Рішення № 94622062, 04.02.2021, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/1005/20

номер провадження 2/546/104/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:

07 грудня 2020 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

З позову вбачається, що 03.09.2011 між позивачкою та відповідачем укладено шлюб. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою розірвання шлюбу є різниця в поглядах на сімейне життя та обов`язки, відсутність взаєморозуміння та взаємоповаги. Шлюбні відносини між сторонами припинилася з 06.09.2020. Позивачка вважає, що подальше спільне життя суперечитиме її інтересам та інтересам дитини. Також, у позовній заяві позивачка зазначила, що дитина проживає з нею та після розірвання шлюбу бажає, щоб дитина також проживала з нею, оскільки, з огляду на складений досвід в суспільстві, проживання дитини саме з матір`ю є для дитини більш прийнятним, оскільки в матері більше емоційно-вольової мотивації, можливостей та часу приділяти увагу дитині. У зв`язку з викладеними вище обставинами ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом та наполягає на розірванні шлюбу, спільну дитину просить залишити проживати з нею. Зокрема, позивачка просить залишити їй шлюбне прізвище – « ОСОБА_4 ».

Ухвалою судді від 30.12.2020 у справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначене судове засідання на 04.02.2021.

У судове засідання позивачка не з`явилася, до позову додала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 12).

Відповідач у судове засідання не з`явився, 05.01.2021 подав до суду клопотання, в якому просить справу розглядати без його участі, позовні визнає в повному обсязі (а.с. 30).

У зв`язку з вищевикладеним, суд вирішив проводити судове засідання, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Зокрема судовий розгляд справи здійснювався на підставі наявних у суду матеріалів з урахуванням положень, передбачених ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 03.09.2011 між ОСОБА_5 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 03.09.2011 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Решетилівського районного управління юстиції Полтавської області (а.с. 4).

Згідно зі свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

Відповідно до довідки № 11-12/5364, виданої 27.11.2020 виконавчим комітетом Решетилівської міської ради Полтавської області, ОСОБА_1 проживає разом з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5).

Статтею 51 Конституції України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ст. 21 СК України шлюб є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Нормою ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Шлюбні відносини між сторонами фактично припинились, на примирення сторони не згодні. Шлюб розпався через різницю в поглядах на сімейне життя та оцінці різних життєвих ситуацій, у зв`язку з чим сторони втратили одне до одного відповідні почуття, які характерні для подружніх стосунків.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права або інтереси інших осіб, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, тобто є передбачені ст. 112 СК України підстави для розірвання шлюбу.

З огляду на зазначене суд вважає, що сім`я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає і вони про це не просили суд, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, тому є підстави для розірвання шлюбу.

Також, у позовній заяві ОСОБА_1 заявлено вимогу про залишення спільної малолітньої дитини проживати разом з нею. В обґрунтування даної вимоги позивачки зазначає, що проживання дитини саме з матір`ю є для дитини більш прийнятним, оскільки в матері більше емоційно-вольової мотивації, можливостей та часу приділяти увагу дитині. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що вона займається її вихованням.

У зв`язку з визнанням відповідачем позову в повному обсязі, суд приходить до висновку, що позов в частині залишення малолітньої дитини з матір`ю підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписами ч. 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Заяву про визнання позову ОСОБА_2 подано до початку розгляду справи по суті.

З квитанцій про сплату судового збору № 34255187-1 від 07.12.2020 та № 34418814-1 від 16.12.2020 встановлено, що позивачкою при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 1681,60 грн (а.с. 1, 18).

У зв`язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, враховуючи положення ст. 142 ЦПК України, позивачці підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову.

З огляду на зазначене та у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача у справі ОСОБА_2 в розмірі 50 відсотків, що становить 840,80 грн на користь позивачки ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, та керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 21, 105, 110, 112 СК України, ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 141, 142, 197, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 03.09.2011 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Решетилівського районного управління юстиції Полтавської області, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розірвати. Малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати разом з позивачкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Залишити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Позивачці ОСОБА_1 повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову, що становить 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок, за квитанціями № 34255187-1 від 07.12.2020 та № 34418814-1 від 16.12.2020.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка – ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач – ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Ю.В. Зіненко