Ухвала суду № 94611640, 02.02.2021, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/8/21 Провадження № 2/304/154/2021

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 лютого 2021 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Гевці В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Разом із позовною заявою позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому просив звільнити його від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу.

Клопотання мотивує тим, що він на момент звернення до суду не працює та не отримує доходів, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів і утриманих податків та довідкою форми ОК-5, виданою органами Пенсійного фонду України. Також зазначив, що до кінця листопада 2020 року він перебував на обліку в Перечинському УСЗН та отримував матеріальну допомогу по програмі «Турбота», оскільки здійснював догляд за матір`ю, яка є особою з інвалідністю І групи. Враховуючи те, що він перебуває у скрутному матеріальному становищі, а також те, що після сплати судового збору він не буде мати змоги належним чином оплатити комунальні послуги, купувати лікарські засоби та продукти харчування, так як інших доходів не має, тому просив клопотання задовольнити.

Дослідивши та оцінивши позовну заяву і клопотання про звільнення від сплати судового збору за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у справі, суддя дійшла такого висновку.

Так, Конституційний Суд України у рішенні від 28.11.2013 N 12-рп/2013 звертав увагу на те, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

Згідно з ч. ч. 1 та 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно із ч. 1 ст. 8 цього Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, чинне законодавство України надає судам дискреційні повноваження вирішувати питання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру або надання відстрочки (розстрочки) його сплати. Однак, такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати вагомі підстави відмови у задоволенні відповідних заяв (клопотань), оскільки відсутність обґрунтування, так само як і безпідставна відмова, може стати перешкодою в реалізації права на доступ до суду, гарантованого у п. 1 ст. 6 Конвенції.

Як убачається із заявленого ОСОБА_1 клопотання про звільнення від сплати судового збору, то таке мотивоване виключно тим, що він перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Що стосується поданої ним довідки форми ОК-5, виданої органами Пенсійного фонду України, як доказу на підтвердженні звільнення від сплати судового збору, то суддя таку відхиляє, з огляду на наступне.

З вказаної довідки вбачається, що, зокрема, за звітній 2020 рік, ОСОБА_1 отримав пенсію у сумі 47784 грн., а тому судовий збір у розмірі 908 грн., який необхідно йому сплатити за подачу позовної заяви про розірвання шлюбу, не перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.

При цьому, позивачем не додано інших доказів того, що він може бути звільнений від сплати судового збору на підставі іншого пункту, що передбачений ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

За статтею 129 Конституції України суди, здійснюючи свої конституційні обов`язки, повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи положення статті 129 Конституції України та статті 5 Закону України "Про судовий збір", суддя позбавлена права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.

З огляду на викладене, суддя вважає, що клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору не може бути задоволене, оскільки наведені позивачем обставини не свідчать про неможливість здійснення сплати судового збору у встановлених законом розмірах.

Щодо позовної заяви, то така підлягає залишенню без руху, оскільки в порушення вимог ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Так, відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, враховуючи, що позивачем ОСОБА_1 подано позовну заяву немайнового характеру, тому такому необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908 грн. за наступними реквізитами:

Отримувач: ГУК у Зак.обл/Перечинська тг/22030101

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37975895

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку (IBAN): UA508999980313171206000007379

Призначення платежу: судовий збір (ДСА України,050)

Код 22030101.

Оригінал відповідного платіжного документа слід надати суду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвалу про залишення позовної заяви без руху постановлено з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Тому, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И Л А :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків – п`ять днів з дня вручення йому ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: Гевці В. М.