Рішення № 94631054, 03.02.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року ЛуцькСправа № 140/17095/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Національної поліції України (далі – НП України) про стягнення середньої заробітної плати за час затримки виконання рішення суду за період з 08.08.2020 по 21.09.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/4379/20 від 07.08.2020 ОСОБА_1 поновлено на посаді головного спеціаліста відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Полтавській області) Управління забезпечення прав людини Національної поліції України, яке набуло законної сили на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020.

Вказане рішення суду допущено до негайного виконання в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за один місяць, з 08.08.2020. Однак, обов`язок щодо поновлення позивача на вищевказаній посаді відповідачем виконано лише 22.09.2020, про що видано відповідний наказ Національної поліції України №1058о/с .

Вважаючи такі дії відповідача незаконними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 19.01.2021 №124/26/6-2021 представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні з тих підстав, що Національній поліції України не було вручене судове рішення у день його проголошення або складення, оскільки зазначене рішення суду НП України було отримано 18.08.2020, що підтверджується відомостями офіційного сайту ПАТ |«Укрпошта» та конвертом, який адресований НП України.

Представник відповідача зазначив, що розгляд справи 140/4379/20 здійснювався в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, про що зазначено в ухвалі про відкриття провадження від 13.04.2020, у зв`язку із чим факту проголошення рішення в судовому засіданні не було, а тому НП України не могла його виконати одразу після проголошення 08.08.2020.

Вказав, що термін виконання вказаного рішення пов`язаний із отриманням відповідачем рішення суду, а строк виконання («негайного виконання») розпочався з дати коли відповідач дізнався про прийняте рішення суду та мав виконати вказане рішення якомога скоріше, з урахуванням місця, часу та обставин. Від дати отримання НП України рішення суду про поновлення позивача 18.01.2020 до дати прийняття відповідного наказу від 22.09.2020, з урахуванням терміну підготовки фаховим департаментом НП України наказу, з урахуванням поширення випадків захворювання на COVID-19 безпосередньо серед поліцейських та працівників Національної поліції України, перебування поліцейських та працівників поліції на самоізоляції задля уникнення розповсюдження COVID-19, минуло 23 робочих дні, що підтверджує добровільність, своєчасність, невідкладність виконання рішення суду в частині поновлення, яка допущена до негайного виконання.

Вважає, що з урахуванням часу отримання рішення суду, обставин щодо підготовки кадровим підрозділом наказу про поновлення та подання його на підпис уповноваженій особі, в умовах поширення випадків захворювання на COVID-19 безпосередньо серед поліцейських та працівників Національної поліції України, перебування поліцейських та працівників поліції на самоізоляції задля уникнення розповсюдження COVID-19, наказ Національної поліції України за підписом Голови НП України від 22.09.2020 було видано добросовісно та добровільно, без затримки, якомога скоріше у максимально коротший строк. Тому, при виконанні рішення суду від 07.08.2020 не допущено жодної пасивної поведінки, яка може мати вплив на реалізацію чи обмеження реалізації прав, свобод та інтересів позивача, що виключає застосування до НП України статті 236 Кодексу законів про працю України.

Крім того, зазначив, що позивач пропустив встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) місячний строк звернення до суду, тому відповідно до статті 123 КАС України позов підлягає залишенню без розгляду. Представник відповідача вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

25.01.2021 позивач на адресу суду надіслав відповідь на відзив, в якій щодо тверджень представника відповідача у відзиві на позовну заяву заперечує, вказав, що середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якої виникає у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Позивач посилаючись на правові висновки Верховного Суду, просив адміністративний позов задовольнити повністю.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07.08.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020, у справі №140/4379/20 позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Національної поліції України від 11.02.2020 №170 о/с «По особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 , поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Полтавській області) Управління забезпечення прав людини Національної поліції України з 12.02.2020, стягнуто з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 150 975,00 грн. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Полтавській області) Управління забезпечення прав людини Національної поліції України та стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 25 987,58 грн. підлягає до негайного виконання (а.с.4-9).

22.09.2020 наказом №1058 о/с на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 у справі №140/4379/20 ОСОБА_1 поновлено на посаді головного спеціаліста відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Полтавській області) Управління забезпечення прав людини Національної поліції України та зобов`язано виплатити на його користь середній заробіток у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 25 987,58 грн. (а.с.12).

Згідно із довідкою Національної поліції України від 13.05.2020 №29/5-252 нарахована заробітна плата позивача за грудень 2019 року становить - 33 645,16 грн., за січень 2020 року - 18 330,00 грн., разом - 51 975,16 грн., фактична кількість відпрацьованих робочих днів - 42; середньоденна заробітна плата складає - 1 237,50 грн., середньомісячна заробітна плата складає 25 987,58 грн. (а.с.13).

Позивач вважає, що період затримки виконання рішення суду з 08.08.2020 (наступний день після ухвалення рішення суду) до 21.09.2020 (дата перед виданням відповідачем наказу про поновлення на посаді) становить 30 робочих днів, тому середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з НП України становить 37 125,00 грн. (30 робочих днів х 1 237,50 грн. середньоденна заробітна плата).

Вважаючи, що період з 08.08.2020 по 21.09.2020 включно є фактично періодом затримки виконання відповідачем рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 у справі №140/4379/20 в частині допущення до негайного виконання поновлення позивача на посаді головного спеціаліста відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Полтавській області) Управління забезпечення прав людини Національної поліції України, що дає право на отримання від відповідача середнього заробітку (грошового забезпечення) за час виконання рішення суду, який становить 30 днів (з 08.08.2020 по 21.09.2020 включно), ОСОБА_1 звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи те, що спеціальним законодавством, яке регулює оплату праці поліцейських, не встановлено відповідальність роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум, вважає за можливе застосування норм Кодексу законів про працю України як таких, що є загальними.

Частиною першою та другою статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до пункту 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Згідно із статтею 236 Кодексу законів про працю України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №280/360/19.

Судом безспірно встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07.08.2020, зокрема ухвалено: поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Полтавській області) Управління забезпечення прав людини Національної поліції України з 12.02.2020, стягнуто з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 150 975,00 грн., рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Полтавській області) Управління забезпечення прав людини Національної поліції України та стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 25 987,58 грн. допущено до негайного виконання.

Однак, поновлено позивача на посаді наказом №1058 о/с від 22.09.2020 «По особовому складу».

Отже, рішення суду про поновлення на посаді, яке судом допущено до негайного виконання, у період часу із 08.08.2020 по 21.09.2020 відповідачем не виконувалось.

Суд зазначає, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (частина третя статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 Кодексу законів про працю України, згідно якої проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці.

Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Згідно статті 236 Кодексу законів про працю України проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Матеріалами адміністративної справи підтверджується та відповідачем у відзиві не заперечується факт затримки виконання рішення суду від 07.08.2020 у справі №140/4379/20 в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 у період часу із 08.08.2020 по 21.09.2020.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №280/360/19 зазначив, що наявність вини відповідача у затримці виконання судового рішення не є обов`язковою підставою для задоволення заявлених вимог, в даній справі наявність цієї вини випливає із норм Конституції України, згідно яких судові рішення, які набрали законної сили, повинні виконуватись державними органами добровільно.

Суд зазначає, що під час розгляду адміністративної справи встановлено та відповідачем не спростовано факт затримки виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 у справі 140/4379/20 в частині поновлення позивача на посаді. Період затримки виконання судового рішення становить 30 днів (з 08.08.2020 по 21.09.2020).

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Частиною четвертою ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 236 Кодексу законів про працю України визначає роботодавця як відповідальну особу за затримку виконання рішення суду.

В даному випадку такою відповідальною особою є Національна поліція України, який зобов`язаний був своєчасно виконати рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення за період з 08.08.2020 по 21.09.2020, що підлягає стягненню з НП України.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час затримки виконання рішення суду за період з 08 серпня 2020 року по 21 вересня 2020 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Національна поліція України (01601, місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 10, ідентифікаційний код 40108578).

Суддя В.В. Дмитрук