Вирок № 94600809, 03.02.2021, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1336/20

Провадження №: 1-кп/0343/16/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2021 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Тураша В. А.,

секретаря судових засідань - Оленяк С.І.,Лукань О.З. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду в м.Долина Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження 1-кп/0343/16/21, які внесені до ЄРДР за №12020090160000289 від 18.06.2020 про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Якубів Долинського району, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, який здобув середню освіту, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, тимчасово непрацюючого, раніше несудимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст. 345 КК України,-

з участю : прокурора - Тюшки І.І.

потерпілого - ОСОБА_2

обвинуваченого- ОСОБА_1

захисника - Хомина В.Д.,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , вчинив опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків та умисно заподіяв працівникові правоохоронного органу середньої тяжкості тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Кримінальні правопорушення вчинені за таких обставин:

18 червня 2020 року о 08.00 год, слідчо-оперативна група, у складі слідчого слідчого відділення Долинського відділення поліції Калуського відділу Головного управління поліції в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції поліції Угриновського Ю.Т. та оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Долинського відділення поліції Калуського відділу Головного управління поліції в Івано-Франківській області майора поліції ОСОБА_2 , які перебували в форменому одязі, з нагрудними знаками, з підтриманням єдиного однострою після проведення інструктажу керівництвом Долинського відділення поліції Калуського відділу Головного управління поліції в Івано-Франківській області та отримання табельної вогнепальної зброї, спеціальних засобів, заступила на добове чергування. Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували під час виконання службових обов`язків та у відповідності до ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 40-41, ст. 379) виконували покладені на поліцію завдання, щодо забезпечення громадської безпеки та порядку на території Долинського району та Болехівської міської ради.

Під час виконання службових обов`язків, 18 червня 2020 року, близько 19 год. 17 хв., ОСОБА_2 від оперативного чергового Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 отримано повідомлення про те, що ОСОБА_1 під приміщенням вищевказаного відділення поліції, що в м. Долина,вул. Яворницького, 8, Івано-Франківської області порушує громадський порядок, вчинивши конфлікт із ОСОБА_5 .

У подальшому, виконуючи свої службові обов`язки та відреагувавши на отримане повідомлення, з метою виконання вимог п.3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», щодо вжиття всіх можливих заходів для надання допомоги особі, яка опинилась в ситуації, небезпечній для його життя та здоров`я, ОСОБА_2 прибув на місце вчинення правопорушення, де виконуючи вимоги ч.3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» назвав своє прізвище, посаду, спеціальне звання та розпочав словесну бесіду із ОСОБА_1 щодо припинення протиправних дій відносно ОСОБА_5 .

Натомість, ОСОБА_1 , не бажаючи виконувати законні вимоги працівника поліції та продовжуючи свої протиправні дії, діючи умисно, вирішив вчинити опір працівнику правоохоронного органу та нанести йому тілесні ушкодження з метою перешкоджання нормальній діяльності правоохоронних органів, підриву їх авторитету та уникнення відповідальності за вчинення протиправних дій.

З цією метою, реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 почав поводити себе зухвало та в грубій формі висловився образливими словами в сторону оперуповноваженого ОСОБА_2 , розпочавши сутичку із останнім, у ході якої ОСОБА_1 відійшов до власного автомобіля, який був припаркований неподалік Долинського відділення поліції, та із салону якого вийняв ніж.

У подальшому, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на опір працівникові правоохоронного органу та спричинення йому тілесних ушкоджень, діючи умисно, незаконно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи достовірно обізнаним, що перед ним перебуває працівник правоохоронного органу, шляхом нанесення удару лезом ножа спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді різаної рани верхньої третини лівого передпліччя, яка ускладнилася післятравматичним невритом променевого нерва та помірним парезом лівої кисті, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що викликали тривалий розлад здоров`я, і не є небезпечними для життя в момент спричинення.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.342 КК України як вчинення умисного опору працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків та за ч.2 ст.345 КК України як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу середньої тяжкостітілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

В даному кримінальному провадженні 29 січня 2021 року між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 на підставі ст.ст.468, 469, 471, 473, 474 КПК України, укладено угоду про примирення, згідно якої сторони узгодили, що за вчинення даних кримінальних правопорушень ОСОБА_1 , призначається покарання:

за ч.2 ст.342 КК України - обмеження волі строком на 1 (один) рік;

за ч.2 ст.345 КК України - обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, ОСОБА_1 , визначити остаточну міру покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання біль суворим та призначити остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

Застосувати положення ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1(один) рік, поклавши при цьому на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

В тексті угоді передбачені наслідки укладення, затвердження угоди, визначені ст.473 КПК України, та наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК України, які роз`ясненні потерпілому ОСОБА_2 та обвинуваченому ОСОБА_1 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою вину у вчинені кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачено ч.2 ст.342, ч.2 ст. 345 КК України визнав повністю, у вчиненому розкаявся. Також ОСОБА_1 , підтвердив добровільність укладення угоди про примирення між ним та потерпілим, просив її затвердити і призначити йому узгоджену міру покарання зі звільненням від відбування покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України, з покладенням обов`язків, відповідно до ст.76 КК України. Наслідки укладення та затвердження угоди про примирення йому зрозумілі.

Захисник адвокат Хомин В.Д. в судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення, яка укладена між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 .

Прокурор Тюшка І.І., в судовому засіданні не заперечив проти затвердження угоди

укладеної між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 , оскільки вона відповідає вимогам закону та не порушує прав та інтересів осіб, і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 роки, зі звільненням від відбування покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України 1 рік , з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Наслідки укладення та затвердження угоди про примирення йому зрозумілі.

Потерпілий ОСОБА_2 , в судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення, яка укладена між ним, ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 , зазначивши, що на даний час претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_1 у нього немає, оскільки всі збитки відшкодовані ОСОБА_1 в добровільному порядку.Наслідки укладення та затвердження угоди про примирення йому зрозумілі.

Суд, заслухавши думки учасників процесу щодо можливості затвердження угоди, дослідивши матеріали справи, вважає, що угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 від 29 січня 2021 року слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами угоди міру покарання із звільненням від відбування покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, з покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України,виходячи з наступного:

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Відповідно до ч.1 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).

За змістом ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , а саме: ч. 2 ст.342 та ч. 2 ст. 345 КК України відносяться до нетяжких злочинів.

Судом встановлено, що дана угода про примирення за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст. ст. 468, 469, 471 КПК України, відповідає Закону України про кримінальну відповідальність, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгоджених мір покарання, які передбачені санкціями ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України.

Крім того, обвинуваченому роз`яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394, 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а саме: відмова від права на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. Наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачений не заперечував проти затвердження угоди.

Потерпілому роз`яснено обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Суд переконався, що укладення угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим є добровільною, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також в даній угоді відсутні підстави для відмови в її затвердженні, що передбачені ч. 7 ст.

474 КПК України, сторони та інші учасники процесу не заперечують проти затвердження даної угоди.

Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого, відповідає вимогам і загальним засадам призначення покарання.

Суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та характеристиці особи обвинуваченого.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є щире каяття, повне визнання вини, добровільне повне відшкодування завданих збитків, наявність інвалідності третьої групи загального захворювання.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Таким чином, суд дійшов до висновку про можливість затвердження вказаної угоди про примирення між потерпілим та обвинувачений, укладеної 29 січня 2021 року в кримінальному провадженні , яке внесено до ЄРДР за №12020090160000289 від 18.06.2020між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим та ОСОБА_1 , із призначенням обвинуваченому узгодженої міри покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст.ст.75,76 КК України і ухвалення обвинувального вироку.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що при визначені, чи можна укладати угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим щодо нетяжких злочинів - двооб`єктного (багатооб`єктного) злочину ( ч.2 ст. 342, ч.2 ст.345), слід керуватись не тільки формальними вимогами норм статтей 468,469,474 КПК України щодо видів угод про примирення і класифікацію злочинів, щодо яких такі угоди можуть укладатись, а й чітко дотримуватись їх засадничих принципів. Для встановлення співвідношення публічних і приватних пріорітетів в інтитуті примирення сторін, визначальною є категорія "інтерес". Угода про примирення являє собою ключовий інструмент узгодження інтересів учасників кримінально-правового конфлікту та забезпечення їх балансу. Адже сторони шляхом компромісних і взаємовигідних рішень між собою, адаптують норми права про примирення щодо конкретного їх випадку, чим задовільняють свої інтереси, а в результаті суспільні (публічні) інтереси.

Саме така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.03.2016 року ( справа №5-27 кс16) та від 06.12.2018 року (справа№756/11661/17, провадження №51-4582 км18). В ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженні проведено судову експертизу фахівцями науково-дослідного експертно-криміналістичного центру.

Витрати, пов`язані з проведенням експертних досліджень, на підставі ст. 118 КПК України, включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого, оскільки відповідно до ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

З довідки Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (а.с.131) встановлено, що витрати на проведення судової експертизи в даному кримінальному провадженні становлять 980.70 грн.

