Рішення № 94615030, 25.01.2021, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/242/20 Провадження № 2/478/14/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2021 року. смт.Казанка Казанківський районний суд Миколаївської області в складі: головуючий - суддя Іщенко Х.В., за участю секретаря Луговської А.І, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ ««ПІВНІЧТРАНС» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ПІВНІЧТРАНС» (далі - ПАТ «ПІВНІЧТРАНС») про стягнення заборгованості по заробітній платі. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він з 22 липня 2013 року працював в ПАТ «ПІВНІЧТРАНС» на посаді водія автотранспортних засобів на умовах повної зайнятості. 07 серпня 2014 року він звільнився з підприємства за власним бажанням. Фактичною причиною такого звільнення стало те, що за весь період роботи в ПАТ «ПІВНІЧТРАНС» він так і не отримав заробітної плати. Заборгованість по заробітній платі, станом на 07 серпня 2014 року, склала 16011 грн. 68 коп. У зв`язку з систематичним порушенням роботодавцем трудових прав позивача він вимушений був шукати інше місце роботи. Факт невиплати ПАТ «ПІВНІЧТРАНС» заробітної плати підтверджується відсутністю доказів її виплати ОСОБА_1 та довідкою за формою ОК-5 з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, де зазначені суми нарахованих, але не виплачених заробітних плат. Жодних документів про отримання заробітної плати за час роботи в ПАТ «ПІВНІЧТРАНС» ОСОБА_1 не підписував. Оскільки заборгованість по заробітній платі відповідач позивачеві не виплачує, не визнаючи факт наявності заборгованості загалом, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі склала 16011 грн. 68 коп. та середній заробіток за час затримки заробітної плати в сумі 79402 гривні 00 копійок .

Ухвалою суду від 12 березня 2020 року позов прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження.

Не погоджуючись з пред`явленими вимогами, представником відповідача ПАТ «ПІВНІЧТРАНС» подано відзив та пояснення на позов шляхом направлення на електронну пошту суду , в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з огляду на їх безпідставність та невідповідність дійсним обставинам. Свої заперечення представник відповідача мотивував тим, що позивачем не надано жодних доказів в обґрунтування пред`явлених вимог стосовно наявності заборгованості по виплаті заробітної плати за весь період його трудової діяльності на підприємстві. Довідка форми ОК-5 з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, на яку він посилається, підтверджує лише нарахування пенсії, кількість днів та сплату страхових внесків, однак ніяким чином не може підтверджувати наявність заборгованості по виплаті заробітної плати застрахованій особі позивачеві.Також надали до суду пояснення, що відповідно до відомості щодо загальної суми доходів ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період з 01 липня 2013р. по 31 серпня 2014 року. Казанківська державна податкова інспекція Баштанського управління Головного управління ДПС у Миколаївській області було надано до суду лист від 15.12.2020 року. У листі Казанківської державної податкової інспекції Баштанського управління Головного управління ДПС у Миколаївській області від 15.12.2020р. зазначено, що Позивачу - ОСОБА_1 було нараховано та виплачено ПАТ «Північтранс» заробітну плату, яка підтверджує позицію ПАТ «Північтранс» про те, що ПАТ «Північтранс» вчасно виплачувалась заробітна плата та те, що Позивач її отримував. Також, на підтвердження виплати заробітної плати та розміру утриманих податків надали довідку ПАТ «Північтранс», яка повністю узгоджується з листом ГУ ДПС. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставні та не підлягають задоволенню.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися , про час та місце слухання справи повідомлялися судом належним чином , представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги позивача просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилися за невідомими суду причинами, про місце, день та час розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином .

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Ухвалою суду від 02.12.2020 року клопотання Відповідача було задоволено та витребувано з Казанківської державної податкової інспекції Баштанського управління Головного управління ДПС у Миколаївській області (56000, Миколаївська область Казанківський район, смт. Казанка, вул. Миру, 198а), відомості щодо загальної суми доходів ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період з 01 липня 2013р. по 31 серпня 2014р. Так, на виконання даної ухвали Казанківська державна податкова інспекція Баштанського управління Головного управління ДПС у Миколаївській області було надано до суду лист від 15.12.2020 р. У листі Казанківської державної податкової інспекції Баштанського управління Головного управління ДПС у Миколаївській області від 15.12.2020р. зазначено, що Позивачу - ОСОБА_1 було нараховано та виплачено ПАТ «Північтранс» заробітну плату у наступних розмірах: за 3 квартал 2013 року - 2724,13 грн.; за 4 квартал 2013 року - 3440,31 грн.; за 1 квартал 2014 року - 3654,00 грн.; за 2 квартал 2014 року - 3654,00 грн.; за 3 квартал 2014 року - 2539,24 грн. Наданий лист Казанківської державної податкової інспекції Баштанського управління Головного управління ДПС у Миколаївській області від 15.12.2020 року.

Відповідь на відзив позивач та його представник не подали, додаткового часу не потребували.

Дослідивши письмові докази, надавши оцінку доказам в їх сукупності, дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з огляду на наступне.

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПІВНІЧТРАНС» (скорочене найменування ПАТ «ПІВНІЧТРАНС»), код ЄДРПОУ 05523553, є юридичною особою, створене 15 травня 1997 року, запис №1 556 120 0000 008546 та здійснює діяльність згідно з КВЕД: 49.31. Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (основний); 49.39. Інший пасажирський наземний транспорт, н. в. і. у.; 52.21. Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 45.11. Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.20. Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.32. Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.21. Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.31. Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.36. Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 85.32. Професійно-технічна освіта; 85.53. Діяльність шкіл із підготовки водіїв автотранспортних засобів; 46.71. Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 66.22. Діяльність брокерів і страхових агентів; 68.20. Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 71.20. Технічні випробування та дослідження.

Згідно листа від 15.12.2020 року Казанківської державної податкової інспекції Баштанського управління Головного управління ДПС у Миколаївській області ОСОБА_1 було нараховано та виплачено ПАТ «Північтранс» заробітну плату у наступних розмірах: за 3 квартал 2013 року - 2724,13 грн.; за 4 квартал 2013 року - 3440,31 грн.; за 1 квартал 2014 року - 3654,00 грн.; за 2 квартал 2014 року - 3654,00 грн.; за 3 квартал 2014 року - 2539,24 грн.

Відповідно до довідки ПАТ «Північтранс» ОСОБА_1 з липня 2013 року по серпень 2014 року нараховувалась заробітна плата з якої утримувалися податкі, які перераховані до бюджету в повному обсязі в загальному розмірі 14116 грн. 75 коп.

Як слідує з акта №26/12/19 від 26 грудня 2019 року, складеного комісією ПАТ «ПІВНІЧТРАНС» за результатами обстеження нежитлового приміщення архіву підприємства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 грудня 2019 року мало місце залиття гарячою водою цього приміщення в результаті виходу з ладу труби системи опалення з огляду на перевищення терміну експлуатації. Внаслідок аварії було знищено ряд архівних документів (справ) за переліком згідно з додатком №1 до акта , у тому числі касові документи стосовно виплати заробітної плати працівникам ПАТ «ПІВНІЧТРАНС» за періоди січень-грудень 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 р.р., дорожні листи й наряди на машини 2016-2018 р.р., банківські документи 2016-2017 р.р., внутрішні протоколи перевірки КТЗ 2019 року, фіскальні чеки (денні звіти) 2016-2017 роки.

З огляду на встановлені обставини та проаналізовані судом письмові докази, в їх сукупності суд приходить до висновку, що ПАТ «ПІВНІЧТРАНС» здійснювало нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_1 . Сама по собі втрата підприємством первинних бухгалтерських документів, які підтверджують виплату заробітної плати, з огляду на доведеність існування такої документації, на чому акцентували увагу свідки та що зафіксовано в додатку №1 до акта про наслідки залиття архівного приміщення, не можуть свідчити про невиплату заробітної плати позивачеві. Доведеність виникнення форс-мажорних обставин (затоплення архівного приміщення ПАТ «ПІВНІЧТРАНС»), які відповідач не міг передбачити, що призвело до втрати документації, не можуть використовуватись як безсумнівне свідчення факту невиконання відповідачем трудових зобов`язань перед ОСОБА_1 щодо виплати заробітної плати з огляду на доведеність обставин зворотного.

На підтвердження того, що у позивача виникло право на отримання заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі, представник позивача посилався виключно на єдиний доказ довідку форми ОК-5. Однак такі посилання суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Згідно з ч.2 ст.21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Постановою Правління ПФУ №10-1 від 18 червня 2014 року затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, яке відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб, який формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб. Положенням визначено форми надання інформації з Реєстру (п.6 розділу 5 Положення).

Так, довідка форми ОК-5 це сформовані індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб.Довідка містить дані щодо суми заробітку для нарахування пенсії, страхового стажу, сплати страхових внесків. В довідці містяться відомості про всі місця роботи застрахованої особи за певний період та наводиться інформація про суму заробітку за кожний місяць окремо за кожним місцем роботи, про кількість днів страхового стажу та робиться позначка про сплату страхових внесків. Вона формується за будь-який період, починаючи з 2000 року, та використовується для призначення (перерахунку) пенсії, а такожпри нарахуванні лікарняних.

Як слідує з довідки форми ОК-5 , протягом трудової діяльності ОСОБА_1 в ПАТ «ПІВНІЧТРАНС» йому належним чином нараховувалась заробітна плата, починаючи з 22 липня 2013 року по 07 серпня 2014 року, з якої підприємством сплачено страхові внески. При цьому суми нарахованої заробітної плати, вказані в довідці форми ОК-5, повністю співпадають з сумами, зазначеними в довідці про суми нарахованої та виплаченої заробітної плати, наданої відповідачем.

Разом з тим, зазначена довідка не є первинною бухгалтерською чи іншою фінансовою документацією, не містить необхідних реквізитів,а саме: штампа підприємства, дати, вихідного номеру довідки, підпису керівника, головного бухгалтера та штампу підприємства, а є лише зведеною інформацією з Реєстру застрахованих осіб, яка з огляду на її характер не містить даних, які б свідчили про те, що роботодавець нараховану заробітну плату не виплачував працівникові, чи допускав прострочення її виплати.

Відтак, на переконання суду, наданий позивачем доказ не підтверджує наявність перед ним заборгованості з виплати заробітної плати в зазначеному в позовній заяві розмірі, а так само не можуть замінювати собою належні та допустимі докази, які можуть бути предметом доказування та нести в собі інформацію відносно нього.

Частиною першою статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці", визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі статтею 1 Конвенції "Про захист заробітної плати" N 95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

У Рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року N 8-рп/2013усправі N 1-13/2013 зазначено, що поняття "заробітна плата" і "оплата праці", які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Отже, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Статтею 110 КЗпП України передбачено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.

Аналогічна норма міститься в статті 30 Закону України "Про оплату праці", яка доповнена зобов`язанням власника або уповноваженого ним органу забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 47 КЗпП Українина власнику або уповноваженому ним органі лежить обов`язок в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статею 116 КЗпП Українипередбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів, що стосуються, зокрема грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, доведеності розміру збитків, наявності доказів, що їх підтверджують).

Відповідно до статті 12 ЦПК України,цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 12, частинами першою, шостою статті 81ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.

За змістом положень статей 115,116 КЗпП України,відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець, але це не звільняє позивача процесуального обов`язку доведення наявності права на отримання відповідних сум.

Відповідно до статей 77,78 ЦПК України,належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування та докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного Фонду України форми ОК-5 , протягом трудової діяльності ОСОБА_1 в ПАТ «ПІВНІЧТРАНС» йому належним чином нараховувалась заробітна плата, починаючи з 22 липня 2013 року по 07 серпня 2014 року, з якої підприємством сплачено страхові внески. При цьому суми нарахованої заробітної плати, вказані в довідці форми ОК-5, повністю співпадають з сумами, зазначеними в довідці про суми нарахованої та виплаченої заробітної плати, наданої відповідачем.

Отже, встановивши, що ПАТ «ПІВНІЧТРАНС» здійснювало нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_1 та втрата підприємством первинних бухгалтерських документів, які підтверджують виплату заробітної плати, з огляду на доведеність існування такої документації, які зафіксовано в додатку №1 до акта про наслідки залиття архівного приміщення, не можуть свідчити про невиплату заробітної плати позивачеві, оскільки виникнення форс-мажорних обставин, а саме затоплення архівного приміщення ПАТ «ПІВНІЧТРАНС», які відповідач не міг передбачити, що призвело до втрати документації, не можуть використовуватись як безсумнівне свідчення факту невиконання відповідачем трудових зобов`язань перед ОСОБА_1 щодо виплати заробітної плати, Крім того, сума заробітку зазначена в довідці ПАТ «ПІВНІЧТРАНС» узгоджується із інформацією наведеною в довідці ПФУ за формою ОК-5.

Згідно з ч.2 ст.21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Постановою Правління ПФУ №10-1 від 18 червня 2014 року затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, яке відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб, який формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб. Положенням визначено форми надання інформації з Реєстру (п.6 розділу 5 Положення).

Відповідно до п.11 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платники податків, зазначені у пункті 1 ч.1 ст. 4 зазначеного Закону, під часкожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення).

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного Фонду України протягом трудової діяльності ОСОБА_1 в ПАТ «ПІВНІЧТРАНС» йому належним чином нараховувалась заробітна плата, починаючи з 22 липня 2013 року по 07 серпня 2014 року, з якої підприємством сплачено страхові внески. При цьому суми нарахованої заробітної плати, вказані в довідці форми ОК-5, повністю співпадають з сумами, зазначеними в довідці про суми нарахованої та виплаченої заробітної плати, наданої відповідачем.

Таким чином,оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу,наданого сторонами окремо, а також достатність і взаємний зв`язоку у їх сукупності,суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку слід відмовити, оскільки позивачем та його представником поза розумним сумнівом не доведено належними та допустимими доказами наявність перед ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі ПАТ «ПІВНІЧТРАНС», а надана стороною позивача довідка форми ОК-5 є неналежним доказом того, що йому нараховувалася заробітна плата, однак не виплачувалась. При цьому, в ході судового розгляду відповідач довів зворотне. Відтак суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх недоведеність.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує звільнення позивача від сплати судового збору за пред`явлення позову на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», ухвалення рішення на користь відповідача та не заявлення вимог про відшкодування понесених відповідачем процесуальних витрат по справі, а тому судовий збір по справі слід покласти на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 354, 355, п.15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧТРАНС» про стягнення заборгованості по заробітній платі відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня з дня складання повного судового рішення.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 .

Адвокат Касьян Микола Степанович, адреса робочого місця: м. Кривий Ріг, вул. Володимира Бизова 5-б.

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПІВНІЧТРАНС», код ЄДРПОУ 05523553, юридична адреса: м. Одеса, 21 км. Старокиївської дороги.

Повне судове рішення складено 26.01.2021 року.

Суддя :