Рішення № 94634365, 04.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7684/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ГО «ТАЇРОВЕ – ЦЕ МИ» до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання незаконними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

12.08.2020 року до суду надійшов адміністративний позов ГО «ТАЇРОВЕ – ЦЕ МИ» до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання незаконними та скасування рішень.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 року судом залишено без руху адміністративний позов ГО «ТАЇРОВЕ – ЦЕ МИ» і надано позивачу строк для усунення недоліків.

У вказаній ухвалі суддею роз`яснено, що виявлені недоліки мали бути усунені шляхом надання до суду:

- уточненої позовної заяви з урахуванням вищевикладеного судом;

- доказів зарахування судового збору, сплаченого згідно квитанції №ПН2182 від 12.08.2020 року до спеціального фонду Державного бюджету України;

- копій спірних рішень (пояснень щодо неможливості їх надання).

10.09.2020 року (вх.№36105/20) до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків разом із, зокрема, уточненим позовом ГО «ТАЇРОВЕ – ЦЕ МИ» до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, в якому позивач просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Таїровської селищної ради «Про затвердження І комплексу Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності по вул.40-річчя Перемоги (біля магазину «Універсам») в смт. Таїрове, Овідіопольського району Одеської області» від 27.04.2020 року;

- визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Таїровської селищної ради «Про затвердження II та III «комплексу Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання встановленої законодавством процедури прийняття регуляторних актів, суб`єктом владних повноважень - виконавчим комітетом Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, прийнято рішення «Про затвердження І комплексу Комплексної схеми розміщення тимчасових Споруд для провадження підприємницької діяльності по вулиці 40-річчя1 Перемоги (біля магазину «Універсам») в смт. Таїрове, Овідіопольського району Одеської області» та рішення «Про затвердження II та III комплексу Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області».

Позивач стверджує, що рішеннями Виконкому порушено принципи рівності прав всіх суб`єктів підприємницької діяльності, які мають намір розмістити об`єкти благоустрою (тимчасові споруди) на території Таїровської ОТГ. На підставі Рішень Виконкому, відповідач зловживаючи владними повноваженнями, видає дозволи на розміщеная "тимчасових споруд на території Таїровської ОТГ з порушенням вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, який затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244.

З посиланням на положення ст. 22 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», позивач вказує, що в порушення вказаних норм, відповідачем розроблено та затверджено комплексні схеми розміщення тимчасових споруд, які не відповідають генеральному та детальному планам території Таїровської ОТГ.

Також, у позові вказано, що Таїровська селищна рада листом від 15.07.2020 року вих. № Ш-212, підтвердила факт, що виконавчим комітетом дозволи на розміщення тимчасових споруд видаються безпідставно (без паспортів прив`язок), що є грубим порушенням вимог законодавства враховуючи, що пунктом 2.1. Порядку № 244.; визначено підставою для розміщення тимчасової споруди - паспорт прив`язки тимчасової споруди.

Ухвалою від 23.09.2020 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Вказаною ухвалою судом вирішено проводити розгляд справи в порядку, визначеному ст.262 КАС України.

Вказаною ухвалою судом також зобов`язано Таїровську селищну раду Овідіопольського району Одеської області надати до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали належним чином засвідчені копії:

- рішення Виконавчого комітету Таїровської селищної ради «Про затвердження І комплексу Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності по вул.40-річчя Перемоги (біля магазину «Універсам») в смт. Таїрове, Овідіопольського району Одеської області» від 27.04.2020 року;

- рішення Виконавчого комітету Таїровської селищної ради «Про затвердження II та III «комплексу Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області».

Ухвалою суду від 12.11.2020 року судом доручено Таїровській селищній раді Овідіопольського району Одеської області надати до суду у строк до 07.12.2020 року належним чином засвідчені копії:

- рішення Виконавчого комітету Таїровської селищної ради «Про затвердження І комплексу Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності по вул.40-річчя Перемоги (біля магазину «Універсам») в смт. Таїрове, Овідіопольського району Одеської області» від 27.04.2020 року;

- рішення Виконавчого комітету Таїровської селищної ради «Про затвердження II та III «комплексу Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області».