Дану суму слід стягнути з обвинуваченого в дохід держави.

Щодо клопотання потерпілого ОСОБА_2 про повернення помилково сплаченого судового збору (а.с.78-79):

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення

При подачі позовної заяви про відшкодування шкоди завданої вчиненням кримінального правпорушення ,цивільним позивачем ОСОБА_2 сплачено згідно квитанцій №ПН1625293 від 11.08.2020 року, та згідно квитанції №ПН1625305 від 11.08.2020 року судовий збір, відповідно в розмірі 3000.00 грн. та 840.00 грн.

За таких обставин суд вважає, що сплачений цивільним позивачем ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 3000.00 грн. та 840,00 грн підлягає поверненню останньому, як такий, що сплачені помилково.

Цивільний позов потерпілого, цивільного позивача ОСОБА_2 до цивільного відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення (а.с.13-17) , слід залишити без розгляду згідно клопотання ОСОБА_2 .

Накладений ухвалими слідчого судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 19.06.2020 року , від 02.07.2020 року та від 10.07.2020 року арешти на: шість змивів речовини бурого кольору, на транспортний засіб: автомобіль марки «Шкода Октавіа», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого являється ОСОБА_1 , два металеві предмети ззовні схожі на ніж, шість металевих предметів ззовні схожих на ножі , після набрання вироком законної сили - скасувати.

Згідно з ч. 11 ст. 182 КПК України, після вступу даного вироку в законну силу застоводавцю ОСОБА_6 , повернути грошові кошти в сумі 25224.00 грн. , які він згідно квитанцій від 20.06.2020 року вніс в якості застави за ОСОБА_1 .

Обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави залишити без змін до вступу даного вироку в законну силу.

Питання речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 118, 124, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

У Х ВА Л И В:

Затвердити угоду про примирення від 29 січня 2021 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та потерпілим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні за № 12020090160000289 від 18.06.2020 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч.2 ст. 342,ч.2 ст. 345 КК України.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 29 січня 2021 покарання:

-за ч.2 ст. 342 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;

- за ч.2 ст. 345 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, ОСОБА_1 визначити остаточну міру покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та призначити остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробовуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_1 ,передбачені ст.76 КК України обов`язки, а саме:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави, до вступу вироку в законну силу залишити без змін .

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави 980 ( дев`ятсот вісімдесь) грн. 70 коп. відшкодування витрат, пов`язаних з наданням експертних послуг в даному кримінальному провадженні.

Заставу, внесену 20 червня 2020 року на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код 26289647, банк одержувач- ДКСУ м.Київ, МФО 820172, р/р НОМЕР_2 ,відповідно до ухвали слідчого судді Долинського районного суду від 19 червня 2020 року в справі №343/1036/20, номер провадження:1-кс/0343/270/20 в розмірі 25224 ( двадцять п`ять тисяч двісті двадцять чотири) гривні 00. коп.,після вступу вироку в законну силу - повернути заставодавцю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_1 .

Цивільний позов потерпілого, цивільного позивача ОСОБА_2 до цивільного відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення - залишити без розгляду.

Управлінню Державної казначейської служби України в Долинському районі Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 37964129) здійснити повернення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителю АДРЕСА_2 суму сплаченого судового збору згідно квитанцій №ПН1625293 від 11.08.2020 року, в розмірі 3000( три тисячі) грн. та згідно квитанції №ПН1625305 від 11.08.2020 року - 840 (вісімсот сорок) грн.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 19.06.2020 на транспортний засіб, а саме: автомобіль марки «Шкода Октавіа», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_1 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 19.06.2020 на шість змивів речовини бурого кольору, ззовні схожої не кров.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10.07.2020 на шість металевих предметів, ззовні схожі на ніж, чотири з яких знаходяться у чохлах.

Речові докази по справі, після набрання вироком законної сили:

-шість змивів речовини бурого кольору - знищити;

- автомобіль марки «Шкода Октавіа», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , - повернути законому власнику - ОСОБА_1 ;

- два металеві предмети ззовні схожі на ніж, один з яких знаходиться в чохлі- повернути законному власнику ОСОБА_1 ;

- шість металевих предметів, ззовні схожих на ножі, чотири з яких знаходяться у чохлах - повернути законному власнику ОСОБА_1 ;

- медичну картку амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_2 - повернути ОСОБА_2 ;

DVD-RV диск із записами камер відеонагляду за 18.06.2020 року - зберігати в матеріалах справи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя: