудови за матеріалами справи не виявлено. Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати право державної власності за Міністерством внутрішніх справ України з правом оперативного управління за Бучацьким районним відділом УМВС України в Тернопільській області, вул. Міцкевича, 6, м. Бучач, Тернопільська область, 48400, код ЄДРПОУ 08675520) на гараж під літерою "В" - одноповерхову будівлю площею 71,9 м.кв. по вул. Міцкевича, 6, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 03.02.2021.

Суддя Н.М. Бурда