Ухвала суду № 94619638, 03.02.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Номер провадження 1-кс/711/225/21

Справа № 711/695/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 року м. Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Казидуб О. Г.

при секретарі судових засідань: Зайцевої О. І.

за участі:

прокурора: Луговського І.С.

слідчого: Коваль О. О.

підозрюваного: ОСОБА_1

захисників: Бондаренко А.В., Лисенко І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області Коваль О.О. по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021250000000095 від 27.01.2021р., за підозрою ОСОБА_1 , в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Антонівка, Шполянського району, Черкаської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, який обіймає посаду начальника Чорнобаївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області Коваль О.О. звернулася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, за погодженням з начальником відділу Черкаської обласної прокуратури Грековим А., що винесене у кримінальному провадженні № 12021250000000095, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.01.2021, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 обіймає посаду начальника Чорнобаївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Відповідно до положення про Державну виконавчу службу України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 02.07.2014 (далі Положення), ДВС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції і який реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) відповідно до законів.

На Державну виконавчу службу України п. 3 Положення покладено завдання із забезпечення своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Приміткою до статті 364 КК України, встановлено, що службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним повноваженням.

Водночас, приміткою до статті 368 КК України передбачено, що службовими особами, які займають відповідальне становище, у ст. ст. 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із ст. 6 Закону України Про державну службу належать до категорії "Б", судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Враховуючи вимоги вказаних вище нормативно-правових актів, ОСОБА_1 , займаючи посаду начальника Чорнобаївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), є службовою особою, яка відноситися за посадою до службових осіб, які займаю відповідальне становище.

Відповідно до ст. 68 Конституції України ОСОБА_1 зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України.

Згідно зі ст.ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 забороняється використовувати свої службові повноваження або своє службове становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а в разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язаний невідкладно вжити заходів щодо запобігання одержання такої неправомірної вигоди.

Діючи всупереч вимог законодавства, ОСОБА_1 , будучи представником органу виконавчої влади, маючи умисел на одержання для себе неправомірної вигоди за вчинення дій в інтересах особи, яка надає неправомірну вигоду, висловив прохання ОСОБА_2 надати неправомірну вигоду за невчинення певних дій у виконавчому провадженні щодо останнього, за наступних обставин.

Так, 27.01.2021, в денний час, ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 , як до керівника Чорнобаївського відділу ДВС, з метою отримання копій документів виконавчого провадження №16467119 для подачі документів до суду для виправлення описки у рішенні Чорнобаївського районного суду від 06.10.2009 та визнання виконавчого листа у справі №2-675/09 виданого Чорнобаївським районним судом Черкаської області таким, що не підлягає виконанню повністю.

Перебуваючи у службовому кабінеті ОСОБА_1 №б/н Чорнобаївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що розташований за адресою: Черкаська область, смт. Чорнобай, вул. Центральна, 218, в ході розмови, ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 спосіб швидкого вирішення його проблеми, а саме на папірці олівцем написав суму «10 000», передав її ОСОБА_2 та додав, що за вказану суму надасть можливість останньому безперешкодно користуватися рахунками та виїздити за кордон. При цьому, ОСОБА_1 наполягав на передачі вищевказаної суми у найближчий час.

У подальшому, 28.01.2021 ОСОБА_4 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, будучи службовою особою, у порушення вищезазначених норм законодавства та службових обов`язків, переслідуючи мету одержання неправомірної вигоди для себе, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, достовірно знаючи про незаконність своїх дій, за попередньою домовленістю з ОСОБА_2 , який близько 11 год. 10 хв., прибув до службового кабінету ОСОБА_1 №б/н Чорнобаївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що розташований за адресою: Черкаська область, смт Чорнобай, вул. Центральна, 218, де під час особистої зустрічі ОСОБА_2 на вимогу ОСОБА_1 надав останньому неправомірну вигоду в сумі 10 (десять) тис. грн., які за вказівкою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 поклав в документи на письмовий стіл.

