Рішення № 94631045, 29.01.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 року ЛуцькСправа № 140/16352/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Смокович В.І.,

за участю секретаря судового засідання – Литвиненко І.П.

представника позивача – Коляди Д.І.,

представників Галицької митниці Держмитслужби – Флис Х.А., Тістечка Ю.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Негабарит-Сервіс» до Галицької митниці Держмитслужби, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держаної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправною та скасування уніфікованої митної квитанції, стягнення митних платежів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Негабарит-Сервіс» (далі – ТОВ «Негабарит-Сервіс», позивач) звернулось із позовом до Галицької митниці Держмитслужби (далі – відповідач, митний орган), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держаної казначейської служби України у Львівській області (далі – ГУ ДКСУ у Львівській області, третя особа) про визнання протиправною та скасування уніфікованої митної квитанції від 02 липня 2020 року ДМ-1 серія 20906П №0010602 та стягнення з Державного бюджету України надміру сплачених митних платежів в сумі 51147,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Негабарит-Сервіс», будучи автомобільним перевізником, транспортним засобом НОМЕР_1 / НОМЕР_2 здійснювало перевезення негабаритного вантажу за маршрутом Німеччина-Україна, у зв`язку із чим було отримано дозвіл від 22 червня 2020 року №2020-13008901-7022НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Прибувши до пункту пропуску «Рава-Руська» для проходження митного оформлення перетину державного кордону водієм автомобіля НОМЕР_1 / НОМЕР_2 було надано митному органу оформлену відправником CMR накладну, дозвіл та лист погодження.

Згідно уніфікованої митної квитанції ДМ-1 від 02 липня 2020 року серія №20906П №0010602 відповідачем було нараховано єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України у сумі 77376,92 грн (загальна ставка 2,36 євро за 1 км проїзду що включає за ширину 3,49 м = 0,06 євро/км, за вагу 63 т = 2,1 євро/км, за строєну вісь на причепі = 0,2 євро/км), який був списаний з електронного рахунку ТОВ «Негабарит-Сервіс».

На думку позивача, оскільки нарахування єдиного збору відбувалося без результатів зважування, а лише на підставі даних заявлених вантажовідправником у товаросупровідних документах, після перетину державного кордону на найближчих контрольних вагах по маршруту слідування добровільно було пройдено габаритно-ваговий контроль, за результатами якого Службою автомобільних доріг в Рівненській області було видано документ від 03 липня 2020 року із якого убачається менша загальна вага та менше навантаження на осі причепа.

Таким чином, при перетині державного кордону 02 липня 2020 року автомобілем НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ТОВ «Негабарит-Сервіс» повинно було сплатити лише 26229,46 грн (виходячи зі ставки 0,8 євро за 1 км. проїзду), у зв`язку із чим позивач звернувся до Галицької митної служби щодо повернення надміру сплачених коштів, однак відповідач листом від 22 вересня 2020 року вих. №7.4-1-18/13/24425 відмовив у поверненні вказаних коштів, мотивуючи це тим, що нарахування єдиного збору відбулося правомірна на підставі поданих водієм документів під час в`їзду транспортного засобу на територію України.

Позивач уважає, що оскаржувана уніфікована митна квитанція ґрунтується на помилковому тлумаченні відповідачем норм законодавства у зв`язку із чим ТОВ «Негабарит-Сервіс» було надмірно сплачено нараховані митні платежі - податки/збори, чим було порушено його права та інтереси з огляду на що просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 17 грудня 2020 року №7.4-10/14/1884 позовних вимог не визнала. Повідомила, що ваговий комплекс, розташований у пункті пропуску “Рава-Руська” Галицької митниці Держмитслужби у напрямку “в`їзд в Україну”, не введений в експлуатацію, і як наслідок, зважування вантажних транспортних засобів, що прямують на митну територію України, не здійснюється. У службовій діяльності посадові особи митного поста використовують інформацію про вагові параметри, яка надається Митною службою Республіки Польща в рамках проекту TCS. У випадку переміщення 02 липня 2020 року через митний кордон України в МППдАС «Рава-Руська-Хребенне» транспортного засобу НОМЕР_3 у SMS-повідомленні, яке надійшло від суміжної сторони, вага транспортного засобу з вантажем не зазначалась.

