Рішення № 94601210, 03.01.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12656/20

2/357/150/21

Категорія 60

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Бебешко М. М. ,

при секретарі - Кравченко О. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у приміщенні суду м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2020 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява, в якій позивач просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 50,8 кв.м., житловою площею 28,7 кв.м., з госоподарськими будівлями та спорудами (означеними в плані технічного паспорту на будинок літерами: А-1 - житловий будинок; Г-пг - погріб з шийкою; а-прибудова; б-літня кухня, прибудова; Б1-сарай; б1-сарай-прибудова; В-1 - гараж; Д-1убиральня; а1-ганок; № 1 - колодязь питний; № 2 - ворота з хвірткою; № 3 - хвіртка; № 4 - огорожа), в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Позовні вимоги обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка була її матір`ю і після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 . За життя спадкодавець ОСОБА_2 склала заповіт, яким житловий будинок та все своє майно заповіла їй та її брату ОСОБА_3 ..

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер брат позивача ОСОБА_3 .

Як спадкоємець за заповітом після смерті матері та за законом після смерті брата. Позивач прийняла спадщину, шляхом подання заяви до нотаріальної контори, проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю в неї правовстановлюючих документів.

Посилаючись на відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадщину позивач звернулась до суду.

17.12.2020 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді ОСОБА_4

22.12.2020 року ухвалою судді прийнято справу до провадження, відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та за клопотанням позивача витребувано від Білоцерківської районної державної нотаріальної контори належним чином завірені копії спадкових справ, заведених після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2.

30.12.2020 на адресу суду надійшов лист Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району про визнання позову ОСОБА_1 до Озернянської сільської ради Білоцерківського району про визнання права власності на спадкове майно та просить розглянути справу без представника.

26.01.2021 на адресу суду з Білоцерківської районної державної нотаріальної контори надійшли копії спадкових справ № 213/2011 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та № 17/2017 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 03.02.2021 задоволено клопотання Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області про заміну відповідача у справі - Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області на Маловільшанську сільську раду Білоцерківського району Київської області у зв`язку з тим, що Маловільшанська сільська рада є правонаступником Озернянської сільської ради.

Позивач в судове засідання не з`явився, направив на адресу суду заяву, в якій просила позов розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

У зв`язку з тим, що відповідачем направлено на адресу суду листа про визнання позову до початку підготовчого засідання, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України, ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 виконкомом Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області, померла ОСОБА_2 .

Згідно з копією заповіту від 27 лютого 2002 року ОСОБА_2 на випадок своєї смерті розпорядилася про те, що житловий будинок і все те, що буде належати їй на день смерті, вона заповідає дітям: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних частинах.

ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище, згідно копії свідоцтва про одруження - ОСОБА_1 ), є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 09 лютого 2017 року, виданого виконавчим комітетом Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 08 серпня 2016 року виконкомом Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області, помер ОСОБА_3 .

Згідно з копією довідки № 872, виданої 17.08.2016 року Озернянською сільскою радою Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_1 , дійсно поховала свого брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за власні кошти. До дня смерті останні проживали без реєстрації разом та вели спільне господарство.

Відповідно до запиту Білоцерківської районної державної нотаріальної контори , Комунальним підприємством Київської обласної ради «Південне бюро технічної інвентаризації» 25.04.2017 надано відповідь про те, що станом на 01.01.2013 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не було зареєстровано. Станом на останню дату технічної інвентаризації14.04.2017 року загальна площа будинку складає 50,80 м.кв., житлова площа - 28, 70 м.кв. До житлового будинку відносяться наступні господарські будівлі та споруди: Літ. «Б-1»-сарай, літ.«б»-літня кухня-прибудова, Літ. «б1»-сарай-прибудова, літ. «В-1»-гараж, Літ. «Г/пг-погріб з шийкою, Літ. «Д-1»-убиральня, №1»-колодязь питний, «№2»-ворота з хвірткою, №3-хвіртка, «№4»-огорожа». Самочинне будівництво та перепланування відсутнє. Вказані дані підтверджуються копією технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовлений 14.04.2017 року Комунальним підприємством Київської обласної ради «Південне бюро технічної інвентаризації»..

Постановою державного нотаріуса Білоцерківської районної державної нотаріальної контори від 18 серпня 2018 року, відмовлено ОСОБА_1 у оформленні спадкових прав на майно та видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті її матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , оскільки відсутні правовстановлюючі документи та не здійснено право власності на нього.

Згідно витягу з погосподарської книги на 2006-2010 роки Озернянської сільської ради від 14.08.2020 року № 560 в домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1 з особовим рахунком № НОМЕР_4 головою домогосподарства була ОСОБА_2 , 1930 року народження, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Членами домогосподарства, крім її голови, були ОСОБА_3 , син, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтями 1216, 1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у дань відкриття спадщини.

З матеріалів спадкової справи № 213/2011 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вбачається, що спадкодавець ОСОБА_2 , склала заповіт, яким усе своє майно заповіла ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . В матеріалах справи міститься копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , який 04.08.2016. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає.

З матеріалів спадкової справи № 17/2017 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 вбачається, що спадкодавець ОСОБА_3 заповіт не складав, інших спадкоємців, крім ОСОБА_1 немає.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Згідно з абзацом 3 частини другої статті 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За життя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не оформили належним чином правовстановлюючі документи на належне їм нерухоме майно.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до пункту 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно з усталеною судовою практикою свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (частина перша статті 1296 ЦК України).

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 березня 2020 року у справі № 755/7103/18 (провадження № 61-13162св19).

ОСОБА_1 , прийнявши спадщину не мала можливості оформити в установленому законом порядку свою частку та отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту цієї статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, до складу спадщини входить житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 50,8 кв.м., житловою площею 28,7 кв.м., з госоподарськими будівлями та спорудами (означеними в плані технічного паспорту на будинок літерами: А-1 - житловий будинок; Г-пг - погріб з шийкою; а-прибудова; б-літня кухня, прибудова; Б1-сарай; б1-сарай-прибудова; В-1 - гараж; Д-1убиральня; а1-ганок; № 1 - колодязь питний; № 2 - ворота з хвірткою; № 3 - хвіртка; № 4 - огорожа). Єдиним спадкоємцем на вказане майно є позивач ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Керуючись ст. 12, 13, 81, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно - задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 50,8 кв.м., житловою площею 28,7 кв.м., з госоподарськими будівлями та спорудами (означеними в плані технічного паспорту на будинок літерами: А-1 - Житловий будинок; Г/пг - погріб з шийкою; а - прибудова; б - літня кухня, прибудова; Б1 - сарай; б1 - сарай-прибудова; В-1 - гараж; Д-1 - убиральня; а1 - ганок; № 1 - колодязь питний; № 2 - ворота з хвірткою; № 3 - хвіртка; № 4 - огорожа), в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Маловільшанська сільська рада Білоцерківського району Київської області, адреса: 09175, Київська область, Білоцерківський район, село Мала Вільшанка, вул.Перемоги, 24, код ЄДРПОУ: 04358619.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяМ. М. Бебешко