Ухвала суду № 94634110, 04.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №380/11333/20

У Х В А Л А

про відмову в ухваленні додаткового рішення

04 лютого 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Сасевич О.М. розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача Думич Андрія Миколайовича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області про зобов`язання до вчинення дій,

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , підписана її представником – адвокатом Думич Андрієм Миколайовичем, до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, із вимогою – зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м.Львова Львівської області подання про повернення позивачу 6811,00 грн. сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, згідно квитанції №ПН10145 від 23.08.2020 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області про зобов`язання до вчинення дій задоволено повністю: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м.Львова Львівської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6811 (шість тисяч вісімсот одинадцять) грн. 00 коп., сплаченого згідно квитанції №ПН10145 від 23.08.2018 року.

Окрім цього, рішенням від 15.01.2021 року суд вирішив стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 (одну тисячу) грн.

22.01.2021 року до суду надійшло клопотання представника позивача про відшкодування витрат на професійну допомогу.

З метою розгляду заяви про розподіл судових витрат суддею було призначено судове засідання на 04.02.2021 року.

В судове засідання, що відбулось 04.02.2021 року з`явились представники сторін. Представник позивача Думич А.М. заяву про розподіл судових витрати підтримав, просив ухвалити додаткове рішення, яким таку заяву задоволити. Представник відповідача Рудик А.-М.Я. заяву про розподіл судових витрат заперечив та просив відмовити в її задоволенні. Сторони не заперечили з приводу переходу до письмового провадження з метою ухвалення рішення за результатом розгляду заяви про розподіл судових витрат.

З приводу поновлення строку для звернення до суду із заявою про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що згідно перевірки статусу відстеження поштового відправлення за №7901601707295 та копією конверту, позивачем було отримано відзив на позовну заяву та клопотання про залишення позову без розгляду 11.01.2021 року.

14.01.2021 року позивачем було скеровано до суду відповідь на відзив та заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду, які надійшли до суду 19.01.2021 року.

15.01.2021 року судом за результатом розгляду справи було прийнято рішення, яке було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 18.01.2021 року.

Суд вказує, що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого, представник позивача Думич А.М. 22.01.2021 року наручно отримав копію рішення від 15.01.2021 року у справі 380/11333/20.

Відтак, суд вважає за необхідне поновити представнику позивача строк для звернення до суду із заявою про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.2 ст.252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Положеннями ч.5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (п.49 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Наталія Михайленко проти України”, від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Суд дослідив матеріали справи і заяви, та дійшов висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового судового рішення, оскільки згідно з мотивувальною та резолютивною частиною рішення суду від 15.01.2021 року судом вирішено питання про судові витрати на правничу допомогу у даній справі та задоволено частково їх стягнення з відповідача в сумі 1000 (однієї тисячі) грн.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідь на відзив від 19.01.2021 року, надана представником позивача, є по суті дублюванням змісту позовних вимог, зазначених у позовній заяві, відтак судом при обчисленні витрат на правничу допомогу до уваги не береться.

Щодо заяви про усунення недоліків позовної заяви та заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду, суд, зважаючи на нескладність їх процесуального змісту, також не бере їх до уваги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в ухваленні додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ч.4 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 241-246, 250, 252, 255, КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

В ухваленні додаткового судового рішення про розподіл судових витрат відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сасевич О.М.