Рішення № 94639941, 03.02.2021, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/33/21

Провадження № 2/548/291/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.02.2021 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Коновод О. В.

за участю : секретаря судового засідання - Вовк М.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту належності спадкового майна спадкодавцю та про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивач звернувя до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

На обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, ОСОБА_5 , останнім місцем проживання якого було АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема на 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером 5324810100 50 004 0345 площею 0,0571 га. яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала йому відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 680589, оригінал якого втрачено.

У Хорольській державній нотаріальній конторі, було відкрито спадкову справу № 440/2008 на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 .

06.01.2021 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

В судове засідання позивач не з"явився, але в позовній заяві прохав суд провести розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання відповідачі не з"явилися, але подали заяву про розгляд справи за їх відсутності .

В судове засідання представник відповідача Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області не з"явився, але подали заяву про розгляд справи за відсутності представника міської ради.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Після звернення позивача до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину на 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером 5324810100 50 004 0345 площею 0,0571 га. яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 йому листом за вих.№ 753/02-14 від 11.11.2020 року повідомлено як спадкоємцю першої черги за законом, що прийняв спадщину до майна свого батька - ОСОБА_5 , слідуюче: ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , 1947 року народження, останнім місцем проживання та реєстрації якого було: АДРЕСА_2 .

На час відкриття спадщини після ОСОБА_5 разом з ним за тією ж адресою були зареєстровані та проживали: ОСОБА_2 - дружина спадкодавця; ОСОБА_3 - син спадкодавця; ОСОБА_1 - син спадкодавця.

ОСОБА_5 , 1947 року народження, заповіту не складав.

29.08.2008 року у Хорольській державній нотаріальній конторі на підставі заяв про прийняття спадщини поданих батьками спадкодавця - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було відкрито спадкову справу № 440/2008 до майна ОСОБА_5 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . 02.12.2008 року у дану спадкову справу було подано заяву про прийняття спадщини сином спадкодавця - ОСОБА_1 . 17.12.2008 року у дану спадкову справу було подано заяву про прийняття спадщини дружиною спадкодавця - ОСОБА_2 . Інших заяв про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, іншими спадкоємцями не було подано. На час відкриття спадщини за однією адресою зі спадкодавцем проживав його син - ОСОБА_3 , який протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини від прийняття спадщини не відмовився, тому відповідно до ч.З ст. 1268 Цивільного кодексу України вважається таким, що прийняв спадщину.

Із матеріалів спадкової справи № 440/2008 слідує, що спадщину після ОСОБА_5 прийняло п`ять спадкоємців першої черги за законом. Відповідно до норм ч.І статті 1267 Цивільного кодексу України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Таким чином, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , набули право на оформлення спадщини, яка залишилась після ОСОБА_5 , на 1/5 (одну п`яту) частку кожен.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7 , який прийняв спадщину після ОСОБА_5 , але не оформив своїх спадкових прав. Спадщину після ОСОБА_7 прийняла за заповітом ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6 , яка прийняла спадщину після ОСОБА_5 , але не оформила своїх спадкових прав. Спадщину після ОСОБА_6 прийняла за заповітом ОСОБА_4 .

Відповідно до норм ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, до ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину після ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , перейшло право на оформлення спадщини на 2/5 частки майна, що входить до складу спадщини ОСОБА_5 .

У разі, якщо документ, який підтверджує право власності спадкодавця, відсутній і реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна, який спадкоємець бажає успадкувати не була проведена, питання належності цього нерухомого майна його попередньому власнику (спадкодавцю) та визнання права власності за наступним його власником (спадкоємцем) може вирішуватися у судовому порядку.

Позивач має право звернутися до суду і за умови надання суду усіх необхідних та достатніх доказів, вирішувати питання про визнання за ним права власності в порядку спадкування на належний йому вищевказаний об`єкт нерухомого майна.

Ѕ будинку, який знаходиться на вказаній земельній ділянці, відповідно до рішення Хорольського районного суду від 11 березня 2009 року у справі № 2-111/09 належить позивачу.

Викладені обставини підтверджуються наступними доказами: копією свідоцтва про смерть ОСОБА_5 ; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_7 ; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_6 ; копією паспорта та НОМЕР_1 ОСОБА_1 ; копією державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 680589;копією державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 680588копією довідки Хорольської міської ради № 2855 від 26.10.2020 р;копією витягу з ДРРП на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 ; копією витягу з ДРРП на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_2 ;копією оголошення в ЗМІ;копією рішення Хорольського районного суду;копією витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки;копією інформації Хорольської державної нотаріальної контори;копією інформації відділу у Хорольському районі ГУД у Полтавській області;заявою ОСОБА_3 , копією його паспорта та ІПН;

Норми права, застосовані судом.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осібю право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи «майна» за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини «майном» в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав – це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спобіг, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інетерсу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єкт захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист – юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для повновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Таким чином, під способами захисту суб`єктивних цивільних прав/інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться повновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільно права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8-9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,328,392 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту належності спадкового майна спадкодавцю та про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,- задовольнити повністю.

Встановити факт належності на праві власності на Ѕ земельної ділянки з кадастровим номером 5324810100 50 004 0345 площею 0,0571 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 680589 за спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , право власності на Ѕ земельної ділянки з кадастровим номером 5324810100 50 004 0345 площею 0,0571 га. яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті, ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка належала йому відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 680589.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 03.02.2021 року.

Учасники справи:

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований тапроживає: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 .

Відповідачі: 1. ОСОБА_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

2. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,зареєстрований та проживає: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

3. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована та проживає: АДРЕСА_4 .

4. Хорольська міська рада Лубенського району Полтавської області адреса: місто Хорол, вулиця Незалежності, 37 Полтавської області, поштовий індекс: 37800 код ЄДРПОУ: 22528612.

Суддя : О.В. Коновод