Вказаною ухвалою судом зупинено провадження по справі №420/7684/20 за позовом ГО «ТАЇРОВЕ – ЦЕ МИ» до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання незаконними та скасування рішень до надходження відповіді на доручення.

За вх.№53464/20 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із визначеними судом доказами (а.с.63-73).

14.01.2021 року (вх.№1610/21) від представника позивача до суду надійшло клопотання про поновлення провадження по справі.

У відзиві відповідач зазначає, що Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області вважає доводи позивача необгрунтвованими та безпідставними з огляду на наступне.

Щодо рішення Виконавчого комітету Таїровської селищної ради №109 «Про затвердження І комплексу Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності по вул.40-річчя Перемоги (біля магазину «Універсам») в смт. Таїрове, Овідіопольського району Одеської області» від 27.04.2020 року, відповідачем повідомлено, що 25.09.2020 року було підписано рішення «Про втрату чинності рішення виконавчого комітету Таїровської селищної ради №109 від 28.04.2020 року «Про затвердження І комплексу Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності по вул.40-річчя Перемоги (біля магазину «Універсам») в смт. Таїрове, Овідіопольського району Одеської області»

Щодо рішення Виконавчого комітету Таїровської селищної ради №134 «Про затвердження II та III «комплексу Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області», відповідач, з посиланням на положення ст.19, ст.140, чт.144 Конституції України, ст.10, ст.51, ст.53 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначає, що вказане рішення було прийнято з метою упорядкування розміщення тимчасових споруд торгівельного, побутового, соціально-культурно чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності на територій Таїровської селищної ради та забезпечення належного благоустрою, а також сприяння розвитку малого та середнього підприємництва.

Ухвалою суду від 25.01.2021 року судом задоволено клопотання представника позивача про поновлення провадження по справі та поновлено провадження по справі №420/7684/20 за позовом ГО «ТАЇРОВЕ – ЦЕ МИ» до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання незаконними та скасування рішень.

Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступне.

28.04.2020 року Виконавчим комітетом Таїровської селищної ради на виконання рішення 19 сесії VII скликання Таїровської селищної ради від 27 листопада 2019 року № 305-VII “Про розроблення Комплексної схеми розміщення тимчасово споруд для провадження підприємницької діяльності, із елементами благоустрою та архетипу павільйонів на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області" та з метою упорядкування розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності на території Таїровської селищної ради та забезпечення належного благоустрою, а також сприяння розвитку малого та середнього підприємництва, враховуючи: протокол засідання робочої групи, по вивченню питань пов`язаних із розробленням проекту Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, із елементами благоустрою та архетипу павільйонів на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, керуючись Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про благоустрій населених пунктів», «Про місцеве самоврядування в Україні», Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», прийнято рішення №109 «Про затвердження І комплексу Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності по вул.40-річчя Перемоги (біля магазину «Універсам») в смт. Таїрове, Овідіопольського району Одеської області» (а.с.67-68).

Вказаним рішенням вирішено:

1) Затвердити І комплекс Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності по вулиці 40-річчя Перемоги (біля магазину "Універсам”) в смт. Таїрове, Овідіопольського району Одеської області, згідно додатку №1;

2) Відділу містобудування та архітектури видавати паспорти прив`язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності згідно затвердженої комплексної схеми та в порядку передбаченому Наказом Міністерства регіонального розвитку; будівництва та р. житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності».

3) фізичним особам - підприємцям:

- оформлювати паспорт прив`язки тимчасової споруди у віддій містобудування та архітектури Таїровської селищної ради;

- встановлення тимчасової споруди здійснювати відповідно до паспорта прив`язки;

- утримувати в належному санітарному стані прилеглу до тимчасової споруди територію;

- встановлювати біля тимчасової споруди урну для сміття;

- в місячний термін з дати прийняття рішення укладати з Таїровською селищною - радою договір тимчасового користування окремим елементом благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових об`єктів підприємницької та іншої діяльності.

15.05.2020 року Виконавчим комітетом Таїровської селищної ради на виконання рішення 19 сесії VII скликання Таїровської селищної ради від 27 листопада року № 305-VII «Про розроблення Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, із елементами благоустрою та архетипу павільйонів на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області» та з метою упорядкування розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності на території Таїровської селищної ради та забезпечення належного благоустрою, а також сприяння розвитку малого та середнього підприємництва, враховуючи: протокол засідання робочої групи, по вивченню питань пов`язаних із розробленням проекту Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, із елементами благоустрою та архетипу павільйонів на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, керуючись Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про благоустрій населених пунктів», «Про місцеве самоврядування в Україні», Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», виконавчий комітет Таїровської селищної ради прийнято рішення №134 «Про затвердження II та III «комплексу Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області» (а.с.69-70).

Вказаним рішенням вирішено:

1) Затвердити ІІ комплекс Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд дія провадження підприємницької діяльності вздовж вулиці Маршала Жукова в ж/м Дружний, с. Лиманка, Овідіопольського району Одеської області, згідно додатку № 1 до рішення.

2) Затвердити III комплекс Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності вздовж вулиць Дальня, Марювська в ж/м Савіньйон”, с. Лиманка, Овідіопольського району Одеської, області, згідно додатку № 2 до рішення;

3) Відділу містобудування та архітектури видавати паспорти прив`язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності згідно затвердженої комплексної схеми та в порядку передбаченому Наказом Міністерства регіонального розвитку; будівництва та р. житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності».

4) фізичним особам - підприємцям:

- оформлювати паспорт прив`язки тимчасової споруди у віддій містобудування та архітектури Таїровської селищної ради;

- встановлення тимчасової споруди здійснювати відповідно до паспорта прив`язки;

- утримувати в належному санітарному стані прилеглу до тимчасової споруди територію;

- встановлювати біля тимчасової споруди урну для сміття;

- в місячний термін з дати прийняття рішення укладати з Таїровською селищною - радою договір тимчасового користування окремим елементом благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових об`єктів підприємницької та іншої діяльності.

Як встановлено з наданих відповідачем доказів, рішенням Виконавчого комітетом Таїровської селищної ради №271 від 25.09.2020 року «Про втрату чинності рішення виконавчого комітету Таїровської селищної ради № 109 від 28.04.2020 р. "Про затвердження І комплексу І Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності по вулиці 40-річчя Перемоги (біля магазину «Універсам») в смт. Таїрове, Овідіопольського району Одеської області» вирішено вважати таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Таїровської селищної ради № 109 від 28.04.2020 р. "Про затвердження І комплексу Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності по вулиці 40-річчя Перемоги (біля магазину “Універсам”) в смт. Таїрове, Овідіопольського району Одеської області” та затверджено І комплекс Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд дія провадження підприємницької діяльності по вулиці 40-річчя Перемоги (напроти продовольчого магазину) в смт. Таїрове, Овідіопольського району Одеської області, згідно Додатку № 1 (а.с.71-72).

Суд зазначає, що рішенням Виконавчого комітетом Таїровської селищної ради №271 від 25.09.2020 року прийнято вже після звернення позивача до суду з даною позовною заявою, не є предметом розгляду у даній справі, а отже, правомірність його прийняття не перевіряється в рамках даної адміністративної справи.

При цьому прийняття відповідачем рішення №271 від 25.09.2020 року не є підставою для закриття провадження по справі відповідно до п.8 ч.1 ст.238 КАС України, оскільки ним визнано нечинним рішення виконавчого комітету Таїровської селищної ради № 109 від 28.04.2020 р. лише 25.09.2020 року та з прийняттям вказаного рішення не можна стверджувати про відсутність підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача можливе без визнання спірного рішень протиправними.

Так, вирішуючи спір, що виник між сторонами щодо визнання незаконними та скасування рішення Виконавчого комітету Таїровської селищної ради «Про затвердження І комплексу Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності по вул.40-річчя Перемоги (біля магазину «Універсам») в смт. Таїрове, Овідіопольського району Одеської області» від 27.04.2020 року та рішення Виконавчого комітету Таїровської селищної ради «Про затвердження II та III «комплексу Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області», суд виходить з наступного.

Статтею 11 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради (ч. 6 ст. 59 цього Закону).

Частиною 3 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до ст.52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

Виконавчий комітет ради:

1) попередньо розглядає та схвалює проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, прогноз місцевого бюджету, проект місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради;

2) координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;

3) має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.

Сільська, селищна, міська рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради та сільським, селищним, міським головою (у тому числі з метою забезпечення надання адміністративних послуг у строк, визначений законом) в межах повноважень, наданих цим Законом виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, серед іншого, забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів.

Частина 1 статті 20 Закону № 2807 визначає, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Згідно статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

На виконання вимог цього Закону наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності від 21.10.2011 №244. (далі - Порядок).

Згідно пунктів 1.3, 1.4 Порядку №244 тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту; комплексна схема розміщення тимчасових споруд - схема розміщення тимчасових споруд на території населеного пункту або його частині.

Відповідно до положень п. 1.5 Порядку №244 комплексна схема розміщення тимчасових споруд в межах вулиці (скверу, бульвару, провулку, узвозу , проїзду, площі , майдану тощо), мікрорайону ( кварталу), населеного пункту - являє собою текстові та графічні матеріали, якими визначаються місця розташування тимчасових споруд, розроблені з урахуванням вимог будівельних, санітарно-гігієнічних норм, а також існуючих містобудівних обмежень, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання територій, охорони історико-культурної спадщини, земельно-господарського устрою.

Згідно пункту 1.6 Порядку №244 комплексна схема розміщення тимчасових споруд та архітектурного типу розробляються за рішенням сільської, селищної, міської, районної ради суб`єктом господарювання, який має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, та затверджуються рішенням (розпорядженням, наказом) виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації. Розроблення комплексної схеми розміщення тимчасових споруд та архітектурного типу здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно п. 44 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

З викладеного слідує, що підставою для розроблення комплексної схеми розміщення тимчасових споруд слугує відповідне рішення сільської, селищної, міської, районної ради, в той час як до компетенції виконавчого органу відповідної ради віднесено лише затвердження такої схеми за наслідком її створення відповідним суб`єктом господарювання, який має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Як вже встановлено судом:

- спірне рішення Виконавчим комітетом Таїровської селищної ради від 28.04.2020 року № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», прийнято на виконання рішення 19 сесії VII скликання Таїровської селищної ради від 27 листопада 2019 року № 305-VII “Про розроблення Комплексної схеми розміщення тимчасово споруд для провадження підприємницької діяльності, із елементами благоустрою та архетипу павільйонів на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області";

- спірне рішення Виконавчим комітетом Таїровської селищної ради від 15.05.2020 року №134 «Про затвердження II та III «комплексу Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області» прийнято на виконання рішення 19 сесії VII скликання Таїровської селищної ради від 27 листопад 2019 року № 305-VII «Про розроблення Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, із елементами благоустрою та архетипу павільйонів на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області».

Доказів скасування рішення 19 сесії VII скликання Таїровської селищної ради від 27 листопада 2019 року № 305-VII (а.с.11-12) до суду не надано та таких обставин судом не встановлено.

Також у суду відсутні обґрунтовані підстави вважати, що відповідні схеми створені суб`єктом господарювання, який не має ліцензії на виконання проектних робіт, або архітектором, який не має відповідний кваліфікаційний сертифікат

Оскарженими рішеннями не відбулось нормативне врегулювання саме правил розміщення тимчасових споруд, а лише затверджено відповідні схеми.

Тобто за умови чинності вищевказаних рішень сесій, оскільки до компетенції виконавчого органу відповідної ради віднесено лише затвердження такої схеми за наслідком її створення відповідним суб`єктом господарювання, який має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, суд дійшов висновку, що приймаючи спірні рішення відповідач діяв у відповідності та на підставі приписів чинного законодавства.

Посилання позивача на те, що відповідачем розроблено та затверджено комплексні схеми розміщення тимчасових споруд, які не відповідають генеральному та детальному планам території Таїровської ОТГ суд відхиляє, оскільки вказані твердження, за відсутності посилань на конкретні обставини такої невідповідності є лише припущеннями ГО «ТАЇРОВЕ – ЦЕ МИ».

Підтвердженням вказаним висновкам суду є і те, що як стверджує позивач безпосередньо у позовній заяві та в уточненій позовній заяві, копії спірних рішень він не отримував, тобто, не міг бути ознайомлений з відповідними схемами розміщення тимчасових споруд.

Також, суд відхиляє посилання позивача як на підставу для скасування спірних рішень на те, Таїровська селищна рада підтвердила факт, що виконавчим комітетом дозволи на розміщення тимчасових споруд видаються безпідставно (без паспортів прив`язок), оскільки спірними рішеннями відповідача не видавались відповідні дозволи.

Натомість у них було, зокрема, визначено, що фізичним особам-підприємцям необхідно оформлювати паспорт прив`язки тимчасової споруди у відділі містобудування та архітектури Таїровської селищної ради; вказано, що встановлення тимчасової споруди здійснювати відповідно до паспорта прив`язки.

Необґрунтованими, на думку суду, є також доводи позивача про порушення відповідачем процедури прийняття спірних рішень, оскільки ГО «ТАЇРОВЕ – ЦЕ МИ» обмежилося лише зазначенням наявності порушення, без викладу власного бачення в чому саме вони полягають.

Щодо посилань позивача на права громадян брати участь в обговоренні правил та проектів благоустрою території населених пунктів, отримувати повну та достовірну інформацію про затвердження правил благоустрою територій та внесення до них змін, а також роз`яснення їх змісту, то, суд зазначає, що вказаним правом позивач був наділений саме при прийнятті рішення 19 сесії VII скликання Таїровської селищної ради від 27 листопада 2019 року № 305-VII “Про розроблення Комплексної схеми розміщення тимчасово споруд для провадження підприємницької діяльності, із елементами благоустрою та архетипу павільйонів на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області», «Про розроблення Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, із елементами благоустрою та архетипу павільйонів на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області».

При цьому предметом розгляду у даній адміністративній справі не є правомірність дій відповідача по відмові у наданні чи бездіяльність щодо ненадання позивачу копії спірних рішень чи інших документів, що стосуються їх прийняття.

Суд зазначає, що згідно з ч.ч.2, 6 ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Як розтлумачено Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення ч.2 ст.55 Конституції України (щодо права на оскарження в суді неправомірних дій посадової особи) від 25 листопада 1997 року N 6-зп, "Частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді".

Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.55 Конституції України.

Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 01 грудня 2004 року N 18-рп/2004, дано визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", а саме, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване ст.55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Вище викладені норми не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно тільки тому, що заявники вважають, що начебто певні обставини впливають на їх правове становище.

Поряд з цим, предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси осіб, тобто суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправним рішення, дій, бездіяльності суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені ними.

Тобто, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

За встановлених судом обставин, суд вважає, що спірні рішення Виконавчим комітетом Таїровської селищної ради від 28.04.2020 року № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» та рішення Виконавчим комітетом Таїровської селищної ради від 15.05.2020 року №134 «Про затвердження II та III «комплексу Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області» не є такими, що порушують права позивача.

Протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи позивачем не надано до суду пояснень та належних доказів, які саме його права та інтереси ГО «ТАЇРОВЕ – ЦЕ МИ» порушені їх прийняттям з урахуванням того, що дані рішення прийняті на підставі рішення 19 сесії VII скликання Таїровської селищної ради від 27 листопада 2019 року № 305-VII “Про розроблення Комплексної схеми розміщення тимчасово споруд для провадження підприємницької діяльності, із елементами благоустрою та архетипу павільйонів на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області" та про «Про розроблення Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, із елементами благоустрою та архетипу павільйонів на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області».

Суд також враховує, що Верховний Суд у своїй постанові від 20.02.2019 року у справі №522/3665/17 звернув увагу, що з`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31.01.2018 № К/9901/1141/18.

Крім того, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ГО «ТАЇРОВЕ – ЦЕ МИ» до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Таїровської селищної ради «Про затвердження І комплексу Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності по вул.40-річчя Перемоги (біля магазину «Універсам») в смт. Таїрове, Овідіопольського району Одеської області» від 27.04.2020 року та про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Таїровської селищної ради «Про затвердження II та III «комплексу Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області» - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – ГО «ТАЇРОВЕ – ЦЕ МИ» (вул.40-річчя Перемоги, буд.50, кв.7, смт.Таїрове, Овідіопольський р-н, Одеська обл., 65496, код ЄДРПОУ 43552962);

Відповідач - Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області (вул.40-річчя Перемоги, буд.27, смт.Таїрове, Овідіопольський р-н, Одеська обл., 65496, код ЄДРПОУ 05582159).

Суддя С.М. Корой

.