Рішення № 94631232, 15.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року Справа № 160/6568/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропромліт» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропромліт» (далі – ТОВ «Дніпропромліт», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач) №0042655341 від 13.03.2019 року в частині застосування штрафу у сумі 12'850грн. 58коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем зазначено, що не погоджується із податковим повідомленням-рішенням у частині застосування штрафних санкцій у розмірі 12'850грн. 58коп. за порушення граничних строків реєстрації у єдиний реєстр податкових накладних (далі – ЄРПН) податкової накладної №61 від 27.12.2018р. посилаючись на те, що вказана податкова накладна направлена на реєстрацію 15.01.2019р. за допомогою системи електронного документообігу «M.Е.Doc». Також, позивач зазначає, що 17.01.2019р. йому стала відома інформація, розміщена на офіційному сайті ДФС України, згідно якої у зв`язку з перенавантаженням серверу та необхідністю своєчасного прийому податкових накладних, запити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються із затримкою в часі. У зв`язку з тим, що ані 15.01.2019р., ані 16.01.2019р. позивач не отримав квитанцію про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної №61 від 27.12.2018р. та оскільки контрагент позивача не зміг отримати в ЄРПН повідомлення щодо реєстрації наведеної податкової накладної, то 17.01.2019р. позивач повторно направив вказану податкову накладну для реєстрації в ЄРПН. Позивач зазначає, що за приписами норм Податкового кодексу України, датою реєстрації податкової накладної №61 від 27.12.2018р. вважається саме 15.01.2019р., оскільки контролюючим органом не було направлено позивачеві квитанції про прийняття/неприйняття чи зупинення реєстрації такої податкової накладної. За викладеного, позивач вважає, що ним не були порушені граничні строки реєстрації зазначеної податкової накладної в ЄРПН, а тому оспорюване податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної №61 від 27.12.2018р. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. В обґрунтування своєї правової позиції посилається на постанови Верховного Суду від 26.06.2018р. у справі №806/2219/16.

Ухвалою суду від 17.07.2019р. справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач надав до суду відзив, у якому просив у задоволенні позовної заяви відмовити посилаючись на те, що посадовою особою відповідача була проведена камеральна перевірка позивача з питань своєчасності реєстрації податкових накладних у ЄРПН за результатами якої виявлено порушення граничних строків реєстрації, зокрема, податкової накладної №61 від 27.12.2018р. на 2 календарні дні, а саме: наведена податкова накладна була зареєстрована позивачем 17.01.2019р. та відомості про її реєстрацію в ЄРПН 15.01.2019р. відсутні та податкової накладної №48 від 18.07.2018 року на 162 дні. У зв`язку з наведеним, контролюючим органом було винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення №0042655341 від 13.03.2019р. відповідно до ст.120-1 ПК України, а тому вважає, що законодавчі підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення у оспорюваній частині, відсутні, а відповідно, вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Дніпропромліт» з 13.11.1998р. зареєстровано як юридична особа за адресою: 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Слобожанське, вул.Виробнича, буд.13, є платником ПДВ, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Виписки з ЄДРПОУ та акту перевірки від 05.02.2019р.

05.02.2019р. посадовою особою контролюючого органу проведена камеральна перевірка позивача з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, складених за липень та грудень 2018р. за результатами якої складений акт за №4989/04-36-53-41/21866376 та висновком встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації по двум податковим накладним, зокрема, і несвоєчасність реєстрації податкової накладної №61 від 27.12.2018р. на суму ПДВ 128'505грн. 83коп. з датою реєстрації - 17.01.2019р., тобто кількість днів прострочення становить 2 календарні дні, що підтверджується змістом копії наведеного акту перевірки.

На підставі наведеного акту перевірки, контролюючим органом 13.03.2019р. прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Н" за №0042655341 за яким до позивача застосовано штрафні санкції за затримку реєстрації двох податкових накладних у ЄРПН на загальну суму ПДВ - 140'315грн. 83коп., зокрема, за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної №61 від 27.12.2018р. на суму ПДВ 128'505грн. 83коп. у ЄРПН сума штрафу становить - 12'850грн. 58коп., що є предметом даного адміністративного позову.

У подальшому, позивач у порядку адміністративного оскарження оспорив вищенаведене податкове повідомлення-рішення до органу ДФС України шляхом подання відповідної скарги, яка була залишена без задоволення, а оспорюване податкове повідомлення-рішення без змін згідно рішення ДФС України від 13.06.2019р., що підтверджується копіями скарги та відповідного рішення, наявними в матеріалах справи (а.с.31-34).

Позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0042655341 від 13.03.2019р. в частині застосування до нього штрафу у розмірі 12'850грн. 58коп. за порушення терміну реєстрації податкової накладної №61 від 27.12.2018р. у ЄРПН посилаючись на те, що вказана податкова накладна була направлена на реєстрацію саме 15.01.2019р. та оскільки контролюючим органом не було направлено позивачеві квитанції про прийняття/неприйняття чи зупинення реєстрації такої податкової накладної, то вважає, що ним не були порушені граничні строки реєстрації вказаної податкової накладної в ЄРПН.

Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення в частині застосування до нього штрафу у розмірі 12'850грн. 58коп. необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з нормами пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема, для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Пунктом 120-1.1 ст.120-1 ПК України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платника податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі, зокрема, 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Аналізуючи наведені норми, можна дійти висновку, що на позивача покладено обов`язок по складанню податкових накладних та реєстрації їх у ЄРПН у строк, зокрема, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені щодо реєстрації податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, а, відповідно, на контролюючий орган покладено обов`язок зареєструвати таку податкову накладну в ЄРПН та надати відповідну квитанцію платнику податків, при цьому, у разі не надіслання такої квитанції податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Так, із наявних в матеріалах справи документів судом встановлено, що ТОВ «Дніпропромліт» 27.12.2018р. було складено податкову накладну №61 стосовно проведення господарської операції по правовідносинам з ТОВ "АЛІТ" на суму 771'035грн. 00коп., у тому числі ПДВ - 128'505грн. 83коп., яку 15.01.2019р. о 16:57 год. було направлено для реєстрації у ЄРПН, що підтверджується копією податкової накладної №61.

