Рішення № 94604278, 02.02.2021, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/1260/20

провадження № 2/691/177/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

при секретарі судових засідань Шмунь Н.В.

провівши у підготовчому засіданні в приміщенні суду м.Городище Черкаської області розгляд цивільної справи за позовною заявою Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» м.Київ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив :

АТ КБ «ПриватБанк» м.Київ звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач мотивує їх тим, що відповідач, 10 жовтня 2014 року, з метою отримання банківських послуг звернувся із заявою, згідно якої отримав кредитну картку у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому був збільшений до 8000 грн.. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Підписання даного договору було прямою і безумовною згодою відповідача щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 «Умов та Правил надання банківських послуг». При укладенні Договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. При цьому між сторонами було досягнуто усіх істотних домовленостей щодо порядку та умов виконання кредитного зобов`язання. В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного Кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим, станом на 22 вересня 2020 року має заборгованість в розмірі 12606 грн. 63 коп., яка складається з: 6870 грн. 32 коп. - заборгованість за тілом кредиту; в тому числі 00,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 6870 грн. 32 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 00 грн. 00 коп. - заборгованість за простроченими відсотками; 1965 грн. 06 коп. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України; 3771 грн.25 коп. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія, для стягнення якої прийнято рішення звернутися до суду.

У судове засідання представник позивача, будучи вчасно та належним чином повідомленим, не з`явився. В матеріалах справи наявне клопотання від 06 жовтня 2020 року про розгляд справи у його відсутності, в якому зазначив що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить стягнути судові витрати понесені при зверненні до суду у виді сплати судового збору.

Відповідач, повідомлений про розгляд справи у встановленому законом порядку, шляхом надіслання судових повісток рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень та розміщення оголошення про виклик до суду, на офіційному веб-сайті Городищенського районного суду Черкаської області, у судове засідання не з`явився, причину своєї неявки суду не повідомив, як і не надіслав заяв чи то клопотань про розгляд справи у його відсутність або перенесення розгляду.

Неявка учасників справи не перешкоджає розглядові справи по суті, так як сторони повідомлені вчасно та належним чином. За таких обставин, суд, вважає, що у справі достатньо доказів для об`єктивного розгляду і слухає справу у їх відсутності.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, клопотання позивача про розгляд у його відсутність, враховуючи належне повідомлення відповідача і відсутність відзиву, заперечення, чи то клопотань про необґрунтованість позовних вимог, вбачає підстави до розгляду цивільної справи у підготовчому судовому засіданні, згідно до ст.200 ЦПК України, та дослідивши докази у справі, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Як вбачається та підтверджено матеріалами справи, відповідач по справі, звернувся 10 жовтня 2014 року із анкетою-заявою до ПАТ КБ «ПриватБанк», позивача по справі, про надання кредиту та отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.17), тобто, між сторонами укладено договір, що складається із анкети-заяви позичальника (а.с.17), умов кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» (а.с.18) та «Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку», де передбачено термін дії даного договору, сплату відсотків за користування кредитом (а.с.19-52), який позивачем був виконаний. Відповідач зобов`язання щодо повернення кредиту належним чином не виконує і відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 22 вересня 2020 року має заборгованість в розмірі 12606 грн. 63 коп. (а.с.8-11).

Предметом вимоги позивача є порушення відповідачем у справі вимог ст.ст.509, 526, 530, 527, 610,611,1054 ЦК України та відшкодування понесених судових витрат, згідно ст.ст.133,141 ЦПК України.

Правові відносини, які склалися між позивачем та відповідачем, на думку суду, підпадають під вид цивільно-правових відносин - зобов`язання і є зобов`язальними та регулюються нормами ЦК України, з врахуванням наступного.

Згідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов`язанні - ст. 530 ЦК України. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Статті 610, 611 ЦК України, зазначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і за порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Із досліджених судом доказів вбачається, що на підставі анкети-заяви від 10 жовтня 2014 року, відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому був збільшений до 8000 грн. (а.с.17). Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві (а.с.17, 19-52). Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керується п.2.1.1.2.3. та п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг де зазначено, що клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і в будь-який момент Банк може змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Договору відповідач зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками користування, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Згідно п.2.1.1.5.7, п.2.1.1.5.6, п.2.1.1.7.6 Договору, у випадку невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку виконати зобов`язання по поверненню кредиту, в тому числі і простроченого кредиту та овердрафту, оплати винагороди банку. Одночасно п.1.1.3.2.4 Договору, передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору, в зв`язку з чим може змінюватись Банком розмір відсоткової ставки за кредитом за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених у п.1.1.3.1.9 Договору. В разі непогашення клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати за користування кредитом, клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному у Тарифах, що діють на дату нарахування, що і зазначено в п.2.1.1.12.6.1 Договору. Відповідно до п.п.2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6 «Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за Договором. Пунктом 2.1.1.2.1 Договору передбачено, що договір діє напротязі 5 років з моменту його підписання. Якщо напротязі цього строку жодна зі сторін не проінформує другу сторону про розірвання даного договору, він автоматично лонгується на той же самий строк. Як вбачається з матеріалів справи, своїм правом відповідач не скористався.

Позивач, крім заборгованості за кредитом, просить стягнути з відповідача заборгованість по відсотках, пенею, у зв`язку з виникненням простроченої заборгованості за кредитом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України визначено правові наслідки порушення зобов`язання, що встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Позивачем в порушення ст.61 Конституції України неправомірно застосовано два види відповідальності за порушення умов кредитного договору у виді пені та штрафів, а тому вимога АТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення з відповідача штрафів до задоволення не підлягає, як така що узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові №6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.

Враховуючи наведене, суд, вважає, що слід задоволити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит, а у задоволенні інших позовних вимог про стягнення, відмовити, у зв`язку з відсутністю підстав для застосування подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.

До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред`явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів. Оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, остільки позивач на підставі наданих до суду доказів, довів не виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, а відповідач, в силу вищенаведених обставин, пов`язаних із не реалізацією своїх процесуальних прав визначених ст.ст.43,49 ЦПК України, слід вважати, що позов визнав.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Враховуючи те, що у зв`язку із розглядом справи в суді позивач, поніс судові витрати в розмірі 2102,00 грн., а саме, сплатив судовий збір, суд стягує вищенаведені з відповідача витрати у повному обсязі, на користь позивача, згідно ст. 141 ЦПК України, так як вважає їх підтвердженими у відповідності із цивільно - процесуальним законодавством України.

Позов підтверджується: копією анкети-заяви ОСОБА_1 від 10 жовтня 2014 року; копією розрахунку заборгованості за кредитним договором від 31 грудня 2015; копією розрахунку заборгованості за кредитним договором від 22 вересня 2020; копією виписки по рахунку ОСОБА_1 станом на 24 вересня 2020 року; копією довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки ОСОБА_1 ; копією довідки про надання кредитної картки ОСОБА_1 ; копією Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду»; копією «Умов та правил надання банківських послуг»; копією виписки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України від 01 березня 2018 року; копією Статуту АТ КБ «ПриватБанк» (нова редакція) від 14 серпня 2019 року; копією банківської ліцензії №22 від 05.10.2011 року; копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14 червня 2018 року стосовно АТ КБ «Приватбанк»; платіжним дорученням №PROM6В2UVS03 від 06 жовтня 2020 року.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 509, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 141, 200, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позовну заяву Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» м.Київ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» м.Київ, юридична адреса м.Київ вул.Грушевського, №1Д, заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 10 жовтня 2014 року на рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299, Код ЄДРПОУ 14360570 в розмірі 8835 (вісім тисяч вісімсот тридцять п`ять) грн. 38 коп., яка складається з: 6870 грн. 32 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 1965 грн. 06 коп. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» м.Київ, юридична адреса м.Київ вул.Грушевського, №1Д, судові витрати по сплаті судового збору на рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299, Код ЄДРПОУ 14360570 в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп..

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи, для відому.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Суддя О. М. Савенко