Ухвала суду № 94635048, 04.02.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2202/20

УХВАЛА

04 лютого 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішення, вимоги, визнання дій протиправними, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою від 31.01.2021, в якій просить роз`яснити резолютивну частину рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.01.2021 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішення, вимоги, визнання дій протиправними, стягнення моральної шкоди в частині визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області про нарахування боргу (недоїмки) №Д-2541-23 від 17 лютого 2020 року на суму 38075,94 грн, в частині нарахування єдиного внеску за І, ІІ квартали 2018 року, зазначивши розмір єдиного внеску за І ІІ квартали 2018 року в грошовому (гривневому) розмірі. Просить відстрочити виконання рішення до одного місяця з дати роз`яснення рішення.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що незрозумілість судового рішення в резолютивній частині рішення перешкоджає подальшому його виконанню, оскільки позовні вимоги визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зазначені в грошовому вимірі 38075,94 грн, в частині задоволення вимог суд не виділив в гривнях розмір І ІІ кварталу 2018 року єдиного внеску.

Із врахуванням наведеного вище, керуючись ст.254 КАС України, позивач просить суд роз`яснити рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.01.2021.

Згідно ч.3 ст.254 КАС України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши подану заяву, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області про застосування штрафних санкцій від 21.08.2018 №0157441305/1049; визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Хмельницькій області про нарахування боргу (недоїмки) №Д-2541-23 від 17 лютого 2020 року на суму 38075,94 грн; визнати протиправними дії ГУ ДПС у Хмельницькій області у видачі ОСОБА_1 відомостей та витребувати відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року ОСОБА_1 - нульовий дохід; Зобов`язати повернути примусово стягнуті кошти в розмірі 3126 грн ОСОБА_1 ; стягнути моральну шкоду на користь ОСОБА_1 .

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.01.2021 по справі №560/2202/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішення, вимоги, визнання дій протиправними, стягнення моральної шкоди - задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області про нарахування боргу (недоїмки) №Д-2541-23 від 17 лютого 2020 року на суму 38075,94 грн, в частині нарахування єдиного внеску за І, ІІ квартали 2018 року. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДФС у Хмельницькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21.08.2018 №0157441305/1049. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Однак, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, при цьому зміст норми вказує, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Підставою для роз`яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Отже, необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Також, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його тяжко виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Водночас, суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Таким чином, на переконання суду у резолютивній частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.01.2021 зазначено усі обставини справи та мотиви, з яких суд врахував при прийнятті рішення, і положення Закону, яким він керувався з огляду на об`єкт порушеного права, при цьому в резолютивній частині чітко зазначені усі необхідні критерії для виконання судового рішення.

У рішенні суду здійснено посилання на норми чинного законодавства України, на підставі яких визначено права й обов`язки сторін у спірних правовідносинах, та у відповідності до яких був зроблений відповідний висновок, а також наведено достатні обґрунтування та мотиви, на підставі яких суд дійшов такого висновку.

Суд звертає увагу позивача на положення ст.254 КАС України в яких чітко вказано про роз`яснення судового рішення, яке набрало законної сили, однак як встановлено судом, що вказане рішення суду від 05.01.2021 станом на момент подання заяви про роз`яснення судового рішення, не набрало законної сили.

Суд зазначає, що причиною для роз`яснення судового рішення є саме не зазначення судом у рішенні суми в гривнях розміру єдиного внеску за І, ІІ квартали 2018 року, однак на думку суду вказані повноваження є дискреційними.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року встановлено, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

З огляду на вищевикладене, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Визначення в грошовому розмірі єдиного внеску за І ІІ квартали 2018 року ОСОБА_1 , на думку суду, є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу по виконанню ним його беспосередніх обов`язків по нарахуванню податків і зборів і виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Згідно роз`яснень, викладених у пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд встановив, що резолютивна частина рішення, яку відповідач просить роз`яснити має пряму вказівку щодо його виконання, а саме визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області про нарахування боргу (недоїмки) №Д-2541-23 від 17 лютого 2020 року на суму 38075,94 грн, в частині нарахування єдиного внеску за І, ІІ квартали 2018 року. Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Хмельницькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21.08.2018 №0157441305/1049.

Резолютивна частина рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.01.2021 по справі №560/2202/20 має чіткий виклад, що унеможливлює можливість неоднакового тлумачення висновків суду, а зміст резолютивної частини чітко визначає дії відповідача, які мають бути вчиненні на виконання зазначеного рішення суду.

З огляду на викладене, а також на ту обставину, що резолютивна частина рішення не передбачає незрозумілості чи неоднакового тлумачення, а також те, що рішення яке позивач просить роз`яснити не набрало законної сили. а тому суд дійшов висновку з врахуванням невтручання в дискреційні повноваження контролюючого органу, про необґрунтованість заяви та відсутність підстав для її задоволення.

Стосовно заяви позивача про відстрочення виконання рішення до одного місяця з дати роз`яснення рішення суд наголошує наступне.

Стаття 378 КАС України визначає підстави та порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання у процесі виконавчого провадження.

Наведена норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі.

Суд звертає увагу, що за вказаним рішенням суду ОСОБА_1 є стягувачем, а не боржником, при цьому стягувача вказаним рішенням не зобов`язано вчиняти жодних дій.

Відповідно до ч.2 ст.378 КАС України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд також зазначає, що з системного аналізу ст. ст. 254, 378 КАС України встановлено виокремлення у окремі статті роз`янення судового рішення (стаття 254 КАС України) та відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення (стаття 378 КАС України).

Законодавець, роз`янення судового рішення та розмежовуючи відстрочення виконання судового рішення, тим самим розділив і види заяв, з якими можуть звернутись сторони до суду та, відповідно, - наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них.

Крім того, суд зазначає, що ст. 254 та ст. 378 КАС України передбачено і різні порядки розгляду заяв, поданих відповідно до цих норм.

Згідно ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

З огляду на викладене, враховуючи неможливість розгляду в одному провадженні заяви, що подана одночасно в межах ст. 254 КАС України та ст. 378 КАС України, суд дійшов висновку про повернення заяви про відстрочення виконання судового рішення без розгляду заявнику.

Керуючись статтями 248, 254, 256 , 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 від 31.01.2021 про роз`яснення рішення суду по справі №560/2202/20, залишити без задоволення.

Заяву ОСОБА_1 від 31.01.2021 про відстрочення виконання рішення до одного місяця з дати роз`яснення рішення - повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя О.П. Шевчук