Рішення № 94635515, 03.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2021 року м. Київ № 826/4715/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Планета обладнання"до про Головного управління ДПС у м. Києві зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета обладнання" (далі - ТОВ "Планета обладнання") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд зобов`язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві врахувати у картках обліку з податку на прибуток підприємств оплату сум за вересень і жовтень 2015 року в розмірі 35924,00 грн згідно платіжних доручень № 599 від 10.09.2015 та № 600 від 10.09.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що останнім своєчасно та в повному обсязі нараховано, обчислено та сплачено авансові внески з податку на прибуток, проте з вини банку кошти в рахунок погашення зобов`язань не були перераховані. Звертає увагу, що контролюючим органом на не перераховану була виставлена податкова вимога, на підставі якої було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу. Зазначає, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва 11.04.2016 у справі № 826/941/16 визнано протиправними та скасовано податкову вимогу від 04.11.2015 № 14721-23 та рішення про опис майна у податкову заставу від 17.11.2015 № 527/26-50-23-01-09. Вказаним рішенням встановлено своєчасне виконання ТОВ "Планета обладнання" обов`язку зі сплати авансового внеску за вересень і жовтень 2015 року шляхом подання платіжних доручень від 10.09.2015 № 599 та № 600 до обслуговуючого банку ПАТ "Банк "Національні інвестиції". Враховуючи, що позивачеві не було відомо чи зараховано відповідачем кошти, сплачені позивачем через ПАТ "Банк "Національні інвестиції", останній здійснив оплату податкового зобов`язання з податку на прибуток. На переконання позивача, у інтегрованій картці повинна бути переплата з податку на прибуток, проте, з відповіді відповідача останньому стало відомо про неврахування в інтегрованій картці платника податків коштів в сумі 35924,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 826/4715/18 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

19.04.2018 до суду від представника відповідача Данилишин М.П. надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснила, що відповідно до відомостей Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві грошові кошти в сумі 35924,00 грн від ПАТ "Банк "Національні інвестиції" на бюджетний рахунок не надходили, відповідно зарахування таких відомостей у інтегрованій картці є неможливим.

Відповідно до ухвали суду від 03.02.2021 на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України допущено заміну первісного відповідача у справі правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2016 у справі № 826/491/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016, адміністративний позов ТОВ "Планета обладнання" задоволено повністю: визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 04.11.2015 № 14721-23; визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про опис майна у податкову заставу від 17.11.2015 № 527/26-50-23-01-09.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що 10.09.2015, тобто у строки встановлені статтею 57 ПК України, позивачем до ПАТ "Банк "Національні інвестиції" були подані платіжні доручення від 10.09.2015 за № 599 і № 600 на перерахування коштів в оплату авансових внесків з податку на прибуток за вересень і жовтень 2015 року, всього на загальну суму 35924 грн (тобто, по 17962 грн кожне). Дані платіжні документи позивача були прийнятті банком до виконання 10.09.2015, про що свідчать відмітки банку на таких платіжних дорученнях товариства. За даними витягу з картки особового рахунку платника податку на прибуток приватних підприємств - ТОВ "Планета обладнання" за 2015 рік відомості про проведення операцій по зарахуванню суми коштів у розмірі 35924 грн в рахунок погашення нарахованих товариством сум авансового внеску з податку за жовтень 2015 року не зафіксовано. З урахуванням наведеного вище суд приходить до висновку про те, що банком суми сплаченого позивачем 10.09.2015 авансового внеску з податку на прибуток в розмірах по 17962 грн. (всього на суму 35924 грн) на відповідний казначейський рахунок фактично перераховані не були, що призвело в подальшому до обрахування за позивачем в особовій картці суми недоїмки у відповідному розмірі. Суд прийшов до висновку, що подання до установи банку платіжних доручень від 10.09.2015 № 599 і № 600 на перерахування сум коштів в рахунок оплати авансових внесків з податку на прибуток за вересень і жовтень 2015 року було здійснено позивачем у встановлені ПК України строки, та обов`язок позивача щодо сплати авансового внеску з податку на прибуток за жовтень 2015 року припинився до 10.09.2015 відповідно. Таким чином, позивач виконав свій податковий обов`язок по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання, однак кошти не надійшли не з його вини, а тому податкова вимога від 04.11.2015 є протиправною.

10.02.2017 ТОВ "Планета обладнання" звернулось до ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві з заявою, у якій просило повідомити контролюючий орган, чи зараховано суми коштів у розмірі 35924,00 грн за платіжними дорученнями № 599 та № 600 від 10.09.2015 в рахунок погашення нарахованих товариством сум авансового внеску з податку за жовтень.

Листом від 17.10.2017 ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві повідомило ТОВ "Планета обладнання", що відповідно до відомостей Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві грошові кошти в сумі 35924,00 грн від ПАТ "Банк "Національні інвестиції" на бюджетний рахунок не надходили. На сьогодні податковий борг в сумі 35924,00 грн в ІКП ТОВ "Планета обладнання" відсутній, сума переплати становить 0,6 грн. Зазначив, що суд при винесенні постанови від 11.04.2016 у справі № 826/491/16 не визначив спосіб виконання судового рішення шляхом внесення відповідних змін до інтегрованої картки ТОВ "Планета обладнання".

Вважаючи, що відповідачем протиправно не відображено в інтегрованій картці сплату позивачем авансових внесків з податку на прибуток згідно платіжних доручень від 10.09.2015 № 599 та № 600, останній звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За визначенням пункту 1.30 статті 1 Закону України від 05.04.2001 N 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон N 2346-III, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Згідно з пунктами 8.1 - 8.3 статті 8 Закону N 2346-III банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.

Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки.

За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

Відповідно до пунктів 22.2 - 22.4 статті 22 Закону N 2346-III клієнт банку має право самостійно обирати види розрахункового документа (крім платіжної вимоги), які визначені цим Законом, для ініціювання переказу. Платіжна вимога застосовується у випадках, коли ініціатором переказу виступає стягувач або, при договірному списанні, отримувач.

Розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги-доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує. Платіжна вимога-доручення подається отримувачем коштів безпосередньо до платника. Доставка платіжної вимоги-доручення до платника може здійснюватися банком, що обслуговує отримувача коштів, через банк, що обслуговує платника, а також за допомогою засобів зв`язку.

Стягувач має право подавати розрахункові документи, що ініціюють переказ з рахунка банку-резидента, відкритого в Національному банку України, безпосередньо до Національного банку України.

Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним:

для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника;

для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Відповідно до пункту 129.6 статті 129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, платник звільнений від відповідальності у вигляді штрафу та/або пені за порушення строків або неповний обсяг перерахованого податкового зобов`язання у разі, якщо такі дії/або бездіяльність вчинені обслуговуючим його банком, оскільки вини та/або умислу у невчасній чи не в повному обсязі сплаті податкового зобов`язання у діях платника у цьому випадку немає.

Водночас відповідно до пункту 113.2 статті 113 ПК України застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цією главою, не звільняє платників податків від обов`язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених цим Кодексом.

Зі змісту загальних положень статті 38 ПК України також випливає, що належним виконанням податкового зобов`язання є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань.

Таким чином, звільнення платника від відповідальності за порушення строків погашення податкового зобов`язання не свідчить про звільнення від обов`язку виконати податкове зобов`язання.

Крім того, суд звертає увагу і на положення статті 30 Закону N 2346-III, відповідно до яких переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Наведена норма також свідчить про те, що належним виконанням податкового зобов`язання шляхом ініціювання платником переказу є надходження коштів від платника на відповідний казначейський рахунок.

Відтак у разі несвоєчасного або перерахування не в повному обсязі суми податкового зобов`язання з вини банку платника такий платник звільняється від фінансової відповідальності у вигляді штрафу та/або пені, однак, не звільняється від обов`язку сплатити в повному обсязі податкове зобов`язання.

Крім того, саме у платника податків, а не у відповідного державного органу, існували договірні відносини із банком, цей банк в даному випадку надавав платнику податків відповідні банківські послуги, як контрагент по господарському договору про банківське обслуговування. Позивач був вільний у виборі відповідного контрагенту (банку) для здійснення зберігання та переказів його коштів, тому невиконання своїх обов`язків банком-контрагентом відноситься до комерційних ризиків позивача, і не може бути перекладено на державу.

За визначенням пункту 2 розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 N 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за N 751/28881 (далі - Порядок N 422), інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку N 422 оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ІІІ Порядку N 422 для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДФС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, а саме:

відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @B;

виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів;

звітів про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями.

Таким чином, з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету контролюючі органи відкривають платнику податків інтегровані картки, за якими відображається стан розрахунків платника з бюджетом. Відомості про сплату податкових зобов`язань платниками податків обліковуються у таких картках за даними електронних реєстрів розрахункових документів. При цьому єдиною підставою, з якою законодавство пов`язує відображення в інтегрованій картці платника факту надходження грошових коштів в рахунок сплати податкового зобов`язання є отримання від Державної казначейської служби України підтвердження про зарахування грошових коштів на відповідний рахунок.

Правова позиція суду відповідає висновку, викладеним в постанові Верховного Суду від 06.05.2020 у справі №826/14107/16.

Враховуючи відсутність відповідних даних від органів Державної казначейської служби України, відповідач правомірно не відобразив дані щодо фактичної оплати згідно платіжних доручень № 599 та № 600 від 10.09.2015 платника - позивача, а тому протиправна бездіяльність з боку відповідача в цій частині позовних вимог відсутня.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета обладнання" (03150, м. Київ, вул. Боженка, 83, ідентифікаційний код 36644394) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко