Ухвала суду № 94604266, 03.02.2021, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/1817/18

Провадження № 1-кп/636/265/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2021 рокуЧугуївський міський суд Харківської областіу складі : головуючого - судді Оболєнської С.А., за участю: секретаря - Гамоліної О.В. прокурора - Шуляка О.В., обвинуваченого - ОСОБА_1 , захисника - Борзих Ю.В.

розглянувши у судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12017220000000852 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Гусинка Куп`янського району Харківської області, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-

в с т а н о в и в:

Згідно обвинувального акту, 27.06.2017 року близько 07:20 годин ОСОБА_1 рухався на технічно справному автомобілі «Камаз 5511» р.н. НОМЕР_1 , що належав ОСОБА_2 по автодорозі «Київ-Харків-Довжанський» в районі 539 км в напрямку вул. Лісної, Клугино-Башкірівка Чугуївського р-ну Харківської області зі сторони м. Ізюм Харківської області, на перехресті автодороги «Київ-Харків-Довжанський» та вул. Лісної с. Клугино-Башкірівка Чугуївського р-ну Харківської області, грубо порушивши вимоги п. 10.1 та п. 16.13 Правил дорожнього руху України, згідно яких:

-п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

-п. 16.13 - «Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч. Цим правилом повинні керуватися між собою і водії трамваїв;

та не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не дав дорогу транспортному засобу, що рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо, чим допустив виїзд на зустрічну смугу, внаслідок чого відбулося зіткнення на зустрічній смузі руху автомобілю «КАМАЗ 5511» р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 з автобусом «РУТА 22ПЕ» н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався у зустрічному напрямку в сторону м. Ізюм Харківської області.

Після зіткнення вищевказаний автобус «РУТА 22ПЕ» виїхав на узбіччя, де здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Потім автобус «РУТА 22ПЕ» перекинувся на правий бік і відбулося його зіткнення з автомобілем «OPEL Vectra» р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6 .

Внаслідок дорожньо-транспортної події у пасажира автобусу «РУТА 22ПЕ» ОСОБА_7 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи №5459-Ая/17 від 25.09.2017, мали місце травма правої кисті у вигляді відкритого осколкового внутрішньо суглобового перелому проксимальної фаланги 5го пальця із наявністю рубця в цій ділянці - відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалості розладу здоров`я.

Внаслідок дорожньо-транспортної події у пасажира автобусу «РУТА 22ПЕ» ОСОБА_8 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи №435-4/17 від 12.01.2018, мали місце гостра черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку та численних рвано-скальпованих ран голови справа, синця на обличчі справа, крововиливи під кон`юнктиву правого ока; рани на правому передпліччі та садно в області правого плечового суглобу; перелам лівої сідничної кістки; перелами задніх відрізків 9-го та 10-го правих ребер - відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалості розладу здоров`я.

Внаслідок дорожньо-транспортної події у пішохода ОСОБА_4 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи №274-4/17 від 10.08.2017, мали місце переломи остістих відростків 4, 5, 6, 7 го грудних хребців - відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалості розладу здоров`я.

Порушення п.10.1 та 16.13 Правил безпеки дорожнього руху України ОСОБА_1 , які згідно висновків судових автотехнічних експертиз №511/512/18 від 24.04.2018 та №513/514/18 від 27.04.2018 знаходяться в причинному зв`язку з подією та наслідками, виразилося в тому, що він, керуючи автомобілем «Камаз 5511» р.н. НОМЕР_1 , не переконався у безпечності своїх дій, створив перешкоду і небезпеку іншим учасникам руху, не дав дорогу транспортному засобу, що рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо, чим допустив виїзд на зустрічну смугу, внаслідок чого відбулося зіткнення на зустрічній смузі руху автомобілю «КАМАЗ 5511» р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 з загальним автобусом «РУТА 22ПЕ» р.н. НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку в сторону м. Ізюм Харківської області. Після зіткнення вищевказаний автобус «РУТА 22ПЕ» виїхав на узбіччя, де здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Потім автобус «РУТА 22ПЕ» перекинувся на правий бік і відбулося його зіткнення з автомобілем «OPEL Vectra» р.н. НОМЕР_3 , що у сукупності спричинило наслідки у виді середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень у пасажирів автобусу «РУТА 22ПЕ» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також у пішохода ОСОБА_4 .

Таким чином ОСОБА_1 обвинувачується у чиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортними засобами, що спричинило потерпілим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

Під час судового засідання через канцелярію суду надійшло письмове клопотання захисника обвинуваченого - адвоката Борзих Ю.В. та заява ОСОБА_1 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за ч.1 ст.286 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Обвинувачений у судовому засіданні клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.

При цьому, судом обвинуваченому роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

У судовому засіданні обвинувачений підтвердив, що йому зрозуміла суть обвинувачення, підстава звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Захисник у судовому засіданні своє письмове клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.

Прокурор не заперечував щодо задоволення клопотання.

Потерпілий ОСОБА_4 14.09.2020 року надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, щодо клопотання захисника про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, у зв`язку з закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності залишив на розсуд суду, потерпілий ОСОБА_7 повідомлений судом про день, час та місце судового засідання 02.02.2021 року, шляхом направлення телефонограми, однак до суду не з`явився, причини неявки суд не повідомив, потерпілий ОСОБА_8 помер.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до пункту 2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Як слідує з обвинувального акту, злочин за ч.1 ст.286 КК України, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі, був вчинений ОСОБА_1 27.06.2017 року, тобто станом на 03 лютого 2021 року закінчилися строки давності, які передбачені п.2 ч.1 ст.49 КК України.

При цьому з матеріалів кримінального провадження суд не вбачає підстав для зупинення або переривання строків давності, відповідно до ч. 2, 3 ст.49 КК України.

Пунктом 1 частини другої статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У зв`язку з вищенаведеним, оскільки обвинувачений та його захисник наполягає на закритті кримінального провадження саме за строками давності, суд вважає за можливим звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України, а кримінальне провадження закрити.

Стосовно подальшого розгляду цивільного позову ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство - 16350», суд зазначає наступне.

Статтею 129 КПК України визначено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові.

У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

З аналізу вищенаведених положень чинного законодавства слідує, що у ньому не врегульований порядок вирішення судом цивільного позову потерпілого у разі закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Суд зазначає, що обвинувачений ОСОБА_1 не виправдовується за пред`явленим йому обвинуваченням, а звільнення від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності, що не призводить до реабілітації особи та не звільняє її від встановленої цивільної відповідальності за завдану злочином шкоду.

Одночасно, суд наголошує, що він не вправі продовжувати розгляд цивільного позову в порядку кримінального судочинства, оскільки кримінальне провадження за обвинуваченням у вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України судом закривається, а розгляд самого лише цивільного позову, без кримінального обвинувачення, суперечить засадам кримінального судочинства.

Залишити цивільний позов без розгляду суд також не має права, оскільки чинним КПК України такої підстави для залишення його без розгляду не передбачено, а норми КПК України за аналогією закону застосовуватися не можуть.

Отже, цивільні позови слід передати до Чугуївського міського суду Харківської області для його подальшого розгляду в порядку цивільного судочинства, щоб не порушить права та законні інтереси потерпілого (цивільного позивача), зокрема його права на доступ до суду, яке закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись п. 2 ч.1 ст.49 КК, ст.129, п.1 ч.2 ст.284, ст.288 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Обвинуваченого ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України у зв`язку із закінченням строку давності, який визначений п.2 ч.1 ст.49 КК України.

Кримінальне провадження, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220000000852 від 27.06.2017 року, відносно ОСОБА_1 - закрити за ч.1 ст.286 КК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство - 16350» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином - передати для розгляду до Чугуївського міського суду Харківської області в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області, протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя: С.А. Оболєнська