Рішення № 94622126, 28.01.2021, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1789/20

28 січня 2021 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Олійника П. В.

з участю секретаря Рубельського О.С.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову ПрАТ "СК "ПРОВІДНА" про відшкодування майнової та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову ПрАТ «СК Провідна» в якому просить стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду в розмірі 71 185 грн., моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., та судовий збірі в розмірі 1 681,60 грн..

В обґрунтування позову покликається на обставини викладені в позовній заяві.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з”явився про розгляд справи повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Павловський І.С. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково.

Представник третьої особи ПрАТ “СК Провідна” в судове засідання не з”явився про розгляд справи повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши письмові докази дійшов до наступного висвку.

Судом встановлено, що 02 квітня 2019 року о 20 год. 25хв. відповідач ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом автомобілем марки VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись на автомобільній дорозі Рівне-Сарни-Старокостянтинів із двохстороннім рухом,здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, не надавши переваги в русі транспортному засобу автомобілю марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку, під керуванням ОСОБА_4 , чим порушив вимоги розмітки 1.1 д 2 Правил дорожнього руху України, в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , належним мені, позивачеві, на праві власності.

З постанови Костопільського районного суду Рівненської області від 08.05.2019 року, вбачається, що ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого чт. 124 КупАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Вказана постанова ОСОБА_2 не оскаржувалась та набрала законної сили 21.05.2019 року.

На підстави заяви позивача ОСОБА_3 від 10.04.2019 року оцінювачем фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5 було оглянуто пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_2 та складено акт огляду належного позивачу на праві власності транспортного засобу від 11.04.2019 року, яким було встановлено перелік пошкоджень отриманих автомобілем VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті ДТП спричиненого по вині відповідача ОСОБА_2 .

Згідно звіту № 47/19 про оцінку автомобіля розмір майнової шкоди, завданої позивачеві, як власнику автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 176656,27 грн..

На підставі акту огляду транспортного засобу на предмет пошкоджень отриманих автомобілем марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті ДТП, договору про врегулювання страхового випадку від 13.06.2019 року укладеним між страховиком - Приватним акціонерним товариством «Страховою компанією «ПРОВІДНА» та позивачем ОСОБА_3 , внаслідок ДТП, договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/3861456 від 09.10.2018 року, встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної події, яка сталася 02 квітня 2019 року було пошкоджено належний позивачу транспортний засіб марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який визнано таким, що не підлягає відновленню ( конструктивна загибель ) та розмір страхового відшкодування складає 90 000, 00 грн. (дев`яносто тисяч гривень 00 коп.) .

Приватним акціонерним товариством «Страховою компанією «ПРОВІДНА» складено страховий акт № ОЦВ-18-18-1101/1 та встановлено розмір страхового відшкодування по справі №2300201610 в розмірі 90 000, 00 грн. (дев`яносто тисяч гривень 00 коп.).

Вищезазначена сума грошових коштів була перерахована позивачеві Приватним акціонерним товариством «Страховою компанією «ПРОВІДНА», що підтверджується відомістю ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» №ВІІТ-002473 від 25.07.2019 року для виплати коштів страхових відшкодувань .

03 лютого 2020 року між ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 , було укладено договір надання послуг з поточного ремонту автотранспортних засобів №2. Загальна вартість наданих послуг ( в т.ч. запчастини) становить 161 185,00 грн.

Кошти в сумі 161 185,00 грн. за ремонт автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER, д.н.з. НОМЕР_2 були внесені позивачем в касу ФОП ОСОБА_6 , що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №4 від 12.05.2020 року.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідності до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповіднодо реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1187 ЦК України визначено, зокрема що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", чітко регламентується порядок застосування законодавства, що регулює відносини з відшкодування шкоди, затвердженої джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 4 вказаної Постанови, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано cт. 30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року N1961-IV, який згідно зі cт. 8 Цивільного кодексу України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вина відповідача у вчиненні ДТП встановлено постановою Костопілсьького районного суду Рівненської області від 08.05.2019 року.

Суд виходить з того, що відповідач керував на момент ДТП 02.04.2019 року автомобілем марки VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , тому саме відповідач є особою, відповідальною за завдану шкоду позивачу.

З досліджених в судовому засіданні звіту про оцінку автомобіля № 47/19 від 24.04.2019 року встановлено, що матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП складає 176656, 27 грн.

Страхова компанія ПрАТ “СК Провідна” виплатила позивачу страхову виплату в сумі 90 000,00 грн., що підтверджено документально.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Тобто з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність.

Отже, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування завданої потерпілому шкоди, то страховик, який виплатив страхове відшкодування, на підставі статті 1194 ЦК України має право звернутися безпосередньо до страхувальника з вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, отримання позивачем як потерпілим, страхового відшкодування за договором не припинило деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування недостатньо для повного покриття шкоди, і особа, яка завдала шкоди (відповідач) залишається зобов`язаним.

Таким чином, на відповідача як на заподіювача шкоди згідно з ст.1187 ЦК покладений обов`язок відшкодування шкоди у повному обсязі, що узгоджується з передбаченим п.4 ч.1 ст.4 ЦК способом захисту цивільного права - відновлення становища, яке існувало до порушення.

Враховуючи викладене вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 71 185, 00 грн., підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із нищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявністю її вини.

Відповідно до п. 5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

В обґрунтування цієї частини позовних вимог, позивач зазначив про те, що моральна шкода полягала у душевних стражданнях, яких він зазнав через знищення та пошкодження його майна.

Аналізуючи зібрані докази, суд визнає факт заподіяння позивачу у зв`язку з протиправною винною поведінкою відповідача , моральної шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 02 квітня 2019 року. Проте, враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, суд вважає розмір моральної шкоди, пред`явлений позивачем до стягнення у розмірі 10 000,00 гривень - є завищеним, та зазначений розмір, на думку суду, не знайшов свого об`єктивного підтвердження в ході розгляду справи.

Отже, при визначені розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує вимоги розумності і справедливості, характер та тривалість заподіяння позивачу душевних страждань та вважає за можливе позов в частині відшкодування заподіяної моральної шкоди задовольнити частково на суму 3 000,00 гривень, яка підлягає стягненню.

Крім того, 20 січня 2020 року позивач ОСОБА_3 уклав договір з адвокатом Павловським І.С. «Про надання правничої допомоги». У відповідності до укладеного договору позивач оплатив 4000 грн. за послуги адвокату, що підтверджується наявним в матеріалах справи квитанцією до прибуткового касового ордеру № 16-12/20 від 16 грудня 2020 року та актом здачі-приймання наданих послуг від16 грудня 2020 року.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог майнового характеру про відшкодування матеріальної шкоди у повному обсязі, а також часткове задоволення позовних вимог немайнового характеру про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, у відповідності до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 1681,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22,23,1166,1167,1187,1188,1192 ЦК України, статтями 4,15,16,137, 141, 263-265, 280-283 ЦПК Укураїни , суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову ПрАТ "СК "ПРОВІДНА", про відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 71185 (сімдесят одну тисячу сто вісімдесят п"ять) грн. у відшкодування майнової шкоди, 3000 (три тисячі) грн. у відшкодування моральної шкоди, 1681 (одну тисячу шістсот вісімдесят одну) грн. 60 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 4000 (чотири тисячі) грн. у відшкодування витрат на отримання правничої допомоги, а всього 79866 (сімдесят дев"ять тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 60 коп..

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .

Третя особа: ПрАТ “СК Провідна” 03049, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 25

Повний текст рішення виготовлено 01 лютого 2021 року.

СуддяП. В. Олійник