Рішення № 94642558, 04.02.2021, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2021 Справа № 917/1889/20

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська сервісна бурова компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс"

про стягнення 119073,52 грн.

без виклику представників сторін

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська сервісна бурова компанія" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" про стягнення 119073,52 грн. за договором № 02/09-2019 від 02.09.2019р., у тому числі: 110258,40 грн. - основного боргу, 1828,00 грн. - 3 % річних, 6987,12 грн. - пені; а також 2102,00 грн. судових витрат.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за надані послуги.

Відповідач у відзиві від 12.01.2021 (вхід. № 341від 14.01.2021) проти позову заперечує посилаючись на те, що згідно з п. 2.7 договору розрахунок за послуги проводиться на підставі наданого виконавцем рахунку-фактури; на даний час строк оплати не настав, а тому відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій.

В доповненні до відзиву (вхід. № 678 від 21.01.2021) відповідач повідомив, що за отримані послуги він сплатив позивачу 50000,00 грн. за платіжним дорученням № 3252 від 29.12.2020.

Позивач у відповіді на відзив (вхід. № 815 від 25.01.2021) вказав, що ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ЦК та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК, а тому не звільняє відповідача провести оплату за надані послуги.

Також, позивач у відповіді на відзив (вхід. № 815 від 25.01.2021) повідомив, що відповідач сплатив позивачу 50000,00 грн. за платіжним дорученням № 3252 від 29.12.2020 за отримані послуги.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

У даній справі були вчинені наступні процесуальні дії.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2020р. даний позов був переданий на розгляд судді Безрук Т. М.

Ухвалою господарського суду від 01.12.2020р. було залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки.

Ухвалою суду від 14.12.2020 року відкрито провадження у справі № 917/1889/20, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а також встановлено строки для подачі заяв по суті справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК сторони суду не надали.

Заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження сторони суду не надали.

Про відкриття провадження у справі позивач та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 14.01.2021р.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська сервісна бурова компанія" (далі – позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" (далі – відповідач, замовник) укладено договір № 02/09-2019 від 02.09.2019р. на надання послуг по проведенню інспекції (діагностики) бурового інструменту та бурового обладнання, а також додатки до нього (далі – Договір; а.с.38-43).

Згідно з п.1.1. Договору виконавець (позивач) зобов`язується за узгодженням із замовником надавати, а замовник (відповідач), приймати й оплачувати, послуги з проведення інспекції (діагностики) бурового інструменту (бурильних, насосно-компресорних, обсадних труб, перехідників та іншого свердловинного інструменту) (надалі послуги)

Згідно з п.1.2. Договору послуги включають в себе: візуальна інспекція тіла труби і з`єднань; магнітопорошкова інспекція різьбової частини; ультразвукове вимірювання товщини стінки труби (точковий метод); вимінювання зовнішнього діаметру тіла труби скобою; ультразвукова інспекція зони зварного шва труби; надання детального технічного звіту по проведеній роботі з інспекції.

В п. 2.1. Договору вказано, що вартість послуг виконавця визначається у Додатку № 1 до цього Договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору передача-приймання послуг здійснюється згідно актів передачі-приймання наданих послуг. Вартість наданих послуг у акті передачі-приймання збільшується на суму ПДВ.

На виконання Договору позивачем надано визначені у договорі послуги на загальну суму 212882,40 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаним актами надання послуг № 88 від 11.09.2019р. на суму 34188,00 грн., № 115 від 26.11.2019р. на суму 240,00 грн., № 127 від 16.12.2019р. на суму 3840,00 грн., № 1 від 08.01.2020р. на суму 10956,00 грн., № 54 від13.05.2020р. на суму 163658,40 грн. (а.с.44-48).

Згідно з п.2.7. Договору розрахунок за надані послуги проводиться замовником протягом 20 робочих днів від дня підписання сторонами акту передачі-приймання наданих послуг в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі наданого виконавцем рахунку-фактури для оплати, або іншими способами за письмовим узгодженням сторін.

За надані послуги відповідач розрахувався частково, сплативши 102624,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 279 від 08.11.2019 р. на суму 34188,00 грн., № 857 від 21.01.2020 р. на суму 240,00 грн., № 2214 від 06.08.2020 р. на суму 10956,00 грн., № 2260 від 06.08.2020 р. на суму 3840,00 грн., № 2671 від 07.10.2020р. на суму 53400,00 грн. (а.с.49-53).

Вартість послуг у сумі 110258,40 грн. позивачу не оплатив.

Позивач направив відповідачу лист від 10.07.2020 року за № 14 з вимогою про сплату боргу. Факт надсилання листа підтверджується поштовим повідомленням від 06.08.2020р. (а.с.54-55).

Залишок заборгованості у сумі 110258,40 грн. відповідачем на дату подачі позову не була сплачена.

Після звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач за отримані послуги він сплатив позивачу 50000,00 грн. за платіжним дорученням № 3252 від 29.12.2020.

Це також підтвердив позивач у відповіді на відзив (вхід. № 815 від 25.01.2021).

Зазначене свідчить про відсутність предмету спору між сторонами в частині вимог на вказану суму. Тому провадження у справі в частині вимог про стягнення 50000,00 грн. основного боргу слід закрити в зв`язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Доказів сплати залишку основного боргу в сумі 60258,40 грн. відповідач суду не надав.

При вирішенні спору в іншій частині суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В статті 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Заперечення відповідача проти позову з підстав не направлення йому рахунку-фактури судом відхиляються з таких підстав.

Відповідно до п.2.7. Договору розрахунок за надані послуги проводиться замовником протягом 20 робочих днів від дня підписання сторонами акту приймання- передачі наданих послуг в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі наданого виконавцем рахунку-фактури для оплати або іншими способами за письмовим узгодженням сторін.

Таким чином, строк оплати чітко визначений укладеним договором.

Судом враховується правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 29.04.2020р. по справі № 915/641/19, про те, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар. Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18.

Спірна заборгованість виникла відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт №54 від 13.05.2020р., що був прийнятий відповідачем без зауважень та підписаний. Вартість робіт, зазначена у цьому акті, частково була оплачена відповідачем за платіжними дорученнями № 2671 від 07.10.2020р. та № 3252 від 29.12.2020р.

За умовами Договору замовник зобов`язаний сплатити виконавцеві ціну протягом 20 робочих днів від дня підписання сторонами акту передачі-приймання наданих послуг. В даному випадку факт надання послуг підтверджено в двостороннє підписаних актах надання послуг, зауважень щодо якості наданих послуг відповідач позивачеві не заявив, отже відповідач мав оплатити роботи після підписання актів.

Доказів сплати залишку боргу в сумі 60258,40 грн. відповідач суду не надав.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення 60258,40 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 7.7 Договору у разі порушення замовником строків оплати вартості послуг передбачених цим договором, замовник зобов`язаний сплатити на користь виконавця пеню у розмірі 0,1% від вартості таких послуг за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

На цій підставі позивачем заявлено до стягнення 6987,12 грн. – пені за періоди 12.06.2020 - 05.11.2020р. (поетапно); (а.с.6).

Суд, провівши перевірку правильності нарахування пені, встановив, що розмір пені не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а заявлена до стягнення сума не перевищує розрахункову.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 6987,12 грн. пені підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 1828,00 грн. - 3% річних за період 12.06.2020 - 05.11.2020р. (поетапно); (а.с.6). Ці позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

При подачі даного позову позивачем сплачено 2102,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 688 від 24.11.2020р., що є мінімальною ставкою судового збору (а.с.5). Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 25.11.2020 (а.с.33).

Відповідно до ч.1 та ч. 9 ст. 129 ГПК України вказані судові витрати повністю покладаються на відповідача.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 252, 231, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова енергетична компанія "Технікс" (вул. Котляревського, буд. 3, оф. 308, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39917201) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська сервісна бурова компанія" (вул. Заводська, буд. 8-а, м. Полтава, Полтавська область, 36007; ідентифікаційний код 38194778) 60258 грн. 40 коп. основного боргу, 6987 грн. 12 коп. пені, 1828 грн. 00 коп. річних, 2102грн. 00 коп. відшкодування витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 50000,00 грн. основного боргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Полтавської області.

Дата складення повного судового рішення: 04.02.2021.

Суддя Т. М. Безрук