З огляду на зазначене, відповідно до пункту 14 Порядку №1040, габаритно-ваговий контроль параметрів транспортного засобу НОМЕР_1 / НОМЕР_2 з вантажем «генератор змінного струму» здійснювався посадовою особою на підставі поданих водієм документів під час в`їзду транспортного засобу в Україну. Задекларована загальна вага автопоїзду з вантажем, згідно дозволу № 2020-13008901-7022 НГ та листа щодо погодження маршруту від 18 червня 2020 року № 20-19/6380, становила 63,00 т. (при допустимих - 40 т.).

Звертає увагу, що документи, на підставі яких було здійснено розрахунок єдиного збору були надані позивачем самостійно та стверджувати, що на момент перетину митного кордону України була інша вага, ніж зазначена в документах, поданих до митного оформлення не можливо. Натомість із долученого до позовної заяви документу (результати зважування) убачається, що в такому вказано лише автомобіль НОМЕР_1 , реєстраційний номер причепа не зазначено, що викликає сумнів у зважуванні транспортного засобу із причепом, проте митний кордон перетинав транспортний засіб НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , тобто із причепом.

Окрім того, суми сплаченого єдиного збору за уніфікованою митною квитанцією серії 20906П №0010602 від 02 липня 2020 року не може вважатись (розглядатись) як надміру чи помилково сплачені грошові зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене представник Галицької митниці Держмитслужби просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 44-53).

У встановлений судом строк третя особа письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не подала, про причини такого неподання суд не повідомила.

Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) до суду не надходило.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено у даній справі судове засідання на 10:00 год. 28 грудня 2020 року (арк. спр. 23-24).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Галицької митниці Держмитслужби про закриття провадження у даній справі.

Судове засідання призначене на 10:00 год. 28 грудня 2020 року було відкладено на 11:00 год 29 січня 2020 року у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді (арк. спр. 83-84).

В судовому засіданні 29 січня 2020 року представник позивача просить позовні вимоги задовольнити повністю з підстав, викладених позовній заяві.

Представники Галицької митниці Держмитслужби просять у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору в судове засідання не прибула, про дату, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена (арк. спр. 91-92).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності встановив такі обставини.

ТОВ «Негабарит-Сервіс» включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на підставі запису від 19 грудня 2011 року №11851020000000660, основним видом діяльності є код КВЕД: 4941 Вантажний автомобільний транспорт (арк. спр. 17-18).

Згідно міжнародної товарно-транспортної накладної СМR МТ-Н 27513 позивач транспортним засобом, державний номер НОМЕР_1 , із причепом, державний номер НОМЕР_2 здійснював перевезення негабаритного вантажу за маршрутом Німеччина-Україна (арк. спр. 57).

Вказаний сідловий тягач та напівпричеп належать ТОВ «Негабарит-Сервіс», що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_4 та САО 35896 (арк. спр. 15-16).

Листом Державного агентства автомобільних доріг України від 18 червня 2020 року №20-19/6380 було погоджено маршрут проїзду великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування за маршрутом ПП «Рава-Руська» - Чайка Київської області – Чорноморськ для перевезення обладнання, за спеціальними правилами, виходячи з габаритних та вагових параметрів транспортного засобу та відповідно до несучої здатності автомобільних доріг та мостів, відповідно до якого відстань проїзду становить 1093 км (арк. спр. 8, 60).

Позивачем отримано дозвіл Відділу безпеки дорожнього руху Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 24 червня 2020 року №2020-13008901-7022 НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а саме: мерседесу НОМЕР_1 , причіп: ЛЮК, НОМЕР_2 , вантаж: обладнання з підтверджуючими документами про вагові параметри (арк. спр. 7, 59).

На підставі вказаних документів Галицькою митницею Держмитслужби було складено уніфіковану митну квитанцію від 02 липня 2020 року МД-1 серія 20906П №0010602 про справляння єдиного збору на загальну суму 77376,92 грн (арк. спр. 6, 58).

Згідно інформації з ФК Квитанції МД-1 позивачем о 11:51 год 02 липня 2020 року було сплачено єдиний збір в розмірі 77376,92 грн та відповідно до ФМ Журналу пункту пропуску о 13:03 год 02 липня 2020 року митним органом був оформлений пропуск на в`їзд на митну територію України транспортного засобу, державний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 (арк. спр. 56).

Як убачається із матеріалів справи, 03 липня 2020 року о 03:03 год автомобілем НОМЕР_1 пройдено зважування, за результатами якого Службою автомобільних доріг в Рівненській області було видано документ від 03 липня 2020 року, відповідно до якого загальна вага транспортного засобу – 57, 92 т, навантаження на найбільш навантажену вісь – 23,13 т (арк. спр. 9)

Товариство звернулось до Галицької митниці Держмитслужби із листами від 02 вересня 2020 року №1717, №1718 щодо помилкового нарахування єдиного збору, однак відповідач листом від 22 вересня 2020 року №7.4-1-18/13/24425 повідомив, що під час пропуску через митний кордон України транспортного засобу НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за уніфікованою митною квитанцією від 02 липня 2020 року ДМ-1 серія 20906П №0010602 єдиний збір нараховано та сплачено згідно інформації щодо параметрів транспортного засобу, визначених у відповідних дозволах за перевищення вагових та (або) габаритних параметрів, а тому відсутні підстави для повернення частини єдиного збору, зокрема в сумі 55147,46 грн, як надміру чи помилково сплачених грошових зобов`язань (арк. спр. 10-12).

Позивач уважаючи уніфіковану митну квитанцію від 02 липня 2020 року ДМ-1 серія 20906П №0010602 та дії щодо відмови у поверненні надміру сплачених митних платежів в сумі 51147,46 грн протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нарахування плати за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів здійснюється в рамках справляння єдиного збору відповідно до Закону України “Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України” від 04 листопада 1999 року (далі - Закон №1212-ХІV) та Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2002 року № 1569 (далі - Порядок № 1569).

Відповідно до статті 1 Закону №1212-ХІV, єдиний збір встановлюється щодо транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, визначених статтею 5 цього Закону, які перетинають державний кордон України, і справляється за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України, за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів, а також за проведення у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України відповідно до Митного кодексу України та інших законів України заходів офіційного контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) під час ввезення товарів на митну територію України (у тому числі з метою транзиту).

Статтею 8 Закону №1212-ХІV передбачено, що з перевізників-резидентів, транспортні засоби яких зареєстровано територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, плата за проїзд автомобільними дорогами України справляється лише у разі перевищення встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

Ставки єдиного збору за здійснення у пунктах пропуску через державний кордон України контролю вантажів і транспортних засобів, плата за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України (за кожен кілометр проїзду) та додаткова плата за кожен кілометр проїзду автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів, загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів встановлюються у розмірах, визначених у статті 5 Закону № 1212 - ХІV.

За приписами пунктів 2 - 4 Порядку №1569 єдиний збір справляється одноразово органом доходів і зборів, який здійснює митні формальності у пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон, під час ввезення транспортного засобу (контейнера) на митну територію України (зокрема з метою транзиту). Єдиний збір сплачується власником транспортного засобу (контейнера) чи вантажу, або перевізником вантажу, або іншою особою, уповноваженою власником чи перевізником. Єдиний збір справляється за єдиним платіжним документом - уніфікованою митною квитанцією, форма, порядок заповнення та використання якої встановлюються Мінфіном.

Як установлено судом, ТОВ «Негабарит-Сервіс», будучи автомобільним перевізником, згідно міжнародної товарно-транспортної накладної СМR МТ-Н 27513 транспортним засобом, державний номер НОМЕР_1 , із причепом, державний номер НОМЕР_2 здійснювало перевезення негабаритного вантажу за маршрутом Німеччина-Україна.

У зв`язку із тим, що вагові та габаритні параметрів вказаного транспортного засобу перевищували нормативно допустимі, позивач отримав дозвіл Відділу безпеки дорожнього руху Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 24 червня 2020 року №2020-13008901-7022 НГ на участь у дорожньому русі та листом Державного агентства автомобільних доріг України від 18 червня 2020 року №20-19/6380 було погоджено маршрут проїзду великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування.

Відповідно до вказаних документів параметри транспортних засобів: довжина – 18,50 м, ширина – 3,49 м, висота – 4 м, загальна вага автопоїзду з вантажем – 63 т, навантаження на найбільш навантажену вісь – 11,00 т.

Прибувши до пункту пропуску «Рава-Руська» для проходження митного оформлення перетину державного кордону водієм автомобіля НОМЕР_1 / НОМЕР_2 було подано пакет документів в тому числі CMR накладну, дозвіл та лист погодження, на підставі яких Галицькою митницею Держмитслужби було складено уніфіковану митну квитанцію від 02 липня 2020 року МД-1 серія 20906П №0010602 про справляння єдиного збору на загальну суму 77376,92 грн

Статтею 222-1 Митного кодексу України установлено, що у пунктах пропуску через державний кордон України митні органи здійснюють контроль за дотриманням автомобільними перевізниками законодавства України щодо міжнародних автомобільних перевезень згідно із Законом України "Про автомобільний транспорт". Порядок проведення такого контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Нормами статті 6 Закону України “Про автомобільний транспорт”, визначено, що у пунктах пропуску через державний кордон України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, у сфері міжнародних автомобільних перевезень, зокрема здійснює: контроль наявності дозвільних документів на виконання перевезень; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; контроль внесення (нарахування) перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами України.

