Рішення № 94635071, 04.02.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 560/7824/20

РІШЕННЯ

іменем України

04 лютого 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в припиненні/призупиненні виплати пенсії ОСОБА_1 у зв`язку зі скасуванням наказом Управління соціального захисту населення Полонської районної державної адміністрації від 11.01.2018 № 3 «О» довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12.05.2016 № 6812000101, відкритою за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 01.02.2018 по 31.07.2018 - протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплатити ОСОБА_1 , заборгованість з виплати пенсії по інвалідності з 01 лютого 2018 року по 31 липня 2018 року;

- відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору на строк не пізніше ніж ухвалення судового рішення по справі;

- в частині присуджених виплат пенсії в межах суми стягнення за один місяць рішення суду виконати негайно.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність дій відповідача щодо скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, протиправність дій органу Пенсійного фонду в частині припинення виплати пенсії позивачу з підстав, не передбачених ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з чим порушують конституційне право позивача на пенсійне забезпечення. Стверджує, що непідтвердження фактичного місця проживання (відсутність за місцем проживання/перебування понад 60 днів) не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а Постанова КМУ № 365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.

Ухвалою суду від 07.12.2020 відкрито спрощене провадження по справі, задоволено клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення адміністративній справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та вказав, що згідно рішення комісії з питань призначення субсидій та допомог окремим громадянам та малозабезпеченим сім`ям з дітьми та про призначення (поновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам управління соціального захисту населення Полонської районної державної адміністрації від 10.01.2018 року № 1 виплату пенсії позивачу призупинено з 01.02.2018 відповідно до п. 12 Порядку здійснення контролю за проведення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Постанови № 365. 28.01.2018 Шепетівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області отримано наказ Управління соціального захисту населення Полонської районної державної адміністрації від 11.01.2018 № 3 про скасування дії довідки позивача про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у зв`язку з тривалою відсутністю за фактичним місцем проживання. З 01.02.2018 Шепетівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 припинено. Згідно заяви ОСОБА_1 від 16.07.2018 про поновлення виплати пенсії та рішення Комісії від 20.07.2018 № 13 головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивачу відновлено виплату пенсії з серпня 2018 року, яка виплачується на поточний рахунок, відкритий в АТ «Державний ощадний банк України». Враховуючи вищевикладене, кошти за період з 01.02.2018 по 31.07.2018 в сумі 26633,16 грн. обліковані в головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та будуть виплачені після прийняття Кабінетом Міністрів України окремого порядку.

Дослідивши доводи заяв по суті сторін, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Хмельницькій області як внутрішньо переміщена особа згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 23.02.2018 № 101, в якій зазначено місце проживання позивача: АДРЕСА_1 та отримує пенсію по інвалідності.

Згідно рішення комісії з питань призначення субсидій та допомог окремим громадянам та малозабезпеченим сім`ям з дітьми та про призначення (поновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам управління соціального захисту населення Полонської районної державної адміністрації від 10.01.2018 № 1 виплату пенсії позивачу призупинено з 01.02.2018, відповідно до п. 12 Порядку здійснення контролю за проведення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Постанови № 365.

28.01.2018 Шепетівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області отримано наказ Управління соціального захисту населення Полонської районної державної адміністрації від 11.01.2018 № 3 про скасування дії довідки позивача про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у зв`язку з тривалою відсутністю за фактичним місцем проживання.

У зв`язку із скасування довідки ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеної особи позивачу з 01.02.2018 було призупинено нарахування та виплату пенсії згідно пунктів 4 і 5 пункту 12 Порядку № 365.

Не погоджуючись з бездіяльністю з боку відповідача щодо нарахування та виплати пенсії, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд вважає, що для вирішення спору необхідно з`ясувати належність виконання відповідачем повноважень щодо здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі та відповідність оскаржуваних дій відповідача ст. 19 Конституції України та ст. 2 КАС України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058- ІV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Отже, з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що УПФ має право припинити виплату пенсії особі виключно з підстав передбачених законом, про що приймає вмотивоване рішення.

