Рішення № 94631082, 03.02.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року ЛуцькСправа № 140/16076/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульський В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А-СТАТ» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «А-СТАТ» (далі – ТзОВ «А-СТАТ», товариство, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, відповідач1), Державної податкової служби України (ДПС України, відповідач2) про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.07.2020 №1772104/42800531; зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 19.06.2020 до податкової накладної №48 від 15.08.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до приписів п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (ПК України) ТзОВ «А-СТАТ» було складено податкову накладну №48 від 15.08.2019 та направлено її у встановлені законодавством строки через систему обміну електродними документами M.E.Doc для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманої квитанції №1 зазначену податкову накладну прийнято та зареєстровано. В подальшому ТзОВ «А-СТАТ» було складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 19.06.2020 до податкової накладної №48 від 15.08.2019 та також направлено через систему обміну електродними документами M.E.Doc для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак згідно отриманої квитанції №1 до даного розрахунку коригування, такий був прийнятий але його реєстрацію зупинено, з тих підстав що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних товариством було направлено на адресу ДПС через систему обміну електродними документами M.E.Doc повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК. До повідомлення було долучено документи у відповідних формах, зокрема документи які підтверджують походження товару, обсяги його придбання. Також в повідомленні було зазначено, що 15.08.2019 був виписаний рахунок для ТОВ «ЗАХІД-ТРАНС-СЕРВІС» на автомобіль. Проте замовник від замовлення відмовився та рахунок не оплатив, у зв`язку з чим 19.06.2020 позивачем було подано розрахунок коригування і вартісних показників №1.

Разом з тим, за результатами розгляду поданих позивачем пояснень та первинних документів, Комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення №1772104/42800531 від 28.07.2020 про відмову у реєстрації розрахунок коригування і вартісних показників №1 від 19.06.2020. Підставою для відмови, згідно рішення, було ненадання платником податку копій документів, a саме договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. З даним рішенням ТзОВ «А-СТАТ» категорично не погодилося та оскаржило його до ДПC України, проте, дану скаргу було залишено без задоволення.

Представник позивача, вважає, що товариство не мало можливості подати будь які банківські документи, через відсутність останніх, з огляду на те що факт купівлі-продажу фактично не відбувся, а відтак було подано відповідний розрахунок коригування і вартісних показників №1 від 19.06.2020 до податкової накладної №48 від 15.08.2019.

На думку представника позивача, оскаржуване рішення комісії не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Отже, таке рішення прийняте без врахування всіх обставин у справі та не у спосіб, визначений законом, a відтак, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування і вартісних показників №1 від 19.06.2020 до податкової накладної №48 від 15.08.2019, то на думку представника позивача, вона є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.39).

У відзиві на позовну заяву від 21.12.2020 №6552/03-20-05-01-10 (а.с.45-49) ГУ ДПС у Волинській області із вимогами викладеними в адміністративному позові не згідні та вважають їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки зі змісту квитанції чітко вбачається, що зупинення реєстрації розрахунку коригування і вартісних показників №1 від 19.06.2020 до податкової накладної №48 від 15.08.2019 відбулося саме у зв`язку з тим, що платник податку не надав копії документів на підтвердження «першої події», на підставі чого Комісією прийнято рішення №1772104/42800531 від 28.07.2020 про відмову у реєстрації розрахунок коригування і вартісних показників №1 від 19.06.2020. З наведених підстав представник відповідача1 просив у задоволенні позову відмовити.

24.12.2020 від представника ГУ ДПС у Волинській області до суду надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін (а.с.52-54).

13.01.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача - адвокат Осадовський Р.Е. з доводами відзиву не погодилася з підстав, викладених у позовній заяві (а.с.58-60).

Відповідач 2 у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Також, ухвалою суду від 03.02.2021 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача 1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Інших заяв по суті справи від сторін на адресу суду не надходила. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ТзОВ «А-СТАТ» виписано податкову накладну ТОВ «ЗАХІД-ТРАНС-СЕРВІС» №48 від 15.08.2019 на автомобіль вантажний б/в Volkswagen Amarok, № кузова НОМЕР_1 , 2014 року випуску, на загальну суму 675 400 грн., у т.ч. ПДВ -112 566,67 грн. та відправлено для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних (а.с.12-13).

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової декларації в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.08.2019 №9184215249 документ прийнято (а.с.14).

