Ухвала суду № 94605030, 26.01.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/513/18

Провадження №: 6/755/1940/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" січня 2021 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді САВЛУК Т.В., розглянувши матеріали заяви про зміну порядку виконання судового рішення, яке ухвалене в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРАЇНА», Публічного акціонерного товариства Банк «Морський», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача 2, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання договору іпотеки недійсним,-

в с т а н о в и в:

26 червня 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Україна», Публічного акціонерного товариства Банк «Морський», третя особа, , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача 2, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання договору іпотеки недійсним.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 р. апеляційну скаргу Чередніченко М.М. в інтересах позивача ОСОБА_1 було задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 червня 2018 р. скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.

13 листопада 2019 року Верховним Судом винесено постанову про часткове задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Чередніченко М.М.

Постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 р. в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРАЇНА», Публічного акціонерного товариства Банк «Морський», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договору іпотеки недійсним, змінено у мотивувальній частині, виклавши її в цій частині в редакції цієї постанови.

В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 р. залишено без змін.

14 грудня 2020 року до суду подано заяву про зміну порядку виконання судового рішення в порядку статті 435 Цивільного процесуального кодексу України, яка подана представником позивача - адвокатом М.М. Чередніченко, відповідно до прохальної частини заяви представник просить суд: «Змінити порядок виконання ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 26 червня 2020 у справі №755/513/18. Повернути грошові кошти у сумі 96679,00 гривень, внесені представником позивача, адвокатом АО «КПД Консалтинг» Чередніченко Максимом Миколайовичем з метою зустрічного забезпечення на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва Троян Тимофію В`ячеславовичу шляхом їх перерахування на рахунок Адвокатського об`єднання «КПД Консалтинг», з посилання на положення статті 435 Цивільного процесуального кодексу України. .

Вивчивши матеріали заяви про зміну порядку виконання ухвали суду та долучені до неї додатки на предмет дотримання вимог цивільного процесуального законодавства, суддя приходить до наступних висновків.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

В межах розгляду цивільної справи, 02 лютого 2018 року Дніпровським районним судом м.Києва постановлено ухвалу щодо задоволення клопотання представників відповідача та застосовано зустрічне забезпечення шляхом зобов`язання ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва грошові кошти в сумі 96 679,00 грн. у десятиденний строк з дня постановлення ухвали.

Відповідно дост.156 Цивільного процесуального кодексу України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. (ч. 7, 9 ст. 158 ЦПК України)

26 червня 2020 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про скасування заходів зустрічного забезпечення позову, що застосовані відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 02 лютого 2018 р. шляхом зобов`язання ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва грошові кошти в сумі 96 679,00 грн.

Повернути позивачу грошові кошти в порядку зустрічного забезпечення на підставі квитанції № 608\з6 від 23.02.2018 р., банк платника ПАТКБ «Правекс - Банк», отримувач : ТУ ДСА у м. Києві , банк отримувача Державна казначейська служба України в м. Києві , платник Чередніченко Максим Миколайович у сумі 96 679 грн.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (ч.1 ст. 435 ЦПК України).

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 435 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. (ч.2 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України)

Виходячи з положень ч. 1 ст. 258 Цивільного процесуального кодексу України, судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. (ч.3 ст. 258 Цивільного процесуального кодексу України)

Поняття спосіб та порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним службовцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання, у спосіб раніше встановлений.

З урахуванням системного тлумачення вказаних норм права, зміна способу і порядку виконання, за доведеності зазначених в цих нормах підстав, повинна відбуватися в межах вимог того позову, стосовно якого було ухвалено відповідне судове рішення, яке перебуває на примусовому виконанні.

Виходячи з наведеного, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття заяви про зміну порядку виконання судового рішення, яка подана представником позивача - адвокатом М.М. Чередніченко, оскільки заявлена вимога про зміну порядку виконання ухвали суду про забезпечення позову не підлягає вирішенню в порядку визначеному статтею 435 ЦПК України, в даному випадку підлягає застосуванню спеціальна норма стаття 156 ЦПК України, яка передбачає лише можливість заміни способу забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 156, 260, 269, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

Відмовити у прийнятті заяви представника позивача - адвоката М.М. Чередніченко про зміну порядку виконання судового рішення, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРАЇНА», Публічного акціонерного товариства Банк «Морський», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача 2, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання договору іпотеки недійсним.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

С у д д я: