Рішення № 94614725, 03.02.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 761/25949/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючої-судді Білінська Г.Б.

при секретарі Терех У.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ІНВЕСТ ХАУС», з участю третьої особи приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича, приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовною заявою до ТзОВ «ФК «ІНВЕСТ ХАУС», приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича, приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича та просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича від 06 травня 2020 року, зареєстрованого в реєстрі №926 та стягнути з відповідача судові витрати.

В обгрунтування своїх вимог зазначив те, що 06 травня 2020 року, Личук Т.В. , приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області, на підставі статей 34, 87 -91 Закону України «Про нотаріат», вчинено виконавчий напис №926, яким пропонується стягнути на користь ТзОВ «ФК «ІНВЕСТ ХАУС», (код ЄДРПОУ 41661563, місцезнаходження Україна, 79005 м. Львів, вул. М. Вороного, буд 2 , фактична адреса: 03056 Україна, м. Київ, пров. Ковальский, буд. 19 офіс 115 р/р НОМЕР_1 , МФО 3005285 в АТ «ОТП БАНК»), заборгованість, що виникла по кредитному договору № R091.001-ТЕК.0055288 від 17.11.2015 року , Договору про відступлення прав вимоги № БТ-ПВ-11/19-2, укладеного 15 листопада 2019 року між публічним акціонерним товариством БАНК «ТРАСТ», код ЄДРПОУ 35371070 та ТзОВ «ФК`ІНВЕСТ ХАУС», з відповідними додатками, боржником за якими є ОСОБА_1 , у розмірі 47899,90 грн., що складається з: суми заборгованості за кредитом - 13954 грн., та заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом- 10963,69 грн, суми заборгованості по штрафам і пеням - 22681, 90 грн, суми плати що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису - 300 грн. Строк по який провадиться стягнення: з 16.11.2019 по 25.04.2020 року

Крім того позивачем зазачено, що 17.11.2015 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством Банк «ТРАСТ» укладений кредитний договір № R091.001-ТЕК.0055288, відповідно до якого, Банк зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в сумі 35760,00 гривень включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а Позичальник зобов`язаний одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за кредитне обслуговування) і комісіями, згідно з умовами цього Договору.

Про існування вчиненого виконавчого напису від 06.05.2020 року №926 виданого Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В., про стягнення з нього на користь ТзОВ «ФК «ІНВЕСТ ХАУС» заборгованість в розмірі 47899,90 гривень він довідався із постанови про відкриття виконавчого провадження. Остання була видана 20.05.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Варавою Р.С, на підставі зазначеного виконавчого напису.

Вважає, що виконавчий напис № 926 від 06.05.2020 року вчинено без направлення письмової вимоги та без надання нотаріусу документів, що підтверджують безспірність суми боргу, а також без дотримання вимог ЗУ «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, а відтак, є всі підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

10.12.2020 року відповідач ТзОВ «ФК «ІНВЕСТ ХАУС» подало відзив на позовну заяву. В обгрунтування відзиву зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» наділене правом грошової вимоги до ОСОБА_1 згідно Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № БТ-ПВ-11/19-2 від 15.11.2019 року.При вчиненні виконавчого напису №926 від 06.05.2020 року у приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В., були усі підстави вважати безспірною заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № R091.001-ТЕК.0055288 від 17.11.2015 року. Вказану нотаріальну дію приватним нотаріусом вчинено з дотриманням вимог ЗУ «Про нотаріат», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5, а відтак немає підстав для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Просить в задоволенні позову позивача відмовити.

Представник позивача адвокат Фоменко А.С., в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, давши пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. Просить позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ТзОВ «ФК «Інвест Хаус» у судове засідання не прибув, однак до суду надано заяву в якій представник відповідача просить суд справу розглядати у їх відсутності.

Треті особи приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, та приватний виконавець Виконавчого округу міста Києва Варава Роман Сергійович в судове засідання не зявилися, хоча про час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином

Дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із такого.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України).

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Суд встановив, що 17.11.2015 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством Банк «ТРАСТ» було укладено кредитний договір № R091.001-ТЕК.0055288, відповідно до якого, Банк зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в сумі 35760,00 грн.

