
СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37
Справа №547/1087/20
Провадження №2-а/547/1/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2021 року смт. Семенівка Полтавська область
Семенівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді В.Ф.Харченка,
за участі секретаря судового засідання Ю.В.Юрченко,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, поліцейського роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Веклич Дмитра Володимировича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, з підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення, порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення,
представник позивача – адвокат Ю.В.Сидоренко,
представник Департаменту патрульної поліції – І.А.Андрієвська,
ВСТАНОВИВ:
ОПИС
1.02.11.2020 позивач засобами поштового зв`язку звернувся із позовом до Семенівського районного суду Полтавської області до відповідачів ГУНП в Полтавській області і поліцейського Д.В.Веклич.
1.1.Зазначив, що 21.10.2020 позивач поштою отримав копію постанови відповідача Д.М.Веклич про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ДП18 № 337930 від 13.10.2020, якою позивача безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за керування 13.10.2020 о 10 год. 00 хв. в с. Красногорівка Великобагачанського району Полтавської області, по вул.. Гоголя, 46, транспортного засобу БЕЛАРУС-892, номерний знак НОМЕР_1 , яким перевозився великогабаритний вантаж шириною більше 2,6 м., а саме 3.94 м., без відповідних документів, чим позивач порушив п. 22.5 Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП; накладено штраф 510,00 грн.
1.2.В обґрунтування позову вказано, що оскаржувана постанова не вказує на вид вантажу, який перевозив позивач, яким чином поліцейський визначив його ширину і якими доказам це обґрунтував. Винесення постанови і вивчення поліцейським доказів було суто формальним, у т.ч. без роз`яснення позивачеві його прав і обов`язків, з`ясування усіх обставин справи, без фіксування пояснень позивача тощо.
1.3.Відтак постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення – закриттю.
2.Відповідач ОСОБА_2 у відзиві проти позову заперечував з таких підстав.
2.1.Позивач їхав у с. Красногорівка на згаданому транспортному засобі ширина якого 3,94 м., тобто більш як 2,6 м., без дозвільних документів, чим порушив п.п. 22.5 Правил дорожнього руху, п. 4 Постанови КМУ № 30.
2.2.Рух з габаритом, що перевищує за шириною 2,6 м. можливий за спеціальними правилами і спеціальним дозволом виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
2.3.Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Поліцейський не здійснював великогабаритного контролю, а лише перевіряв у водія наявність дозволу на рух.
2.4.Додана до спірної постанови відеофіксація порушення з нагрудної камери поліцейського засвідчила порушення, у т.ч. заміри рулеткою як засобу вимірювальної техніки у присутності позивача. Рулетка не потребує повірки чи сертифікації.
3.Представник позивача письмовим поясненням наголосив, що габаритно-ваговий контроль здійснюють виключно посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки у пунктах габаритно-вагового контролю за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання з нормованими метрологічними характеристиками.
3.1.Відеозапис є неінформативним, оскільки наявність дозволу а рух ТХ є елементом габаритно-вагового контролю. Відеозапис не вказує з якої точки поліцейський здійснює вимірювання габариту. Візуальне спостереження як підстава перевірки дозволу і констатація його відсутності не є належним і допустимими доказом діяння позивача.
4.Департамент патрульної поліції повністю підтримав відзив поліцейського ОСОБА_2 .
РУХ СПРАВИ
4.1.10.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
4.2.16.12.2020 задоволено клопотання співвідповідача ГУНП в Полтавській області і замінено останнього на належного співвідповідача – Департамент патрульної поліції.
МОТИВИ
5.Згідно постанови відповідача ОСОБА_3 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ДП18 № 337930, від 13.10.2020, позивач ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом БЕЛАРУС-892, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 13.10.2020 о 10 год. 00 хв. в с. Красногорівка Великобагачанського району Полтавської області, по вул. Гоголя, 46, перевозив великогабаритний вантаж шириною більше 2,6 м., а саме 3,94 м., без відповідних документів отриманих в органах Національної поліції, чим порушив п.п. 22.5 ПДР і Постанову КМУ № 30, п. 4.
5.1.На позивача накладено штраф 510,00 грн за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
6.Спірна постанова вказує на відеозапис нагрудної камери поліцейського.
6.1.На переглянутих судом відеозаписах зафіксовано трактор, який стоїть на узбіччі з приєднаним до задньої частини культиватором. Процес вимірювання рулеткою вказує на ліву точку прикладення рулетки і праву точку по ширині культиватора. Ширина складає 3,94 м.
7.Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, — 3,75 м), за висотою від поверхні дороги — 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах — 4,35 м), за довжиною — 22 м (для маршрутних транспортних засобів — 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів — понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах — до 46 т), навантаження на одиночну вісь — 11 т (для автобусів, тролейбусів — 11,5 т), здвоєні осі — 16 т, строєні — 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь — 11 т, здвоєні осі — 18 т, строєні — 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
8.Частина перша статті 132-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за, порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
9.Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
10.Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
11.Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає адміністративну відповідальність.
12.Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
13.Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
14.Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
15.Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
16.Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
17.Згадані положення КУпАП поширюються на відповідача і винесену ним спірну постанову.
16.1.1.Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
18.Склад правопорушення повинен в собі містити: суб`єкт правопорушення, суб`єктивну сторону, об`єкт правопорушення та об`єктивну сторону. Відсутність одного із вищезазначених елементів в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не містить складу адміністративного правопорушення.
19.В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 КАС).
20.Відповідно до статті 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
21.Згідно статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах, зокрема, забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
22.Відповідно до статті 72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
23.Підпунктами 4, 7, 11 пункту 2, пунктами 3, 20 "Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, передбачено таке:
- габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів;
- місце здійснення габаритно-вагового контролю - спеціально облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів габаритно-вагового контролю;
- точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритновагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті;
- Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
- За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
24.Щодо таких приписів Верховний Суд у постанові від 17.01.2019, справа № 539/655/17, провадження № К/9901/18264/18, вказав, що доказом того, що транспортний засіб належить чи не належить до категорії великогабаритних є відповідний документ, який видають посадові особи Укртрансінспекції: акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів, акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю, журнал обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.
24.1.Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
24.2.Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
25.Повідомлений відповідачем-поліцейським аргумент про те, що він фактично не здійснював габаритного контролю навісного обладнання до трактора, а перевіряв у водія наявність дозволу на рух, не спростовує того, що дозвіл на рух повинен мати лише транспортний засіб, габарити якого перевищують встановлені Правилам дорожнього руху параметри, і такі параметри встановлено посадовою особою Укртрансінспекції.
26.Відповідно до ст. 76 КАС достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
27.Ураховуючи зазначене суд робить висновок, що відповідачами не доведено правомірності винесення спірної постанови; відповідачами не надано до суду належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів законності та обґрунтованості винесення складеної спірної постанови щодо позивача (ст.ст. 2, 72-77, 79 КАС).
28.Відтак будь-які сумніви з приводу наявності вини позивача, події і складу адміністративного правопорушення трактуються на його користь.
28.1.Суд наголошує, що обов`язок доведення вини позивача, у т.ч. події і складу адміністративного правопорушення, закон покладає саме на відповідача.
Також саме на відповідача покладено процесуальний обов`язок доведення правомірності винесення ним спірної постанови.
21.1. Натомість достатніх і допустимих доказів правомірності винесення поліцейським спірної постанови відповідачі до суду не надали.
29.Ураховуючи зазначене суд задовольняє позов повністю та відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС скасовує спірну постанову і закриває справу про адміністративне правопорушення.
30.Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС стягнути на користь позивача 420,40 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
Керуючись статтями 2, 72-77, 79, 286, 292-293, 295-297 КАС, суд
УХВАЛИВ:
Задоволити позов повністю.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, поліцейського роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області, старшого лейтенанта поліції Веклич Дмитра Володимировича, серія ДП18 № 337930, від 13.10.2020, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 1321 КУпАП, у виді штрафу 510,00 грн, і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Департаменту патрульної поліції – на користь позивача ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 420,40 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його складення у порядку, передбаченому ст. 297, п.п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.
Позивач – ОСОБА_1 (Полтавська обл., Семенівський р-н, с. Біляки, РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач – поліцейський роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Веклич Дмитро Володимирович (Полтавська обл., м. Полтава, вул. Європейська, 164).
Відповідач – Департамент патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ідентифікаційний код 40108646).
Суддя В.Ф.Харченко
Судове рішення № 94626371, Семенівський районний суд Полтавської області було прийнято 04.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 547/1087/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: