Ухвала суду № 94615810, 03.02.2021, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/374/21

1-кп/583/135/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Плотникової Н.Б.,

за участю: секретаря судового засідання Добровольської А.А.,

прокурора Жмурко С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Калантаєнко С.В.

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого Єфіменко Л.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12020200060000643 від 05.12.2020 року відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2021 року до суду надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором Охтирської місцевої прокуратури Жмурко С.В. по кримінальному провадженню № 12020200060000643 від 05.12.2020 року відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02.02.2021 р. призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.

Вислухавши думку обвинуваченого, його захисника, потерпілого, його представника, які не заперечують проти призначення судового розгляду, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду з наступних підстав.

Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст. ст. 468 – 475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Охтирському міськрайонному суду Сумської області.

За приписами ст. 27 КПК України кримінальне провадження не потребує розгляду у закритому судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою та дванадцятою цієї статті.

Згідно ч. 2 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.

Обвинуваченим в підготовчому судовому засіданні клопотання про колегіальний розгляд справи не заявлено, просить справу розглядати суддею одноособово.

Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення судового розгляду на підставі зазначеного обвинувального акту у відкритому судовому засіданні одноособово суддею, оскільки обвинуваченим не заявлено клопотання про колегіальний розгляд справи.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя особи, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, тому знаходячись на свободі і усвідомлюючи яка міра покарання йому може загрожувати у випадку визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, це може вплинути на його волевиявлення та стати причиною переховуватися від суду. Крім того, ОСОБА_1 не одружений, дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність сталих соціальних зв`язків, маючи працездатний вік, не має постійного місця роботи та джерел до існування, через що має нестабільне матеріальне становище, тому залишаючись на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення. Також, ОСОБА_1 проживає у квартирі, яка є місцем вчинення злочину, один, будь-які родичі у нього відсутні, окрім племінника, який є потерпілим у даному кримінальному провадженні. Ризики, враховані судом під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу на досудовому розслідуванні не зменшились, і жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Обвинувачений та його захисник в підготовчому судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, мотивуючи тим, що прокурором не доведено існування ризиків, на які він посилається у своєму клопотанні, та не доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Тому вважають за можливе застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою виходячи з наступного.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 07.12.2020 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без внесення застави, строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання до 24.00 год. 04 лютого 2021 року, з подальшим утримуванням в Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

Зі змісту ухвали суду вбачається, що міра запобіжного заходу була застосована обвинуваченому з урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину та даних про його особу.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 5 п. 1 підпункт “с” Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, п. 4 ч.2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Ст. 194 КПК України передбачає, що під час розгляду клопотання суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом при застосуванні під час досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час ці ризики не зменшились.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, що відноситься до категорії особливо тяжких злочинів проти життя особи, за яким законом передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, сталих соціальних зв`язків не має, а тому в останнього дійсно може виникнути бажання переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за вчинене.

ОСОБА_1 маючи працездатний вік, не має постійного місця роботи та джерел до існування, через що має нестабільне матеріальне становище, тому залишаючись на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також слід погодити з ризиком незаконного впливу на потерпілого, оскільки обвинувачений є його дядьком, проживає разом з ним в одному населеному пункті, а тому обвинувачений може незаконно на нього впливати.

Що стосується посилання обвинуваченого та його захисника на наявність у обвинуваченого постійного місця проживання та інших обставин, які характеризують обвинуваченого з позитивної сторони, то вказані факти не є безумовними підставами для зміни у бік пом`якшення обвинуваченому запобіжного заходу. Крім того, суд вважає, що ці обставини, у даному випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

У зв`язку з цим клопотання обвинуваченого та його захисника про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, суд відхиляє.

Медичних даних, які б свідчили про неможливість перебування ОСОБА_1 в умовах тримання під вартою, суду не надано.

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання винуватим у його вчиненні, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , та з урахуванням його віку та стану здоров`я, суд вважає, що з метою запобігти спробам переховуватися від суду, незаконного впливати на потерпілого, продовження злочинної діяльності, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, до обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні злочину, який спричинив загибель людини, суд дійшов висновку не визначати обвинуваченому розмір застави.

На думку суду, тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою з наведених вище підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного судового розгляду кримінального провадження про особливо тяжке кримінальне правопорушення, що за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи, що відповідає вимогами ст.5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Керуючись ст. 7- 20, 22-29, 31, 35, 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 314-317 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за № 12020200060000643 від 05.12.2020 року відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, у відкритому судовому засіданні на 09.02.2021 року на 13.00 год. в залі судових засідань Охтирського міськрайонного суду Сумської області за адресою: м. Охтирка, вул. Ярославського, 2.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з 03 лютого 2021 року до 24.00 год. 03 квітня 2021 року.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту – відхилити.

В судове засідання викликати учасників кримінального провадження: прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області Н.Б. Плотникова