В подальшому ТзОВ «А-СТАТ» виписано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 19.06.2020 до податкової накладної №48 від 15.08.2019 року (а.с.15-16).

Однак, відповідно до квитанцій від 22.06.2020 №9141635051 документ прийнято, проте реєстрація зазначеного розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 19.06.2020 до податкової накладної №48 від 15.08.2019 року була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПK України, та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про поняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.17-18).

Для підтвердження реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 19.06.2020 до податкової накладної №48 від 15.08.2019 року ТзОВ «А-СТАТ» було подано повідомлення про подання пояснень від 23.07.2020 №1, a також пакет додаткових документів, а саме: 1) ВМД UA205090/2019/069688 від 07.06.2019, 2) інвойс №30-05-0292 від 30.05.2019,3) квитанція про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН від 15.08.2019, 4) податкова накладна № 48 від 15.08.2019; 5) рахунок на оплату №53 від 15.08.2019 (а.с.24-28).

Однак, комісією ГУ ДПC у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1772104/42800531 від 28.07.2020 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 19.06.2020 до податкової накладної №48 від 15.08.2019 року, з підстав ненадання платником податку копій документів, a саме: a саме договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (а.с.20-21).

11.08.2020 ТзОВ «А-СТАТ» подало скаргу на рішення регіональної комісії №1772104/42800531 від 28.07.2020 (а.с.22).

За результатами розгляду скарги Комісією ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН 19.08.2020 прийнято рішення №43642/42800531/2 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, яким скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН - без змін. Підставою зазначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с.23).

Не погоджуючись із рішенням комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №1772104/42800531 від 28.07.2020, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Як зазначено у пункті 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно із вимогами пунктів 6 та 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що положення пунктів 6 та 7 Порядку №1165 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Згідно з пунктом 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як зазначалося вище, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних вказано про причини зупинення реєстрації - відповідність платника пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Разом з тим, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У свою чергу, Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку №3 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Суд звертає увагу, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Також суд зазначає, що механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520).

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Суд зазначає, що пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку. Крім того, суд зазначає, що конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Тобто, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета розгляду господарської операції, згідно якої оформлено ПН чи РК.

Відповідно до пункту 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Згідно пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Однак, підставою для відмови в реєстрації спірної податкової накладної/ розрахунку коригування кількісних і вартісних показників стало ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. На підтвердження реальності здійснення господарської операції, позивачем подані пояснення з підтверджуючими первинними документами.

Разом з тим, Комісія ГУ ДПС у Волинській області, незважаючи на надіслане позивачем повідомлення та додані до нього первинні документи, прийняла оскаржуване рішення №1772104/42800531 від 28.07.2020 про відмову у реєстрації розрахунку коригування і вартісних показників №1 від 19.06.2020 до податкової накладної №48 від 15.08.2019 без зазначення мотивів неврахування поданих позивачем документів. Які саме документи було враховано, а які ні, в рішенні комісії не зазначено.

Також суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування, за умови, що інші документи підтверджують проведення господарської операції.

Суд також звертає увагу на той факт, що форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток до Порядку №520) визначає обов`язок комісії регіонального рівня у графі «відмова у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням документів» підкреслити серед переліку документів ті документи, які не надані платником податків.

Разом з тим, оскаржуване рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не містить жодних підкреслень у даній графі, що свідчить про не надання комісією належної оцінки вирішенню питання, які ж саме документи платником податку не було подано, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Тобто, відповідач 1 формально зазначив причини для відмови у реєстрації спірної податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників в ЄРПН з посиланням на увесь перелік документів, який визначений формою рішення, який, на думку контролюючого органу, не наданий платником податків, що є недопустимим. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Суд зазначає, що загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. У разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Крім цього, зазначений висновок контролюючого органу спростовується наявними у справі письмовими доказами, наданими позивачем в підтвердження здійснення господарської діяльності, під час виконання якої позивачем і був складений розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 19.06.2020 до податкової накладної №48 від 15.08.2019, зокрема: 1) реєстраційним свідоцтвом №1019567888; 2) ВМД UA205090/2019/069688 від 07.06.2019; 3) інвойс №30-05-0292 від 30.05.2019; 4) квитанція про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН від 15.08.2019; 5) податкова накладна № 48 від 15.08.2019; 5) рахунок на оплату №53 від 15.08.2019.

Враховуючи вищезазначене, подані ТзОВ «А-СТАТ» для реєстрації розрахунку коригування і вартісних показників №1 від 19.06.2020 до податкової накладної №48 від 15.08.2019 документи відповідно до вимог частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підтверджують факт здійснення господарських операцій та є достатніми для прийняття Комісією ГУ ДПС у Волинській області рішення про реєстрацію вищевказаної податкової накладної.

Разом з тим, Комісія, не зважаючи на надіслані позивачем пояснення та додані до нього документи, прийняла оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про не проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, суд приходить до висновку, що в контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації розрахунку коригування і вартісних показників №1 від 19.06.2020 до податкової накладної №48 від 15.08.2019, а тому, прийняття відповідачем-1 оскаржуваного рішення з підстав неподання позивачем первинних документів є неправомірним.

Крім того, суд зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. Податковим органом лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію, без уточнення їх переліку. У свою чергу, в оскаржуваному рішенні Комісії про відмову в реєстрації такої податкової накладної фактично було лише процитоване положення пункту 5 Порядку №520, а саме: третій абзац цього пункту, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Також, суд звертає увагу на той факт, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач-1 не довів правомірності рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.07.2020 №1772104/42800531 про відмову в реєстрації розрахунку коригування і вартісних показників №1 від 19.06.2020 до податкової накладної №48 від 15.08.2019, поданої ТзОВ «А-СТАТ», а тому позовні вимоги в цій частині є підставними та підлягають задоволенню

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 19.06.2020 до податкової накладної №48 від 15.08.2019, то така також підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно із пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Крім того, Європейський суд з прав людини у пунктом 50 рішення від 13.01.2011 у справі Чуйкіна проти України (заява №28924/04) констатував: що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пунктом 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пунктом 25, ECHR 2002-II).

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів, а тому вважає, що покладання на відповідача 2, як на єдину уповноважену на такі дії особу, обов`язку зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН, не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарської операції по поданій податковій накладній. При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 19.06.2020 до податкової накладної №48 від 15.08.2019.

Крім того, відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи за подання даного позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 4 204,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №356 від 18.11.2020 та №377 від 30.11.2020 (а.с.11, 38)

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області та ДПС України судові витрати при сплаті судового збору в загальному розмірі 4 204,00 грн., пропорційно, по 2 012,00 грн. з кожного.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було подано копію ордеру на надання правової допомоги серії АС №1001543 (а.с.32), який виданий на підставі договору №15 від 02.07.2020 про надання правничої допомоги адвокатом Осадовським Р.Е. (а.с.29). Також до позовної заяви додано додаткову угоду від 11.11.2020 до договору про надання правової допомоги від №15 від 02.07.2020 (а.с.30), у якій зазначено наступне: розмір гонорару та супровід справи у адміністративному суді становить 2 000,00 грн.; оплата гонорару здійснюється в день підписання додаткової угоди, але не пізніше дати прийняття судом першої інстанції рішення; акт приймання передачі підписується сторонами на протязі 3 днів після набрання чинності рішення по справі; всі інші витрати погоджені фактичні витрати щодо виконання адвокатом зобов`язань за основним договором сплачується окремо, та у разі оплати таких витрат вони повинні бути компенсовані на протязі 3 днів з моменту понесення таких витрат. Крім того в матеріалах справи наявний детальний опис робіт за договором про надання правничої допомоги (а.с.31).

Однак, суд зауважує, що докази (квитанція, платіжне доручення, тощо) щодо оплати гонорару адвокату суду не були надані. При цьому від позивача (представника позивача) також не надходила відповідна заява про подання протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення доказів, що підтверджують оплату ТзОВ «А-СТАТ» коштів за надані адвокатом послуги у зв`язку із неможливістю надати їх з поважних причин до закінчення розгляду справи по суті. Тому витрати на професійну правничу допомогу позивачем не підтверджені документально, наданих доказів недостатньо для їх відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а тому підстави для стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, які були понесені позивачем відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 72 - 74, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.07.2020 №1772104/42800531 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних поданий Товариством з обмеженою відповідальністю «А-СТАТ» розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 19.06.2020 до податкової накладної №48 від 15.08.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 43143484) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А-СТАТ» (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Дубнівська, будинок 22Б, код ЄДРПОУ 42800531) судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А-СТАТ» (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Дубнівська, будинок 22Б, код ЄДРПОУ 42800531) судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський