Ухвала суду № 94634838, 04.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 520/8192/2020

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"04" лютого 2021 р. м. ХарківCуддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16) визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

25.06.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною (неправомірною) бездіяльність Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо неприсвоєння йому по досягненню трирічного стажу державної служби в 2016 році чергового 8 рангу державного службовця;

- визнати протиправною (неправомірною) бездіяльність Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо неприсвоєння йому по досягненню шестирічного стажу державної служби в 2019 році чергового 7 рангу державного службовця;

- зобов`язати Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) присвоїти йому 7 ранг державного службовця, про що видати відповідний Наказ;

- зобов`язати Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) здійснити нарахування та фактичну виплату надбавки за ранг державного службовця.

Ухвалою суду від 01.07.2020 року зазначена позовна заява була залишена без руху та надано строк на усунення недоліків десять днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду оригіналу платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору за дві позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 1681,60 грн. та обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 року з підстав, установлених п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, адміністративний позов ОСОБА_1 повернутий позивачу.

Не погоджуючись із судовим рішенням позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій він просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 року про повернення його позовної заяви, та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року скасовано. Справу було направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалюючи таке рішення, суд дійшов висновку про те, що в строк виконання вимог ухвали суду від 01.07.2020 року, позивачем 23.07.2020 року було надано заяву про поновлення пропущеного строку та оригінал квитанції № 14 від 22.07.2020 року про сплату судового збору в розмірі 1.681,60 грн. Проте, зазначеній заяві та доводам щодо поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду судом першої інстанції не було надано оцінки.

Розглянувши подану 23.07.2020 позивачем заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступних міркувань. Судом встановлено, що на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 01.07.2020 року позивачем було надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з оригіналом квитанції про сплату судового збору в розмірі 1.681,60 грн., в якій позивач зазначив, що Наказом від 19.07.2017 р. за №1306/к та Наказом від 26.12.2019 р. за №134/к позивачу не було присвоєно ранг державного службовця, також зміст вказаних наказів не пояснював причини неприсвоєнення йому чергових рангів державного службовця. Отже, вищезазначені накази, на думку позивача, стосувалися переведення працівників у зв`язку із змінами в структурі та штатному розписі Головного територіального управління юстиції у Харківській області, а не проходження ним державної служби та присвоєння чергових рангів. Також в обґрунтування причин пропуску строків звернення до суду позивачем вказано, що він займає посаду державної служби, беручи до уваги службове навантаження, та враховуючи, що відповідно до діючого законодавства черговий ранг державному службовцю присвоюється Службою управління персоналом самостійно без участі державного службовця, він розраховував, що відповідні посадові особи Служби управління персоналом сумлінно ставляться до своїх посадових обов`язків і здійснять відповідні дії щодо присвоєння йому чергового рангу державного службовця.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Суд зазначає, що при визначенні початку перебігу строку до уваги береться момент, коли особа фактично дізналася про наявність відповідного порушення, а також, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення її прав, свобод та інтересів.

Початок перебігу строку звернення до суду, в адміністративному судочинстві розпочинається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення. Отже, законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.03.2020 р. у справі № 826/10808/18.

Зі змісту позову встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неприсвоєння йому по досягненню трирічного стажу державної служби в 2016 році чергового 8 рангу державного службовця та по досягненню шестирічного стажу державної служби в 2019 році чергового 7 рангу державного службовця.

В матеріалах справи міститься наказ №1510/к від 26.05.2016 про присвоєння рангів та встановлення надбавок за вислугу років на державній службі працівникам відділів державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, відповідно до якого ОСОБА_1 , старшому державному виконавцю Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харків ГТУЮ в Харківській області, присвоєно 9 ранг державного службовця в межах категорії "В", із встановленням надбавки за вислугу років на державній служби на державній службі у розмірі 6 відсотків посадового окладу, враховуючи, що станом на 01 травня 2016 року його стаж державної служби складає 02 роки 11 місяців 11 днів.

Наказом №1306/к від 19.07.2017 року ОСОБА_1 , у зв`язку із змінами в структурі та штатному розписі Головного територіального управління юстиції у Харківській області, враховуючи його згоду, з 19 липня 2017 року переведено на рівнозначну посаду, із збереженням 9 рангу державного службовця в межах категорії "В", із встановленням надбавки за вислугу років на державній службі 12 відсотків посадового окладу, враховуючи, що станом на 19 липня 2017 року стаж державної служби складав4 роки 01 місяць 28 днів.

Крім того, відповідно до наказу №134/к від 26.12.2019, у зв`язку із зміною підпорядкування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.12.2019 №4053/5 "Про відділи державної виконавчої служби", ОСОБА_1 необхідно вважати таким, що з 28 грудня 2019 року працює на рівнозначній посаді старшого державного виконавця Міжрегіонального відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), із збереженням 9 рангу державного службовця в межах категорії "В" посад державної служби.

Тобто, вперше позивач мав дізнатись про порушення, на його думку, права - 19 липня 2017 року з наказу №1306/к від 19.07.2017 року, відповідно до якого, станом на 19 липня 2017 року його стаж державної служби складав 04 роки 01 місяць 28 днів та він мав 9 ранг державної служби, вдруге - 26 грудня 2019, з наказу №134/к від 26.12.2019, відповідно до якого позивач по досягненню шестирічного стажу державної служби має 9 ранг державного службовця в межах категорії "В" посад державної служби.

Позивач - ОСОБА_1 , в заві про поновлення пропущеного строку звернення до суду від 23.07.2020 року не заперечував щодо обізнаності зазначених наказів та їх змісту, однак вважав, що відповідні посадові особи Служби управління персоналом сумлінно ставляться до своїх посадових обов`язків і здійснять відповідні дії щодо присвоєння йому чергового рангу державного службовця.

Проте до суду з даним позовом позивач звернувся лише 26.06.2020 року.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Крім того, суд враховує висновки щодо застосування норм права щодо строків звернення до суду, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у справі №227/2015/17.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відтак, починаючи щонайменше з 19 липня 2017 року та вдруге з 26 грудня 2019 року позивач мав всі підстави звернутися до Харківського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом, однак, звернувся лише 26.06.2020 року.

Також, суд зазначає, що пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Обставини, якими позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав суд вважає неповажними. Позивач не надав доказів існування об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали йому звернутись до суду з дня коли він дізнався, що його права були порушені відповідачем. Позивачем також не було надано доказів існування інших обставин або труднощів, які унеможливили дотримання позивачем строків звернення до суду, встановлених законом.

Таким чином, належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.

З огляду на що суд зазначає, що позивачем на виконання вимог ухвали суду від 01.07.2020 надано заяву про поновлення пропущених строків, однак обставини причин пропуску строку звернення до суду з зазначеним позовом, викладені в заяві від 23.07.2020 року визнані судом неповажними, а отже недоліки позовної заяви усунуті не були.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачеві. Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями)

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя (підпис) Спірідонов М.О.

З оригіналом згідно.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду 04.02.2021

Ухвала набрала законної сили 04.02.2021

Суддя М.О. Спірідонов

Секретар судового засідання Я.В. Ліпчанська