28.01.2021, о 11 год. 36 хв., в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_1 після отримання неправомірної вигоди, був затриманий на місці вчинення кримінального правопорушення за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, його протиправна діяльність була припинена, а грошові кошти в сумі 10 (десять) тис. грн. які були предметом неправомірної вигоди, вилучено.

Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 , згідно із ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КПК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п.п. 1-4 ст. 177 КПК України.

29.01.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, є встановлені під час досудового розслідування достатні фактичні про одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Ці обставини містяться в матеріалах кримінального провадження.

Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є:

1. Кримінальне правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_1 має високий ступінь суспільної небезпеки, так як скоєно службовою особою контролюючого органу із правоохоронними функціями, посада якого відповідно до Закону України «Про державну службу» відноситься до категорії «В», яка повинна неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів.

2. Кримінальне правопорушення (злочин), у якому підозрюється ОСОБА_1 зумовлене тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, оскільки його дії (щодо отримання неправомірної вигоди) мають системний характер. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

3. Підстави для застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою відсутні, тому що він притягується до відповідальності за вчинення тяжкого корупційного злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а також встановлено обставини, які виправдовують тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 та підтверджують наявність зазначених ризиків.

4. Підозрюваний ОСОБА_1 виконуючи свої службові обов`язки, та перебуваючи на волі, для уникнення від кримінальної відповідальності, може використати свої повноваження та зв`язки для: незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а саме: свідка заявника ОСОБА_2 , понятих, які були присутніми під час затримання. На даний час є підстави вважати, що останній перебуваючи на волі може на них незаконно впливати шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз, що перешкоджатиме об`єктивному розслідуванню кримінального провадження; знищення, приховання або спотворення документів, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні, а саме: документів, до яких необхідно здійснити тимчасовий доступ у Чорнобаївському районному відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). У разі, якщо ОСОБА_1 під час проведення досудового розслідування перебуватиме на волі, у випадку звернення до вказаного органу, у володінні якого знаходяться зазначені документи, існуватиме реальна загроза їхньої заміни та/чи знищення, передачі іншим особам, сповіщення осіб, зокрема, колег підозрюваного, які мають відношення до їх, а також вжиття ними заходів щодо їх приховування, у зв`язку з чим, існує нагальна потреба у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом.

5. У разі визнання ОСОБА_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється останній і призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованих діянь, це може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.

Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду шляхом незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, виникла необхідність у обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Сума неправомірної вигоди, яку отримав ОСОБА_1 складає 10 000 грн. поєднана з вимаганням.

Просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, що не перевищує 60 діб з утриманням у Черкаському СІЗО із можливістю внесення застави в розмірі сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідча Коваль О. О. в судовому засіданні клопотання підтримала в повному обсязі. Зазначила, що ризики, які зазначені в клопотанні наявні, розслідування тільки почалось, підозрюваний може здійснювати тиск на свідка.

