Ухвала суду № 94634038, 03.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення заяви без розгляду

справа№380/3678/20

03 лютого 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І., розглянув у письмовому провадженні заяву представника позивача заяву про вирішення питання про відшкодування витрат на правову допомогу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Львівської митниці ДФС (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 39420875), Галицької митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43348711), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці ДФС від 13.04.2020 №92-о «Про звільнення ОСОБА_1 »;

-поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС;

-стягнути з Галицької митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням суду від 25.01.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 суд задовольнив повністю; визнано протиправним та скасовано наказ в.о. начальника Львівської митниці ДФС, Голови комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Романа Антоняка від 13.04.2020 №92-о «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС з 16.04.2020; стягнуто з Галицької митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 79000, вул.Костюшка, 1, м.Львів, код ЄДРПОУ 43348711) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 77030 (сімдесят сім тисяч тридцять)грн. 30 коп. з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів; рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 5884(п`ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 39 коп. з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів - допущено до негайного виконання.

Представник позивача, адвокат Юнко Марія Василівна, подала до суду заяву про вирішення питання про відшкодування витрат на правову допомогу, у якій просила стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу в сумі 13548,00грн. В обґрунтування заяви покликалася на те, що позивач має право на відшкодування відповідачем понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, подала клопотання про розгляд заяви без її участі.

Представник відповідача подала до суду клопотання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якій заперечила суму, визначену до відшкодування, вважаючи таку необгрунтованою та завищеною, а також зазначила про наявність підстав для залишення такої заяви без розгляду.

У зв`язку із неявкою уповноважених представників сторін суд розглядає заяву у письмовому провадженні.

Розглянувши зазначену заяву представника позивача, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.1 та ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Стаття 139 КАС України визначає правила розподілу судових витрат за результатами ухвалення судом рішення по суті позовних вимог (задоволення позову повністю або частково, відмова в задоволенні позову).

Відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги процесуального закону кореспондуються з положеннями ч.3 ст. 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З огляду на приписи ч.3 ст. 143 КАС України, докази на підтвердження судових витрат можуть бути подані після закінчення судових дебатів та ухвалення рішення лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів.

Представник позивача звернулася з усною заявою про намір звернутися до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу. Цю заяву було зроблено під час судових дебатів, які відбулися 25.01.2021.

Водночас, позивач, усупереч ч.3 ст.143 КАС України, звернувшись у судових дебатах із усною заявою про намір подати докази про судові витрати на професійну правничу допомогу, не зазначив про наявність поважних причин, які не дали йому можливості підтвердити понесені витрати.

Поважні причини, які зумовили неможливість звернення позивача із заявою про стягнення судових витрат, не були вказані і в заяві про відшкодування витрат на правову допомогу.

Також, як видно з матеріалів справи, між позивачем та адвокатським об`єднанням «Правда і Закон» було укладено договір про надання правової допомоги №17/01/20-9 від 17.01.2020, рахунок на оплату в сумі 10620,0грн. було виставлено 08.01.2020, оплату послуг здійснено 08.05.2020.

Відтак, за період часу з 08.05.2020 до закінчення судових дебатів 25.01.2021 у позивача було більше, ніж достатньо часу, щоб визначитися як із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, складеною у письмовій формі, так і зі своєчасністю її подання.

Суд зазначає, що чинне законодавство обмежує не тільки строки, протягом яких можливе звернення до суду із заявою про розподіл судових витрат, але визначає зміст, форму і процедуру подання такої заяви.

Отже, подання представником позивача заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу без подання заяви належного змісту, а саме без зазначення поважності причин, які обумовлюють неможливість підтвердження витрат до завершення судових дебатів, спонукає до висновку про залишення такої заяви без розгляду відповідно до ч.7 ст.139 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.11.2019 по справі № 340/2449/19, яка є обов`язковою для врахування з огляду на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України.

Керуючись ст.ст. 121, 139, 143, 248, 252, 256, 293-297 КАС України суд

в и р і ш и в:

заяву про вирішення питання про відшкодування витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання такої ухвали.

Суддя Лунь З.І.