Пунктами 14-15 Порядку здійснення посадовими особами митних органів контролю за дотриманням автомобільними перевізниками законодавства України щодо міжнародних автомобільних перевезень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1040 (далі - Порядок №1040) передбачено, що габаритно-ваговий контроль параметрів транспортних засобів з вантажем або без вантажу здійснюється посадовою особою на підставі поданих водієм або уповноваженою особою документів під час в`їзду транспортного засобу в Україну.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень над визначеними законодавством більше ніж показник, визначений у статті 53 Закону України “Про автомобільний транспорт”, посадова особа перевіряє наявність дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30.

Нормами пункту 17 Порядку №1040 визначено, що за результатами здійснення габаритно-вагового контролю посадова особа вносить реквізити дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, єдиного платіжного документа за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів та показники одометра (кілометри) до автоматизованої системи митного оформлення.

З урахуванням зазначеного, твердження позивача, що для нарахування єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску можливо тільки за результатами зважування не відповідає вимогам законодавства, зокрема, пункту 14 Порядку №1040, який передбачає проведення габаритно-вагового контролю параметрів транспортних засобів на підставі поданих водієм або уповноваженою особою документів.

Дана норма не передбачає обов`язкового зважування транспортних засобів та використання для габаритно-вагового контролю інформації за результатом цього.

Із матеріалів справи убачається, що ваговий комплекс, розташований у пункті пропуску “Рава-Руська” Галицької митниці Держмитслужби у напрямку “в`їзд в Україну”, не введений в експлуатацію, і як наслідок, зважування вантажних транспортних засобів, що прямують на митну територію України, не здійснюється.

Разом з тим, суд зауважує, що у даному випадку сума єдиного збору згідно уніфікованої митної квитанції від 02 липня 2020 року МД-1 серія 20906П №0010602 визначена відповідачем на підставі інформації щодо параметрів транспортного засобу, яка міститься у товаро-супровідних документах поданих самим же перевізником, а тому у митного органу не було жодних сумнівів та підстав для неврахування таких документів.

Суд критично оцінює наданий позивачем документ від 03 липня 2020 року відповідно до якого загальна вага транспортного засобу – 57, 92 т, навантаження на найбільш навантажену вісь – 23,13 т, оскільки підстави уважати, що на момент перетину митного кордону України була інша вага, ніж зазначена в документах, поданих до митного оформлення відсутні, більше того, водій при митному оформленні не наголошував працівникам митниці, що вантаж, який перевозився фактично має іншу (меншу) вагу і уважати письмові докази (документ про зважування), які були поза межами митного оформлення і з великим інтервалом у часі достовірними, належними у суду немає підстав.

Окрім того, суд зауважує, що згідно наданого позивачем листа від 03 липня 2020 року о 03:03 год був зважений автомобіль, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , а відомості щодо зважування напівпричепу державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , вказаний документ не містить. Письмові докази про технічний стан вагового комплексу, наявність пломб, ліцензій, дозвільних документів у матеріалах справи відсутні.

За приписами статті 2 Закону № 1212 - ХІV ставки єдиного збору встановлюються цим Законом у євро та не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Єдиний збір справляється у національній валюті України за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України на день сплати цього збору. Порядок справляння єдиного збору визначається Кабінетом Міністрів України. Забороняється справляти у пунктах пропуску через державний кордон України збори, не передбачені цим Законом.

Згідно пункту 6 Порядку №1569 єдиний збір розраховується посадовою особою органу доходів і зборів за ставками, визначеними у статті 5 Закону України “Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України”. Розрахунок єдиного збору, який справляється за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України, за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів, а також за проведення заходів офіційного контролю (зокрема у формі попереднього документального контролю), здійснюється згідно з додатком до цього Порядку. Суми єдиного збору за проїзд автомобільними дорогами, за проїзд з перевищенням встановлених показників та за проведення заходів офіційного контролю (зокрема у формі попереднього документального контролю) наводяться окремо у відповідних графах єдиного платіжного документа.

Як убачається із документів наданих перевізником митному органу загальна вага автопоїзду з вантажем становила 63 т, при максимально допустимому 40 т та ширина 3,49 м, при максимально допустимому 2,6 м.

