Вирок № 94626234, 04.02.2021, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/1914/20

провадження № 1-кп/527/45/21

ВИРОК

іменем України

04 лютого 2021 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Олефір А.О.,

за участю секретаря

судового засідання - Волик Л.І.,

прокурора - Данка С.Г. ,

захисника - Грущенка С.Г.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине кримінальне провадження № 12020170140000556, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 жовтня 2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, маючого інвалідність ІІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-11.02.2016 року Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;

- 13.05.2017 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст.71 КК України, призначено остаточне покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі, 22.03.2019 звільнений по відбуттю строку покарання;

-03.06.2020 Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік;

-16.11.2020 року Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 345, 70 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України, призначено остаточне покарання у виді 2 років 2 місяців позбавлення волі;

-21.12.2020 року Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, призначено остаточне покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

15 жовтня 2020 року, близько 15:15 год., ОСОБА_1 , перебуваючи за столиком в приміщенні кафе «Лофт», яке належить фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 , та розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , помітив на службовому столі вказаного кафе мобільний телефон і в цей час у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , скориставшись тим, що працівниця кафе ОСОБА_3 , вийшла в службове приміщення, умисно, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, повторно, намагався таємно викрасти зі столу мобільний телефон марки "Xіаomi Redmі 5+" ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 в робочому стані, без пошкоджень, бувший у використанні 2 роки, вартістю 1844 грн. із сім карткою мобільного оператора "Водафон" № НОМЕР_3 , вартістю 40 грн.

Під час вчинення крадіжки ОСОБА_1 намагався покинути приміщення кафе, вийшов на вулицю, де був викритий потерпілою особою, яка відібрала у останнього свій викрадений мобільний телефон, тобто ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.

В ході судового розгляду між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором Глобинського відділу Кобеляцької прокуратури Данком К.С. 04 лютого 2021 року укладено угоду про визнання винуватості в присутності захисника - адвоката Грущенка С.Г.

Відповідно до цієї угоди, обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненні злочину. Крім того, в угоді сторони визначили, що у разі затвердження угоди судом, ОСОБА_1 буде призначене покарання за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю за обставин, що викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості. Просив суд затвердити угоду та призначити узгоджене покарання. Крім того, пояснив, що він цілком розуміє свої права, а також те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим та вид покарання.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та кримінального закону, суд зазначає наступне.

Як зазначено в п.2 ч. 1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно п. 1 ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Кримінальні правопорушення у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим є нетяжким злочином.

Відповідно до абз.5 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_3 надала прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим ОСОБА_1 .

Прокурор та захисник - адвокат Грущенко С.Г. вважали за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, укладену із ОСОБА_1 як таку, що відповідає вимогам закону.

Суд, дослідивши наявні матеріали, заслухавши думку прокурора, захисника, а також думку обвинуваченого щодо можливості затвердження укладеної угоди, переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Угода відповідає вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку укладення угоди, її умови не суперечать закону України про кримінальну відповідальність, зокрема щодо узгодженої міри покарання. Правова кваліфікація злочину вчиненого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України є правильною. Умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а обвинувачений має можливість виконання взятих на себе за угодою зобов`язань.

Відповідно до вимог ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому визначеної в угоді міри покарання.

При призначенні остаточного покарання ОСОБА_1 суд враховує наступне.

ОСОБА_1 вчинив злочин за даним вироком 15 жовтня 2020 року, отже в період іспитового строку за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03.06.2020.

Разом з тим, призначаючи остаточне покарання ОСОБА_1 , суд не призначає його керуючись ст. 71 КК України, оскільки вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03.06.2020 враховано під час призначення покарання вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.11.2020 року, який також враховано під час призначення покарання вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21.12.2020 року.

Остаточне покарання ОСОБА_1 , суд призначає керуючись ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки останній вчинив кримінальне правопорушення за зазначеним вироком до постановлення попереднього вироку Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21.12.2020 року.

Долю речових доказів суд вважає необхідним вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні, цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Угоду про визнання винуватості, укладену 04 лютого 2021 року у кримінальному провадженні № 12020170140000556 між прокурором Глобинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Данком К.С. та обвинуваченим ОСОБА_1 в присутності захисника - адвоката Грущенка С.Г. - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України та призначити узгоджене покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим покаранням, яке призначене вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 грудня 2020 року та призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 04 лютого 2021 року.

Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_1 період перебування його під вартою з 15 жовтня 2020 року по 03 лютого 2021 року включно.

Речові докази: мобільний телефон марки "Xіаomi Redmі 5+" ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім карткою мобільного оператора "Водафон" № НОМЕР_3 , який знаходиться на зберіганні потерпілої ОСОБА_3 - повернути їй же.

Вирок може бути оскаржений учасниками судового провадження до Полтавського апеляційного суду через Глобинський районний суд Полтавської області з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя А. О. Олефір