Ухвала суду № 94630467, 04.02.2021, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/509/21

УХВАЛА

04 лютого 2021 року суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Пансенко Є.М., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення до подачі позовної заяви, -

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, поданою до подання позовної заяви.

Заява мотивована тим, що 27 січня 2021 року за місцем її роботи ТОВ «Епіцентр К» надійшла постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. від 17.12.2020 року, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи в розмірі 29 248, 97 грн. Підставою для винесення постанови є виконавчий напис № 34538 від 08.09.2020 року, виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.

Вказала, що в разі проведення примусового стягнення на заробітну плату, вона не зможе захистити або поновити свої права в межах цього судового провадження. У разі задоволення позову, буде змушена докласти значні зусилля для відновлення своїх прав.

Просила забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріусу зареєстрованого в реєстрі № 34538 від 08.09.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.

Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Таким чином, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Надані матеріали справи свідчать про те, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Дорошкевич В.Л. знаходиться виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 34538, виданого 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» суми боргу 26 226, 34 грн., а загальна сума, яка підлягає стягненню за виконавчим провадженням № 63743205 складає 29 248,97 грн.

Із змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом майбутньої позовної заяви ОСОБА_1 визначено визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та відповідачем зазначено ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД».

Згідно вимог пункту 1 частини 1 статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

За загальним правилом згідно частини 2 статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Із заяви про забезпечення позову, вбачається що місцем реєстрації ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» є: м.Київ, вул. Саксаганського, буд 14, оф 301, код ЄДРПОУ 42642578 та відноситься до Шевченківського районного суду м.Києва.

Крім того, частиною 12 статті 28 ЦПК України передбачено, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягнутого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Місце виконання виконавчого напису визначено статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії проводяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцем знаходження його майна, а згідно частини 2 цієї статті приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи, за місцезнаходженням боржника – юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Згідно частин 1, 2 та 6 статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Виконавче провадження щодо виконання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса відкрито приватним виконавцем Дорошкевич В.Л., офіс якої згідно відомостей з Єдиного реєстру приватних виконавців України розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до Дніпровського району м.Києва, та виконавчий округ якої – Київська область.

Відомостей щодо скасування вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження матеріали справи не містять, отже вона є чинною.

Таким чином, враховуючи, що місце виконання виконавчого напису нотаріуса є визначеним, та відповідає місцезнаходженню приватного виконавця виконавчого округу Київської області, яке територіально відноситься до Дніпровського районного суду м.Києва, заява про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, має розглядатися Дніпровським районним судом м.Києва за місцем виконання виконавчого напису або Шевченківським районним судом м.Києва, за правилами загальної підсудності, виходячи з місця реєстрації ТОВ «ФК «АЛАНД», зазначеного у заяві як майбутнього відповідача.

ОСОБА_1 не згодна з виконавчим написом щодо стягнення з неї на користь ТОВ «ФК «АЛАНД» грошових коштів, тому і звернулася до суду з вказаною заявою, однак не обґрунтувала її належним чином, а також не зазначила, з яких підстав вона звернулася саме до Овідіопольського районного суду Одеської області.

За таких обставин та з урахуванням всебічного дослідження усіх обставин та письмових доказів, враховуючи вище викладені приписи законодавства, відсутні передбачені законом підстави для задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-151, 153, 260-261, 353 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення до подачі позовної заяви – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: Є.М.Панасенко