Ухвала суду № 94609944, 03.02.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/12164/19

Провадження 1-кп/263/238/2021

УХВАЛА

03 лютого 2021 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді Шатілової Л.Г., при секретарі Ничипорук А.А., за участю прокурора Сухорученко М.В., захисника Дьоміна О.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Довженка В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Захисник Дьомін О.М. подав до суду клопотання про призначення по справі додаткової судово-автотехнічної експертизи, на вирішення якої просив поставити питання: спричинив чи ні своїми діями невстановлений пішохід, який рухався в бік транспортного засобу ЗАЗ 11057-42, реєстраційний номер НОМЕР_1 , небезпеку для руху транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 .

Обвинувачений та захисник у судовому засіданні клопотання підтримали.

Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки у висновку судово-автотехнічної експертизи експерт досліджував зазначені обставини та надав їм правову оцінку.

Представник потерпілого Довженко В.І. заперечував проти призначення додаткової судово-автотехнічної експертизи. Вважає клопотання не обґрунтованим. Зазначив, що досудовим слідством не встановлено ніякого пішохода, який би заважав руху обвинуваченого.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та матеріали справи, суд вважає, що клопотання захисника задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 7, 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

За змістом статті 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Як роз`яснено у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах»

додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.

В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження.

У своєму клопотанні захисник зазначає, що обвинувачений ОСОБА_1 під час слідчого експерименту надав пояснення, що він здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, оскільки на проїжджу частину вийшов пішохід та рухався в напрямку автомобіля обвинуваченого, чим створив для нього перешкоду. В клопотанні слідчого про призначення експертизи зазначені покази обвинуваченого відображені не були, тобто оцінку цим показам надано не було.

Зазначені обставини не відповідають дійсності, оскільки як вбачається з висновку експерта № 1/19-158 від 29.07.2019 року, експертом зазначено, що з технічної точки зору, в даній дорожній ситуації слідує, що невстановлений пішохід, рухаючись поза межами проїжджої частини вул. Бахчіванджи не створював будь-якої небезпеки водієві автомобіля «ЗАЗ 11057-42», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 69 КПК України експерт має право викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких йому не були поставлені запитання.

Таким чином, обставини, на які посилається сторона захисту, були досліджені експертом під час проведення експертизи та їм надано експертну оцінку, у зв`язку із чим суд вважає що у задоволенні клопотання захисника про призначення по справі додаткової судово-автотехнічної експертизи слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 69, 242, 332 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника Дьоміна О.М. про призначення по справі додаткової судово-автотехнічної експертизи, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Г. Шатілова