З урахуванням зазначеного, розрахунок плати за проїзд для транспортного засобу позивача було здійснено митним органом наступним чином: 2.10 (ставка єдиного збору за одиницю т/з в євро за проїзд автомобільними дорогами (за кожен кілометр проїзду) великогабаритного транспортного засобу вагою 63 т, яка складається зі ставки єдиного збору: 0.54 (загальна маса т/з з вантажем від 52 до 60 т) та 1,56 (загальна маса т/з з вантажем понад 60 т (за кожні наступні 10 т.) + 0,06 ( ставка єдиного збору за одиницю т/з в євро за проїзд автомобільними дорогами (за кожен кілометр проїзду) великогабаритного транспортного засобу з перевищенням встановленого параметру (2,6 м), в даному випадку, ширини т/з (3,49 м) + 0,2 = 2,36 ( ставка єдиного збору за одиницю т/з в євро за проїзд автомобільними дорогами (за кожен кілометр проїзду) великогабаритного транспортного засобу з перевищенням осьових навантажень, яке становило 24 т, при допустимих 22 т та 2% без нарахувань) х 1093 км відстань проїзду згідно листа Державного агентства автомобільних доріг України від 18 червня року 2020 №20- 19/6380 щодо погодження маршруту) = 2579,48 євро (77376,92 грн. за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України на день сплати цього збору).

У поданій позовній заяві вказує, що при перетині державного кордону 02 липня 2020 року автомобілем НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ТОВ «Негабарит-Сервіс» повинно було сплатити лише 26229,46 грн (виходячи зі ставки 0,8 євро за 1 км. проїзду).

В контексті зазначеного, суд зауважує, незважаючи на те, що позивач просить визнати протиправною та скасувати уніфіковану митну квитанцію від 02 липня 2020 року про справляння єдиного збору на загальну суму 77376,92 грн, фактично правомірність визначеної до сплати суми єдиного збору в розмірі 26229,46 грн останнім не заперечується.

Відповідно до частин першої – другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За наведених обставин суд уважає, що відповідачем та його представниками у судовому засіданні повністю доведено правомірність вчинення ними дій щодо законності винесення уніфікованої митної квитанції, якою товариству розраховано суму єдиного збору на загальну суму 77376,92 грн.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення з Державного бюджету України надміру сплачених митних платежів в сумі 51147,46 грн, суд виходить із наступного.

Згідно з Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України наказом від 18 липня 2017 року №643 для повернення коштів авансових платежів (передоплати) платник податків подає до Держмитслужби (в разі сплати коштів на єдиний рахунок) або відповідної митниці Держмитслужби (в разі сплати на депозитний рахунок митниці Держмитслужби або банківський рахунок) заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем Держмитслужби (далі - ІТС Держмитслужби) з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Вищевказану заяву можна подати протягом 1095 днів з дня внесення авансових платежів (передоплати) на відповідний депозитний рахунок.

Якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.

Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання.

Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального), надсилають до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.

Як установлено судом, Товариство звернулось до Галицької митниці Держмитслужби із листами від 02 вересня 2020 року №1717, №1718 щодо помилкового нарахування єдиного збору, однак відповідач листом від 22 вересня 2020 року №7.4-1-18/13/24425 повідомив, про відсутність підстав для повернення частини єдиного збору, зокрема в сумі 55147,46 грн, як надміру чи помилково сплачених грошових зобов`язань.

Суд зауважує, що у даному випадку позовна вимога про стягнення з Державного бюджету України надміру сплачених митних платежів в сумі 51147,46 грн є похідною вимогою, задоволення якої залежить від задоволення основної вимоги, оскільки, на думку суду, уніфікована митна квитанція від 02 липня 2020 року ДМ-1 серія 20906П №0010602 винесена Галицькою митницею Держмитслужби правомірно, у задоволенні вказаної позовної вимоги також необхідно відмовити.

Враховуючи вищевикладене та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

За приписами статті 139 КАС України судові витрати на користь сторін не стягуються.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Негабарит-Сервіс» (45034, Волинська область, Ковельський район, селище міського типу Люблинець, вулиця Заводська 7А, ідентифікаційний код юридичної особи 37707423) до Галицької митниці Держмитслужби (79000, місто Львів, вулиця Костюшка, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 43348711), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держаної казначейської служби України у Львівській області (79005, місто Львів, вулиця К.Левицького, 18, ідентифікаційний код юридичної особи 38008294) про визнання протиправною та скасування уніфікованої митної квитанції, стягнення митних платежів відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 03 лютого 2021 року.