Ухвала суду № 94635118, 03.02.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Черкаси

03 лютого 2021 року Справа № 580/363/20

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гаврилюку В.О. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаського обласного центру зайнятості, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Черкаського обласного центру зайнятості (далі - центр зайнятості, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області пов`язану із невнесенням у трудову книжку ОСОБА_1 запису про його звільнення в серпні 2019 року;

- визнати протиправною відмову Тальнівської районної філії Черкаського обласного центру зайнятості у взятті на облік та не виплаті матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю) ОСОБА_1 за період з 14 серпня 2019 року;

- зобов`язати Черкаський обласний центр зайнятості як правонаступнику Тальнівської районної філії Черкаського обласного центру зайнятості взяти на облік, провести нарахування та виплату матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю) ОСОБА_1 за період з 14 серпня 2019 року.

01 лютого 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про відвід судді.

Ухвалою судді Гаврилюка В.О. від 02.02.2021 заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Гаврилюка В.О. визнано необґрунтованою, заяву в порядку, визначеному частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, передано для визначення судді, який буде здійснювати її вирішення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 02.02.2021 заяву про відвід головуючого судді Гаврилюка В.О. у адміністративній справі № 580/363/20 передано для вирішення судді Тимошенко В.П.

Відповідно до частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано для розгляду заяву про відвід, вирішує питання про відвід у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та заяву позивача про відвід судді Гаврилюка В.О., суд встановив таке.

Заява мотивована тим, що до початку судового розгляду справи у позивача виникли сумніви у неупередженості та об`єктивності судді, що відповідно до вимог статей 36, 39 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для заяви про його відвід.

Зазначені сумніви були спричинені тим, що справа повторно має розглядатися суддею Гаврилюком В.О., ухвала якого про залишення позовної заяви без розгляду була предметом розгляду апеляційної скарги і відповідно до висновків апеляційного суду суддя Гаврилюк В.О. допустив порушення норм процесуального законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Судом встановлено, що головуючий суддя у справі № 580/363/20 Гаврилюк В.О. не брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, не надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі, не є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Стосовно посилання позивача на те, що у справі № 580/363/20 головуючий суддя Гаврилюк В.О. постановив ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, яка була предметом розгляду апеляційної скарги і відповідно до висновків апеляційного суду суддя Гаврилюк В.О. допустив порушення норм процесуального законодавства, то суд зазначає таке.

Згідно із частиною 1 статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Як свідчать матеріали адміністративної справи № 580/363/20, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021 скасовано ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2020, якою позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду відповідно до пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду, а тому підстави для самовідводу судді, передбачені статтею 37 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки суддя Гаврилюк В.О. рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі не приймав.

Крім того суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (Конвенцію ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997) (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (відповідно до пунктів 49-52 рішення Європейського суду з прав людини справа "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006) вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Отже, з аналізу наведених норм суд зазначає, що кожен має право на розгляд справи, зокрема, безстороннім судом, наявність безсторонності визначається за суб`єктивним та об`єктивним критеріями у даній справі, стосовно суб`єктивного критерію, то безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного, для об`єктивного критерію вирішальним є те, чи можна вважати причини побоювання заінтересованої особи об`єктивно обґрунтованими.

Під час розгляду даної адміністративної справи має місце безсторонність суду як за суб`єктивним так і за об`єктивним критерієм, оскільки позивачем не надано доказів протилежного.

Беручи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого відводу судді Гаврилюку В.О.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 36, 40, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гаврилюку В.О. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаського обласного центру зайнятості, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.

Матеріали адміністративної справи №580/363/20 повернути судді Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюку В.О.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає, однак заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.П. Тимошенко