Суд звертає увагу, що протокол комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, не є таким рішенням у розумінні частини першої статті 49 Закону № 1058-IV.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі №К/9901/168/17 № 243/6956/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Щодо скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи суд зазначає, що скасування такої довідки саме по собі не може бути підставою для припинення нарахування та виплати пенсії.

Пункт 5 частини першої статті 49 Закону № 1058-VI, з огляду на приписи Закону № 1706-VII, не може бути застосований, оскільки цей пункт відсилає виключно до випадків, передбачених законом, тобто, вказані правовідносини не можуть бути врегульовані іншими нормативно-правовими актами, зокрема, постановами Кабінету Міністрів України, які відносяться до підзаконних нормативних актів.

Більш того, згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №428/6624/17 (адміністративне провадження № К/9901/3256/17), висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що згідно заяви ОСОБА_1 від 16.07.2018 про поновлення виплати пенсії та рішення Комісії від 20.07.2018 року № 13 головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивачу відновлено виплату пенсії з серпня 2018 року, яка виплачується на поточний рахунок, відкритий в АТ «Державний ощадний банк України».

Проте, заборгованість за період з 01.02.2018 по 31.07.2018 не виплачено.

Також зазначив, що поновлення виплати пенсії позивачу буде здійснюватися у Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та у Порядку №637, кошти за період з 01.02.2018 по 31.07.2018 в сумі 26633,16 грн. обліковані в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та будуть виплачені після прийняття Кабінетом Міністрів України окремого порядку.

Суд зазначає, що наданою Пенсійним фондом довідкою про розмір нарахованої та невиплаченої пенсії ОСОБА_1 підтверджено, що пенсія позивачу не нараховувалася та не виплачувалася з лютого по липень 2018 року.

Жодних доказів нарахування та виплати позивачу пенсії за вказаний період представником Пенсійного органу до суду не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в припиненні виплати пенсії ОСОБА_1 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплатити ОСОБА_1 , заборгованість з виплати пенсії по інвалідності з 01 лютого 2018 року по 31 липня 2018 року.

Окрім визначеного, суд звертає увагу на наступне.

За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення суд зазначив, що наведених вище міркувань Європейському суду з прав людини достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечено без дискримінації за будь-якою ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні від 08 липня 2004 року "Ілашку та інші проти Молдови та Росії", ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем "Молдавської Республіки Придністров`я". Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов`язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Як вже зазначалось судом вище, рішення Європейського суду з прав людини є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах "Пічкур проти України", "Ілашку та інші проти Молдови та Росії" як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що припинення виплати пенсії та страхових виплат позивачу було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV, а з точки зору положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах Верховний Суд сформулював раніше, зокрема, у постановах від 13 березня 2018 року (справа № 235/4162/17), 20 березня 2018 року (справа № 234/2389/17), а також у рішенні від 03 травня 2018 року у зразковій справі № 805/402/18 (провадження № Пз/9901/20/18).

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Щодо вимоги позивача про звернення рішення суду в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць до негайного виконання, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 371 КАС України передбачено негайне виконання рішення суду щодо присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення пенсії за один місяць.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 07.12.2020 відстрочено позивачу сплату судового збору за подання позову до ухвалення судового рішення в адміністративній справі.

Відповідно до ч.2 ст.133 КАС України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

Враховуючи те, що суд прийшов до переконання про задоволення позову в повному обсязі, а позивачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, то судовий збір в загальному розмірі 840,80 грн., який мав би бути сплачений ОСОБА_1 за подання позовної заяви, підлягає стягненню до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, які полягають у припиненні виплати пенсії ОСОБА_1 у зв`язку зі скасуванням наказом Управління соціального захисту населення Полонської районної державної адміністрації від 11.01.2018 № 3 «О» довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12.05.2016 № 6812000101, відкритою за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 01.02.2018 по 31.07.2018.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплатити ОСОБА_1 , заборгованість з виплати пенсії по інвалідності за період з 01 лютого 2018 року по 31 липня 2018 року.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький Згідно з оригіналом Суддя І.І. Тарновецький