Рішення № 94631027, 04.02.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 лютого 2021 р. Справа № 120/6696/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід О.С., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу:

за позовом: Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21028)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакот Індастрі» (вул. Хмельницьке шосе, б. 13, каб. 406, м. Вінниця, 21000)

про: стягнення заборгованості та накладення арешту

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - позивач) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакот Індастрі» (далі - відповідач) про стягнення з рахунків у банках, що обслуговують позивача, податкового боргу у сумі 38 529 грн. 05 коп. та накладення арешту на кошти та інші цінності позивача, що відкриті в установах банків на суму судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість, що складає всього 38 529 грн. 05 коп., в т.ч. основного платежу – 13 342 грн. 18 коп., штрафної санкції – 24 817 грн. 58 коп., пені – 369 грн. 29 коп.. Відповідач у добровільному порядку вказану заборгованість не сплачує, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 17.11.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

01.12.2020 року за вх. № 40608/20 позивачем через канцелярію суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 07.12.2020 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач, у встановлений судом строк, відзив на позовну заяву не надав, відповідно суд у відповідності до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд зазначає, що ухвала суду про відкриття провадження у справі та судові повістки направлялися відповідачеві за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачеві повернулося до суду разом із конвертом з відміткою «повертається, адресат відсутній за вказаною адресою».

За таких обставин, у відповідності до ч. 4 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

За наведених вище обставин, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Відповідач є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість у загальній сумі 38 529 грн. 05 коп., яка виникла у зв`язку із поданням відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість за 1, 2, 7 місяці 2019 року та у зв`язку із прийняттям позивачем:

- податкового повідомлення-рішення від 10.01.2019 року № 0003145005;

- податкового повідомлення-рішення від 10.01.2019 року № 0003055005;

- податкового повідомлення-рішення від 20.03.2019 року № 0041175005;

- податкового повідомлення-рішення від 13.05.2019 року № 0072375005;

- податкового повідомлення-рішення від 13.05.2019 року № 0072385005;

- податкового повідомлення-рішення від 08.05.2019 року № 0070665005;

- податкового повідомлення-рішення від 17.07.2019 року № 0098555005;

- податкового повідомлення-рішення від 17.07.2019 року № 0098545005;

- податкового повідомлення-рішення від 03.09.2019 року № 0012005004;

- податкового повідомлення-рішення від 14.11.2019 року № 0148695004;

- податкового повідомлення-рішення від 27.02.2020 року № 0023715004;

- податкового повідомлення-рішення від 18.03.2020 року № 0033345004;

- податкового повідомлення-рішення від 07.05.2020 року № 0046485004.

Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачеві за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, доказів їх оскарження на момент розгляду справи суду не надано.

Крім цього, згідно відомостей з особової картки платника податків відповідача АІС «Податковий блок» останньому також нараховано пеню у загальній сумі 369 грн. 29 коп.

Позивачем сформовано податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) № 302325-50 від 06.09.2018 року, яка направлялася відповідачеві за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Доказів її оскарження суду не надано.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується вказаними податковими деклараціями з податку на додану вартість, податковими повідомленнями-рішеннями, витягом з облікової картки платника податку та відповідною довідкою про суму податкового боргу станом на 09.11.2020 року.

У добровільному порядку відповідач вказану заборгованість не сплатив, відповідно позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків, відповідно до п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

П. 54.3. ст. 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

П. 57.3. ст. 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до вимог п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює певні факти.

Відповідно до ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Системний аналіз норм свідчить, що чинним законодавством передбачений обов`язок платників податків сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, крім випадків, коли така особа звільняється від їх сплати на підставах та умовах, визначених діючими нормативно-правовими актами. Такий обов`язок існує й щодо сплати податку на додану вартість та податку на прибуток. У випадку, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання (податку) в установлені законодавством строки, податковий орган надсилає йому податкову вимогу в визначеному порядку. Податковий борг повинен бути сплачений платником у передбачені строки.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість, що складає 38 529 грн. 05 коп., в т.ч. основного платежу – 13 342 грн. 18 коп., штрафної санкції – 24 817 грн. 58 коп., пені – 369 грн. 29 коп..

Податкові повідомлення-рішення не скасовані, сума заборгованості, визначена у них, є узгодженою у відповідності до положень ПК України.

У встановлені строки до бюджету вказана сума податкового боргу не сплачена.

Погашення податкового боргу платників податків регулюється гл. 9 ПК України.

Згідно з п. 95.1. ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Матеріалами справи підтверджується наявність податкового боргу відповідача у сумі 38 529 грн. 05 коп..

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму відповідач, у встановлені законодавством строки, до бюджету не сплатив у повному обсязі, наявність у вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині та про їх задоволення.

Вирішуючи питання про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що відкриті в установах банків на суму податкового боргу 38 529 грн. 05 коп., суд виходив з наступного.

Право податкового органу на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України.

Норма п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, окрім того, що надає повноваження органу ДПС на звернення до суду, визначає й підстави для накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Підставами для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків є наявність у цього платника податків податкового боргу та відсутність майна та/або наявність майна, балансова вартість якого менша суми податкового боргу.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року (справа № 804/4273/13-а).

В силу вимог абз. 2 пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Отже, за змістом вищевказаних норм чинного законодавства безумовною підставою для звернення податкового органу до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків є відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, в тому числі недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу, або ж майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Разом з тим, в обґрунтування відсутності у відповідача майна, яке можливо в подальшому реалізувати з метою погашення податкового боргу, позивач посилається на витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 27.07.2020 року, лист управління податків і зборів відповідача за вих. № 370/02-32-50 від 27.12.2019 року та лист Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 10.07.2019 року за вих. № 0210/3626.

Між тим, суд критично ставиться до цього, адже зазначена інформація сформована станом на 27.07.2020 року, 27.12.2019 року та 10.07.2019 року відповідно, в той час як позовна заява до суду надійшла 12.11.2020 року. З огляду на що дані на час розгляду справи по суті можуть не відповідати дійсності, адже майнове становище відповідача за вказаний період могло змінитися.

За таких обставин, враховуючи відсутність відомостей щодо майна відповідача, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, суд доходить висновку про відсутність підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку та, відповідно, про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Разом з тим, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, позивачем надано лише платіжне доручення № 1395 від 12.08.2020 року про сплату судового збору та не зазначено про інші витрати, зокрема, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то судові витрати у формі судового збору, сплачені позивачем, не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України та ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 245, 246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакот Індастрі» про стягнення заборгованості та накладення арешту задовольнити частково.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Лакот Індастрі», податковий борг у сумі 38 529 грн. 05 коп..

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21028)

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Лакот Індастрі» (вул. Хмельницьке шосе, б. 13, каб. 406, м.Вінниця, 21000)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 04.02.2021 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна