Рішення № 94635325, 04.02.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2021 року Чернігів Справа № 620/5964/20

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Чернігівська обласна організація професійної спілки атестованих працівників ОВС України про визнання протиправним та скасування наказу в частині,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 11.11.2020 №1573 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських Борзнянського ВП Бахмацького ВП ГУНП» в частині застосування до заступника начальника - начальника слідчого відділення капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - попередження про неповну службову відповідність.

В обґрунтування своїх вимог позивачем вказано, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності має бути повне доведення вини особи у ході службового розслідування, метою якого є з`ясування фактичних обставин вчинення дисциплінарного правопорушення та визначення ступеня вини. В той же час, під час проведення службового розслідування допущення позивачем службової дисципліни не доведено.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також встановлено відповідачу 15-дений строк з дня вручення вказаної ухвали для надання відзиву на позов.

У встановлений ухвалою про відкриття провадження строк, відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідачем були дотримані вимоги, передбачені ч.2 ст.2 КАС України. Також вказує, що дисциплінарною комісією чітко встановлено, що позивачка невідкладно не повідомила орган поліції за номером «102» та вказану подію жодним іншим чином не зареєструвала, про що відсутні відомості у матеріалах службового розслідування, що свідчить про порушення нею службової дисципліни.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій останній вважає інформацію, викладену у відзиві такою, що не відповідає дійсності, просить критично оцінювати доводи відповідача та задовольнити його позовні вимоги.

Відповідач подав свої заперечення, в яких послався на обставини, викладені у відзиві на позов та просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

15.10.2020 на розгляд керівництву ГУНП в Чернігівській області було подано рапорт начальника УКЗ ГУНП в Чернігівській області майора поліції Папченка І.О. за фактом події, що мала місце 14.10.2020 за участю старшого інспектора - криміналіста СВ Борзнянського ВП Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області капітана поліції ОСОБА_3 .

Наказом ГУНП в Чернігівській області №1747 за даним фактом призначено службове розслідування.

Службовим розслідуванням встановлено, що 14.10.2020 о 23:30 від чергового лікаря Борзнянської ЦРЛ надійшло повідомлення про те, що до лікарні звернувся капітан поліції ОСОБА_3 з діагнозом ЗЧМТ, СГМ під питанням, забій м`яких тканин голови, алкогольне сп`яніння. Зі слів останнього тілесні ушкодження йому заподіяв місцевий мешканець, ОСОБА_4 .

Дана подія зареєстрована до ЄО Борзнянського ВП Бахмацького ВП ГУНП області за №2454 від 14.10.2020, а відомості внесено до ЄРДР №12020275090000077 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 КК України.

Опитана з даного приводу заступник начальника Борзнянського відділення поліції Бахмацького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області - начальник слідчого відділення кацітан поліції ОСОБА_1 , пояснила, що 14.10.2020 близько 18:00 їй зателефонував капітан поліції ОСОБА_3 та повідомив, що йому завдав тілесні ушкодження гр. ОСОБА_4 . В подальшому вона прибула додому до капітана поліції ОСОБА_3 та перебувала з ним. Остання також в телефонному режимі про дану подію начальника Борзнянського відділення поліції та керівника місцевої прокуратури повідомила, що підтверджується її поясненнями.

Втім, службовим розслідуванням встановлено порушення вимог ч.2 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» з боку капітана поліції ОСОБА_1 , а саме: «поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції», але капітан поліції ОСОБА_1 в супереч зазначеній вище нормі закону не повідомила про дану подію, яка їй стала відома як начальнику СВ Борзнянського відділення поліції, найближчий орган поліції, про, що свідчить відсутність реєстрації в ЄО Борзнянського ВП Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області.

Тому, наказом ГУНП в Чернігівській області від 11.11.2020 №1573 за грубе порушення службової дисципліни, недотримання вимог частини 1 та частини 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, Присяги працівника поліції, в частині не повідомлення про правопорушення найближчий орган поліції, заступника начальника Борзнянського відділення поліції Бахмацького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області - начальника слідчого відділення капітана поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

З вказаним рішенням позивач не погоджується, вважає, що останнє прийняте неправомірно, з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Даючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зважає на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон України «Про Національну поліцію»).

За визначенням ч.1 ст.1 вказаного Закону Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (ч.1 ст.17 Закон України «Про Національну поліцію»).

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно пунктів 1-3 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

В частинах 1, 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

15.03.2018 Законом України №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), в ч.1, ч.3 ст.1 якого визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових; актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

З метою урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), з вимогами яких, згідно з пунктом 4 розділу І, особу ознайомлюють під час прийняття на службу до поліції.

Відповідно до п. 1, 2 розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.

Відповідно до ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст.12 Дисциплінарного статуту).

Приписами ч.1 та ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно частин 1 - 4 ст.14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Судом встановлено, що з метою перевірки фактів, викладених в рапорті начальника УКЗ ГУНП в Чернігівській області майора поліції Папченка І.О. за фактом події, що мала місце 14.10.2020 за участю старшого інспектора - криміналіста СВ Борзнянського ВП Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області капітана поліції ОСОБА_3 було призначено службове розслідування.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (п.10 ст.14 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч.1 ст.16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Згідно ч.ч.1-8 ст.19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування, зокрема, зазначаються: підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

Суд звертає увагу, що обставини які пом`якшують відповідальність до уваги відповідачем не приймались. Інформація про це в матеріалах службового розслідування відсутня.

Так, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого ст.13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Аналіз положень Дисциплінарного статуту дають підстави для висновку, що службове розслідування проводиться з метою виявлення причин та умов, що стали підставою для проведення службового розслідування, ступеня вини особи.

Питання про наявність підстав для накладення на особу рядового і начальницького складу дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення особи рядового і начальницького складу до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

В даному випадку, вирішення питання про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях.

Суд наголошує, що положення ст.8 та ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» покладають на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських. Поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Застосування будь-якого дисциплінарного стягнення є заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Так, принцип обгрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінлянді»" (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В Рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. В зв`язку з цим орган владних повноважень мав належним чином мотивувати, чому прийняв саме таке рішення, і ні як не інше.

У пункті 52 Доповіді «Верховенство права», схваленій Європейською Комісією «За демократію через право» на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25-26.03.2011) вказано таке: хоча дискреційні повноваження є необхідними для здійснення всього діапазону владних функцій у сучасних складних суспільствах, ці повноваження не мають здійснюватись у свавільний спосіб; їх здійснення у такий спосіб уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необгрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень, що є несумісним із поняттям верховенства права.

Вказане твердження знайшло своє відображення також у рішенні Конституційного суду України від 11.10.2018 №7-р/2018.

А отже, обгрунтувати таке рішення дискрецією повноважень ГУНП неможливо, оскільки законодавець чітко встановлює обставини, що мають безальтернативно бути враховані при притягненні до дисциплінарної відповідальності.

Аналізуючи висновок службового розслідування, суд вказує, що останнім не встановлено факту неповідомлення позивачем заступник начальника Борзнянського відділення поліції Бахмацького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області (а.с.6 на звороті). Позаяк, таке твердження навпаки спростовується матеріалами службового розслідування, в яких містяться пояснення ОСОБА_5 (начальника Борзнянського відділення поліції Бахмацького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області), з яких чітко вбачається, що позивач повідомляв його про подію, яка сталася 14.10.2020 (а.с.20).

Щодо необхідності повідомити про правопорушення найближчий орган поліції, суд зазначає наступне.

Так, дійсно у відповідності до п.6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, який затверджений наказом МВС від 08.02.2019 №100, поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які потребують її, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.

В той же час, матеріалами службового розслідування не підтверджено, що старший інспектор-криміналіст СВ Борзнянського ВП Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області капітан поліції ОСОБА_3 повідомив позивача саме як поліцейського про правопорушення, а не як безпосереднього керівника з метою подальшого інформування керівництва про подію, що сталася.

Крім того, у матеріалах службового розслідування міститься інформація з приводу звернення капітана поліції ОСОБА_3 до медичного закладу з приводу завдання йому тілесних ушкоджень. Дана подія зареєстрована до ЄО Борзнянського ВП Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області за №2454 від 14.10.2020, а відомості з даного приводу внесені до ЄРДР за №12020275090000077 за ознаками кримінального правопорушення, що на думку суду, виключає можливість притягнення позивача до відповідальності за неповідомлення найближчого органу поліції про подію.

Виходячи з правової конструкції п.6 розділу ІІ Порядку, вона включає два види подій: виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення або звернення громадян із заявою. В даних правовідносинах необхідно розглядати та встановлювати факт виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення. А оскільки у матеріалах службового розслідування міститься інформація, що ОСОБА_3 сам повідомив позивача про тілесні ушкодження і сам звернувся з цього приводу до лікарні, то саме по факту отриманих тілесних ушкоджень іншим працівником поліції, у позивача не було необхідності повідомляти про це за скороченим номером екстреного виклику поліції «102».

З огляду на вказане, суд вважає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність є неправомірним, оскільки в діях позивача відсутні ознаки вчинення порушення як службової дисципліни, так і присяги поліцейського, тощо, що підтверджується матеріалами самого службового розслідування, а вина позивача є недоведеною (а.с.6 на звороті).

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Чернігівська обласна організація професійної спілки атестованих працівників ОВС України про визнання протиправним та скасування наказу в частині слід задовольнити повністю.

З урахуванням ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 840,80 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 132, 134,139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Чернігівська обласна організація професійної спілки атестованих працівників ОВС України про визнання протиправним та скасування наказу в частині задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 11.11.2020 №1573 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських Борзнянського ВП Бахмацького ВП ГУНП» в частині застосування до заступника начальника - начальника слідчого відділення капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - попередження про неповну службову відповідність.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );.Відповідач - Головне управління Національної поліції у Чернігівській області (проспект Перемоги,74 м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40108651).

Третя особа - Чернігівська обласна організація професійної спілки атестованих працівників ОВС України (проспект Перемоги,74 м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 34452750).

Повне рішення суду складено 04.02.2021.

Суддя Л.О. Житняк