Проте, у зв`язку з тим, що ТОВ "АЛІТ" не змогло отримати з ЄРПН повідомлення щодо реєстрації податкової накладної №61 від 27.12.2019р., 17.01.2019р. позивач повторно направив вказану податкову накладну для реєстрації в ЄРПН та вона була зареєстрована контролюючим органом в ЄРПН 17.01.2019р., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями скріншоту.

Одночасно із направленням відповідного запиту щодо реєстрації податкової накладної №61 від 27.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних ініційований позивачем від 15.01.2019р., 17.01.2019р., тобто повторно, позивачем були вчинені ті ж самі дії щодо реєстрації наведеної податкової накладної як 15.01.2019р., так і 17.01.2019р. з тією лише відмінністю, що подана до реєстрації 15.01.2019р. податкова накладна не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з невідомих позивачеві причин, оскільки квитанцію у відповідності до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ «Дніпропромліт» не отримувало, таких доказів суду не надано.

Також, 15.01.2019р. на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби було розміщено повідомлення наступного змісту: «повідомляємо, що у зв`язку із перенавантаженням серверу ДФС та необхідністю своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування, запити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються із затримкою в часі», що підтверджується відповідним скріншотом (а.с.37).

За викладених обставин та з урахуванням того, що позивачем податкову накладну №61 від 27.12.2018р. направлено на реєстрацію 15.01.2019р., тобто в межах граничного строку визначеного нормами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, вказана податкова накладна не була зареєстрована контролюючим органом саме 15.01.2019р. не з вини платника податку та відповідної квитанції згідно до приписів п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України позивач не отримував від контролюючого органу, причини не направлення квитанцій на адресу позивача відповідачем не зазначено та доказів правомірності непроведення її реєстрації в ЄРПН не надав, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для застосування штрафних санкцій за затримку реєстрації в ЄРПН податкової накладної №61 від 27.12.2018р. на 2 календарні дні.

Отже, направлення позивачем податкової накладної №61 від 27.12.2018р. для реєстрації в ЄРПН 15.01.2019р. та не направлення контролюючим органом на адресу позивача квитанції про її реєстрацію, прийняття/неприйняття або зупинення реєстрації свідчить про те, що порушення граничних термінів реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, в даному випадку, відбулося за відсутності вини платника податків та з незалежних від нього причин.

Відповідна правова позиція також узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у його постановах від 06.03.2018р. у справі №826/15637/16 та від 26.06.2018р. у справі №806/2219/16, яка є обов`язковою для застосування судом першої інстанції згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Жодних підстав та доказів правомірності застосування до позивача штрафу у розмірі 12850грн. 58коп. за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням в частині несвоєчасності реєстрації податкової накладної №61 від 27.12.2018р. у ЄРПН з урахуванням аналізу норм податкового законодавства та встановлених обставин справи відповідачем суду не надано.

Крім того, судом відхиляються доводи представника відповідача щодо правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у оспорюваній частині щодо застосування штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкової накладної №61 від 27.12.2018р. в ЄРПН, оскільки факт порушення граничних строків реєстрації вказаної податкової накладної не доведений та спростовується змістом копії квитанції від 15.01.2019р. о 16:57 год., яка свідчить про направлення її на реєстрацію з дотриманням граничних строків, встановлених ст.201 ПК України.

Також, судом враховується і те, що факт не реєстрації контролюючим органом вказаної податкової накладної у ЄРПН саме 15.01.2019р. відбувся не з вини платника податку, а з причин перенавантаження серверу ДФС України (а.с.37), що не може бути обґрунтованою підставою для застосування до позивача відповідальності, з урахуванням того, що відповідачем не спростовано жодними доказами інформацію, викладену на офіційному сайті ДФС України.

В той же час, позивачем надано достатньо належних, достатніх та допустимих доказів, які свідчать про те, що податкова накладна №61 від 27.12.2018р. направлена на реєстрацію в ЄРПН 15.01.2019р., тобто у строки визначені нормами Податкового кодексу України, а відповідно, у відповідача не було підстав для застосування штрафу за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням в частині застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної №61 від 27.12.2018р. у ЄРПН у розмірі 12'850грн. 58коп.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги викладене та перевіривши правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0042655341 від 13.03.2019р. у оспорюваній частині, суд приходить до висновку, що приймаючи наведене податкове повідомлення-рішення у частині застосування штрафу у розмірі 12850грн. 58коп. відповідач діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0042655341 від 13.03.2019р. у частині застосування до позивача штрафу у розмірі 12'850грн. 58коп. за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкової накладної №61 від 27.12.2019р. відповідачем було порушено права та інтереси позивача, які підлягають судового захисту шляхом скасування наведеного податкового повідомлення-рішення у оспорюваній частині.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.

Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1'921грн. 00коп., що підтверджується платіжним дорученням №4017 від 04.07.2019 року, підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропромліт» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0042655341 від 13.03.2019 року в частині застосування штрафу у сумі 12'850грн. 58коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропромліт» (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Слобожанське, вул.Виробнича, буд.13; код ЄДРПОУ 21866376) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) судовий збір у розмірі 1'921грн. 00коп. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова