Рішення № 9462512, 29.04.2010, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 2-325/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2010 року Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Яркіної С.В.,

при секретарі Соколовській Т.В.,

за участю представника Ковальчук О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі РЕМ Запорізького району до ОСОБА_2 про стягнення боргу за користування електричною енергією,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за користування електричною енергією, зазначивши, що відповідачка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії ВАТ „Запоріжжяобленерго” з особовим рахунком НОМЕР_1.

В 1998 році споживачем було встановлено електрокотел КЕВ-9 для опалення квартири АДРЕСА_1 та електролічильник трьохфазний типу СА 4У № 295844 75/5 Ампер. Для встановленняя даного котла та електролічильника споживач пройшов процедуру узгодження та отримання відповідних документів. З огляду на вищезазначені документи, споживачу було відомо, що до електролічильника встановленого типу застосовується коефіцієнт трансформації рівний 15, а це означає, що різницю між показниками необхідно множити на 15 та на діючий тариф.

Як вбачається із копії розрахункової книжки споживача, остання саме так і робила розрахунки за спожиту електроенергію до 01.03.2002 року із зазначенням показників електролічильника рівним 4115 кВт/год., тобто споживачу було відомо про порядок здійснення розрахунку.

В період з 01.03.2002 року по 12.08.2009 року споживачем були здійснені оплати без врахування коефіцієнта трансформації, у звязку з чим виникла сума боргу в розмірі 37795,10 грн.

Факт невірного розрахунку за спожиту електроенергію став відомий представникам РЕМ в ході здійснення планової заміни трьохфазного приладу обліку, яка була проведена 13.08.2009 року і вході якої було виявлено, що електролічильник замінений та опломбований, схема підключення перевірена і вона вірна, самохід електролічильника відсутній, до чого додавався акт пломбування. Демонтований електролічильник був підключений через трансформатори току, на підставі чого був здійснений перерахунок фактично спожитої електричної енергії з врахуванням коефіцієнта трансформації. Споживач із виконаним завданням був ознайомлений, про що свідчить підпис ОСОБА_2

Окрім того, 13.08.2009 року був складений акт з питань перевірки розрахункового приладу обліку, де вказано, що коефіцієнт трансформації не обліковувався, на підставі чого буде проведений перерахунок. Зазначений акт також був підписаний споживачем ОСОБА_2

На теперішній час відповідачкою сума боргу не погашена, у звязку з чим, позивач був змушений звернутись до суду із зазначеним позовом.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_2 суму заборгованості в розмірі 37795,10 грн., суму сплаченого державного мита в сумі 377,95 грн., а також витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30 грн.

В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні. Пояснила, що така велика заборгованість обумовлена тим, що за період з 2002 року лічильник декілька разів перекрутився через показник 10000, тому загальна кількість спожитої електроенергії складає 96018 кВт/год.

Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнає, посилаючись на те, що у неї встановлено два типу лічильників, один в будинку однофазний та один в дворі трьохфазний і вона давала контролеру показники саме з однофазного лічильника і відповідно сплачувала за них. Просила суд застоувати сроки позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, відповідачки ОСОБА_2, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної та юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_2 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії ВАТ „Запоріжжяобленерго”, має особовий рахунок НОМЕР_1.

В 1998 році споживачем було встановлено електрокотел КЕВ-9 для опалення квартири АДРЕСА_1 та електролічильник трьохфазний типу СА 4У № 295844 75/5 Ампер. Споживачу було відомо, що до електролічильника встановленого типу застосовується коефіцієнт трансформації рівний 15, а це означає, що різницю між показниками необхідно множити на 15 та на діючий тариф.

Як вбачається із копії розрахункової книжки споживача, остання саме так і робила розрахунки за спожиту електроенергію до 01.03.2002 року із зазначенням показників електролічильника рівним 4115 кВт/год-, тобто споживачу було відомо про порядок здійснення розрахунку.

В період з 01.03.2002 року по 12.08.2009 року споживачем були здійснені оплати тільки по однофазному лічильнику без врахування коефіцієнта трансформації, однак ці показники вносились в показання трьохфазного лічильника у звязку з чим виникла сума боргу в розмірі 37795,10 грн., яка до теперішнього часу не погашена.

Показання з трьохфазного лічильника контролером не знімались, споживачка сплачувала тільки за спожиту електричну енергію по однофазному лічильнику. ОСОБА_2 знала про існування боргу по трьохфазному лічильнику, який ви користувався нею тільки при опаленні будинку і не заперечувала сплатити різницю між попередніми та останніми показниками по трьохфазному лічильнику.

Опитаний в судовому засіданні контролер ОСОБА_3 пояснила, що вона дійсно не знімала показники по трьохфазному лічильнику і як потім зясувалось, показники, які їй давала ОСОБА_2 по однофазному лічильнику вона вносила в відомості по трьохфазному лічильнику на підставі чого і були зроблені відповідні нарахування спожитої електроенергії.

Таким чином, в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт споживання ОСОБА_2 такої кількості електричної енергії по трьохфазному лічильнику, тому суд вважає, що позовні вимоги позивача в цій частині необґрунтовані та не підтверджені ніякими доказами і стягненню підлягає сума, яку відповідач визнає, тобто різниця між зафіксованими належним чином попередні та останні показники по трьохфазному лічильнику.

Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до вимог ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи те, що попередні показники були 4115 кВт/год, а останні 7224 кВт/год, суд вважає за необхідне застосувати строки позовної давності і стягнути зі ОСОБА_2 різницю між цими показниками, яка складає 7224 кВт/год 4115 кВт/год = 3109 кВт/год х 15 (коефіцієнт) = 46635 кВт/год х 0,225 (тариф з ПДВ) = 10492 грн. 88 коп.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦПК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Суд вважає за можливе стягнути зі ОСОБА_2 на користь ВАТ „Запоріжжяобленерго” в особі Запорізького РЕМ суму завданих неправомірними діями відповідачки ОСОБА_2 збитків у розмірі 10492,88 грн.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вимоги ст. 88 ЦПК України, суд вважає можливим стягнути зі ОСОБА_2 на користь ВАТ „Запоріжжяобленерго” державне мито у розмірі 104 грн. 92 коп. та інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн. 00 коп.

З урахуванням викладеного, та керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 256, 257, 267, 525, 526, 530, 625 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ВАТ „Запоріжжяобленерго” в особі РЕМ Запорізького району задовольнити частково .

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі РЕМ Запорізького району на поточний рахунок із спеціальним режимом використання - 260373141420 в філії ЗОУ ВАТ „Державного Ощадного Банку”, МФО-313957, ЕДРПОУ 00130926 суму заборгованості за електричну енергію у розмірі 10492 (десять тисяч чотириста девяносто дві) гривні 88 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі РЕМ Запорізького району судовий збір у розмірі 104,92 гривні та інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 гривень на поточний рахунок 260000931709 у відділенні ЗАТ «Збербанк Росії» в м. Київ, МФО-320627, ЕДРПОУ - 00130926.

Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя С.В. ЯРКІНА