Прокурор Луговський І. С. в судовому засіданні зазначив, що на даний час здійснюється досудове розслідування щодо підозрюваного, воно є довготривалим.Але органом досудового розслідування було зафіксовано злочин. Даний злочин є продовженим, оскільки, ОСОБА_1 були створені умови для отримання 10000 грн. Зазначив, що підозрюваний ОСОБА_1 був зоб`язаний повідомити про те, що йому пропонують неправомірну вигоду, але таких заяв від нього не було. В зв`язку з тим, що підозрюваний є Начальником ДВС, він має доступ до всіх виконавчих проваджень, а тому, має можливість спотворити або знищити докази. Ці обставини мають місце і ризики мають місце. Також, зазначив, що оскільки даний злочин не є злочином проти житття та здоров`я, просить визначити суму застави в 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покласти на нього процесуальні обов`язки.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат Бондаренко А. В. в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 відповідальний за виконання виконавчого провадження, ОСОБА_2 знає про те, що він є боржником, і його рахунки арештовані. А тому, ОСОБА_2 шукав підходи до начальника ДВС для того щоб вирішити питання щодо зняття арештів. Всі ці обставини вказують на те, що була вчинена провокация. 27.01.2021 ОСОБА_2 прийшов до ОСОБА_1 щоб вирішити питання щодо зняття арештів. 28.01. 2021 ОСОБА_2 знову прийшов до ОСОБА_1 , коли ОСОБА_1 займався своїми справами та кинув йому складений листок форматом «А4» з грошима. По справі є лише один єдиний свідок того, що на нього впливати, він і так співпрацює з слідством. Вчора був огляд місця подій все, що потрібно було вилучино . Також, зазначив, що підозрюваний має позитивні характеристики, має кар`єрний рост, живе в квартирі батьків. В задоволенні клопотання просив відмовити.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що ця ситуація почалася з січня місяця, спочатку до нього звернулась сестра, в зв`язку з тим, що відносно неї не відкрите виконавче провадження, а відносно її брата відкрито, хоча вони розрахувались. Потім почав до нього приходити ОСОБА_2 з питанням заблокування його карток. Йому було роз`яснено які дії йому необхідно зробити, пораджено звернутися за безоплатної правовою допомогю. Через пару днів він знову прийшов і він я порадив знайти ухвалу про скасування рішення. Через пару днів він приніс заяву і пакет документів, почав скаржитись і просити щоб винесли постанову про закриття виконавчого провадження. На наступний день він знову прийшов , і почав обурюватися з приводу того, що виконавче провадження не закрито. Потім він знову прийшов 27 числа і сказав, що йому необхідно їхати до Польщі, а він порушує його права. ОСОБА_2 знову прийшов, ходив по кабінету, поки він готував звіт, ОСОБА_2 знову питав, що йому робити, вийшов з кабінету і через деякий час зайшли працівники СБУ. Ніякого конверту він не бачив. В задоволенні клопотання просив відмовити.

Заслухавши пояснення слідчого Коваль О. О., прокурора Луговського І. С., адвоката підозрюваного Бондаренко А. В., підозрюваного ОСОБА_1 , перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12021250000000095 від 27.01.2021р.,, у рамках якого було подане клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Статтею 177 КПК України визначені мета та підстави застосування запобіжних заходів. Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини-обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

В той же час суд враховує, що п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до правової позиції Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної в листі від 04.04.2013 року №511-550/0/4-13 слідчому судді, суду при розгляді відповідного клопотання слід ретельно перевіряти достовірність підстав для його задоволення, оскільки одним із найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване ухвалення судами рішень про продовження строку тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, а також те, що можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою (зокрема, йдеться про застосування застави), у багатьох випадках навіть не розглядалася.

Відповідно до вимог ч.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п.60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження його застосування має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання (продовження), так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення злочину, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК).

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України - якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

При обранні міри запобіжного заходу, слідчий суддя, у відповідності до ст.178 КПК України враховує те, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, до адміністративної відповідальності не притягувався, має зареєстроване місце проживання, позитивно характеризується за місцем роботи, має міцні соціальні зв`язки

А тому, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_1 для належного забезпечення покладених на нбого процесуальних обов`язків, необхідно застосувати відносно нього міру - запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам належної процесуальної поведінки підозрюваного.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що до підозрюваного ОСОБА_1 може бути застосовано запобіжний захід, як цілодобовий домашній арешт строком на 60 днів з застосуванням засобів електронного контролю,з покладенням на нього у відповідності до ч.5 ст.194 КПК України, певних обов`язків.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування із свідками; здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Слідчий суддя вважає, що застосування даного виду запобіжного заходу цілком достатнє для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області Коваль О.О. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на 60 днів з застосування засобів електронного контролю.

Покласти на підозрюваного на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки передбачені ст. 194 КПК України, а саме :

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали два місяці з дня її постановлення, тобто до 29 березня 2021 року, включно.

Копію даної ухвали вручити підозрюваному, захисникам, слідчому, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, прокурору та начальнику ГУНП в Черкаській області - для відому та виконання.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 03.02.2021року о 14 год.00 хв.

Слідчий суддя: О. Г. Казидуб