15 листопада 2019 року між публічним акціонерним товариством БАНК «ТРАСТ», код ЄДРПОУ 35371070 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ІНВЕСТ ХАУС» укладено Договір про відступлення прав вимоги № БТ-ПВ-11/19-2, відповідно до якого БАНК «ТРАСТ» відступило ТзОВ «ФК «Інвест Хаус», а ТзОВ «ФК «Інвест Хаус» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором № R091.001-ТЕК.0055288 від 17. 11.2015 року, укладеному між БАНК «ТРАСТ» та ОСОБА_1

06 травня 2020 року, Личук Т.В. , приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області, вчинено виконавчий напис № 926 згідно якого на користь ТзОВ «ФК «Івест Хаус», пропонується стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 47899,90 грн., що складається з:

- суми заборгованості за кредитом - 13954 грн.,

- заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом- 10963,69 грн,

- суми заборгованості по штрафам і пеням - 22681, 90 грн,

- суми плати що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису - 300 грн.

Строк по який провадиться стягнення: з 16.11.2019 по 25.04.2020 року.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 20.05.2020 року на підставі виконавчого напису № 926 від 06.05.2020 виданого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В., відкрито виконавче провадження. Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічна норма закріплена і у п.3.1, 3.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. При цьому, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. N 1172, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Однак на момент вчинення виконавчого напису нотаріусом, Постанову Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. N 1172 постановою Київського апеляційного адміністративного суду визнано незаконною та нечинною: справа 826/20084/14. 01.11.2017 Вищим адміністративним судом України постанову Київського адміністративного суду від 22.02.2017 залишено без змін.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів .

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, перевіряє додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Окрім цього , для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року №6-887цс17, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц (провадження № 14-83цс18), постановах Верховного Суду, зокрема від 14 березня 2019 року у справі № 201/13708/16-ц (провадження № 61-25811св18), від 31 січня 2018 року у справі № 285/2975/16 (провадження № 61-31641 св 18), які відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України повинні враховуватись при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 06.05.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В., вчинено виконавчий напис від 06.05.2020, зареєстрованого в реєстрі за №926, згідно якого на користь ТзОВ «ФК «Івест Хаус», пропонується стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 47899,90 грн.

Як вбачається із позовної заяви, відповідач отримав право вимоги по кредитному договору № R091.001-ТЕК.0055288 від 17.11.2015 року, внаслідок укладення Договору про відступлення прав вимоги № БТ-ПВ-11/19-2, укладеного 15 листопада 2019 року.

На підставі виконавчого напису, приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Варавою Романом Сергійовичем відкрито виконавче провадження від 20.05.2020 року.

Разом з тим, як видно із представленої відповідачем копії договору № R091.001-ТЕК.0055288 від 17.11.2015 року, що укладений між позивачем та БАНК «ТРАСТ» за яким банк надав ОСОБА_1 в сумі 35760,00 гривень включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а Позичальник зобов`язаний одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за кредитне обслуговування) і комісіями, згідно з умовами цього Договору у строк до 17 листопада 2017 року.

Згідно змісту виконавчого напису з ОСОБА_1 стягнуто прострочену заборгованість за кредитом - 13954 грн., та заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом- 10963,69 грн, суми заборгованості по штрафам і пеням - 22681, 90 грн, за період 16.11.2019 по 25.04.2020 року.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування.

Така позиція висловлена в постанові Великої палати Верховного Суду від 31.10.2018 /справа №202/4494/16ц/.

Таким чином відповідач втратив право нараховувати проценти за кредитним договором починаючи з 18.11.2017, зокрема й у період за який стягується заборгованість за виконавчим написом /з 16.11.2019 по 25.04.2020 року/.

Згідно абзацу 1 пункту 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

У абзаці 4 пункту 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, визначено, що заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України.

Згідно пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року, про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до роз`яснення Міністерства юстиції України, щодо даних змін до Інструкції, від 22.01.2010 року, нотаріус повинен витребовувати від стягувача заяву від імені боржника про відсутність спору щодо заборгованості.

Однак такої заяви боржника витребувано не було.

Представник позивача пояснив в судовому засіданні, що позивач не згідний з самостійно нарахованими банком сумами заборгованості, процентів, так як дані нарахування не відповідають дійсності. А отже суми, по яких здійснено виконавчий напис, не є безспірними.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов переконання, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, суд,-

у х в а л и в :

позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис особи приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича від 06.05.2020, зареєстрованого в реєстрі за №926 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ « ФК «Інвест Хаус» заборгованості в розмірі 47899,90 грн ( сорок сім тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять гривень) 90 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 грн 80 коп

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складено 03.02.2021р.

Суддя Г. Б. Білінська