Постанова № 94600571, 03.02.2021, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1728/20

Провадження № 3/288/2/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року смт. Попільня

Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Рудник М.І., з участю секретаря судових засідань – Франчук Ю.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Попільнянського ВП Коростишівського ВП ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

місце роботи: ФГ «Світанок 07» - водій,

РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за частиною четвертою статті 130, статтею 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2020 року о 19.30 годині ОСОБА_1 в селі Попільня по вулиці Короленка, Попільнянського району, Житомирської області, керуючи автомобілем марки «Daewoo Nexia» д.н.з. НОМЕР_2 , перед початком руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з транспортним засобом марки «Renault Scenic» д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався назустріч. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

13 листопада 2020 року о 19.30 годині ОСОБА_1 в селі Попільня по вулиці Короленка, Попільнянського району, Житомирської області, випивав алкоголь після дорожньо- транспортної пригоди з його участю. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків.

Своїми діями порушив пункти 2.10 «є», 10.1, 10.2 ПДР України.

За даних обставин, суд вважає за доцільне застосувати статтю 36 КУпАП, згідно якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

В судовому засіданні 10 грудня 2020 року особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 винність в скоєному правопорушенні, передбаченого частиною 4 статті 130 КУпАП не визнав та пояснив, що він випив алкогольні напої після ДТП, так як у нього був стрес, а щодо статті 124 КУпАП він визнає свою вину.

В судовому засіданні 26 січня 2021 року ОСОБА_1 свою винну у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП не визнав, а щодо ст. 124 КУпАП вину визнав в повному обсязі та пояснив, що 13 листопада 2020 року він виїжджав з подвір`я, не помітив інший автомобіль, який рухався по дорозі, та відбулось зіткнення автомобілів. Через деякий час приїхали працівники поліції і почали складати протоколи. Після ДТП йому стало погано, він нервував. Він вживав алкогольні напої після того, як всі роз`їхались. Який склали протокол він також не знав.

01 лютого 2021 року ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Представник ОСОБА_1 – Тимченко О.В. в судовому засіданні 01 лютого 2021 року пояснив, що допит свідка без свого клієнта – ОСОБА_1 він проводити не буде і тому судове засідання відкладено на 03 лютого 2021 року.

02 лютого 2021 року на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_1 в якій він просить судове засідання призначене на 03 лютого 2021 року відкласти, так як він хворіє, проте доказів щодо хвороби суду не надано. Також вказав, що розірвав договір про надання правової допомоги з адвокатом Тимченко О.В. та свої права та інтереси під час розгляду справи буде захищати сам.

03 лютого 2021 року ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь – яких доказів суду щодо хвороби він не надав.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як убачається з матеріалів справи, протоколи надійшли до Попільнянського районного суду Житомирської області 16 листопада 2020 року та правопорушник ОСОБА_1 був викликаний в судове засідання на 01 грудня 2020 року. Судова повістка повернулась на адресу суду з відміткою «Укрпошти» - «адресат відсутній за вказаною адресою». 01 грудня 2020 року суддею винесено постанову про привід ОСОБА_1 на 10 грудня 2020 року. 10 грудня 2020 року ОСОБА_1 був доставлений в судове засідання та заявив клопотання, що хоче мати адвоката.

22 грудня 2020 року судове засідання відкладено за клопотанням захисника Тимченка О.В. про ознайомлення з матеріалами справи.

04 січня 2021 року надійшла заява від ОСОБА_1 про відкладення справи у зв`язку з хворобою, а тому справу відкладено на 16 січня 2021 року.

16 січня 2021 року судове засідання відкладено за клопотанням захисника Тимченка О.В.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст.6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України" Європейський суд прийшов до висновку про те, що права скаржників на справедливий розгляд справи не були порушені у зв`язку з тим, що вони не проявляли належної зацікавленості у результатах розгляду їх справи протягом тривалого строку, не звертаючись до суду за інформацією щодо стану розгляду їх скарги, незважаючи на те, що суд не повідомив їх про винесене рішення, що й унеможливило їх звернення зі скаргою у встановлені законом строки. Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків.

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи практику ЄСПЛ, вимоги ч. 2 ст.268 КУпАП, з метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи та передбачених ст.38 КУпАП, строків накладення адміністративного стягнення, суд розцінив поведінку ОСОБА_1 , як спробу уникнути адміністративної відповідальності та дійшов до висновку про можливість провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , враховуючи, що участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, згідно ч.3 ст. 268 КУпАП, не є обов`язковою.

Крім того слід також зазначити, що ОСОБА_1 уклав угоду 21 грудня 2020 року з адвокатом для захисту його інтересів в суді, 02 лютого 2021 року надав заяву про те, що він в односторонньому порядку розірвав угоду з адвокатом, на підтвердження цього не надав будь – яких доказів. Крім того, суд зауважує, що у разі неможливості особистої участі в судовому розгляді через стан здоров`я він мав представника для захисту його інтересів.

Таким чином зазначена поведінка ОСОБА_1 , на думку суду, свідчить про намагання затягнути судових розгляд з метою перешкоджання суду ухвалити по справі рішення в межах строку, передбаченого ст. 38 КУпАП для накладання стягнення за вчинення правопорушень.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні 01 лютого 2021 року пояснив, що він 13 листопада 2020 року їхав своїм автомобілем в селі Попільня по вулиці Короленка, Житомирської області. В цей час виїжджав з подвір`я заднім ходом інший автомобіль під керуванням ОСОБА_1 і відбулось зіткнення. Він викликав працівників поліції.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні 01 лютого 2021 року пояснив, що 13 листопада 2020 року він їхав своїм власним автомобілем в селі Попільня по вулиці Короленка, Житомирської області, його зупинили працівники поліції та повідомили, що відбулась ДТП і запросили його як свідка. Водій, який вчинив ДТП, був в сильному алкогольному сп`янінні, він відмовлявся пройти освідування на алкотестері «Драгер», чи пропонували йому проїхати до лікарні для освідування він не пам`ятає, оскільки вже минуло більше двох місяців. У нього та іншого свідка працівники поліції відібрали пояснення. Вони розписались у протоколах про адміністративні правопорушення.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні 03 лютого 2021 року пояснив, що 13 листопада 2020 року він їхав в селі Попільня, Житомирської області, і побачив як з подвір`я виїжджає автомобіль, по дорозі, з справа по зустрічній смузі, рухався інший автомобіль і відбулось зіткнення двох автомобілів. Він вийшов з автомобіля і побачив, що з автомобіля з яким відбулось зіткнення вийшов ОСОБА_2 , який йому знайомий. ОСОБА_2 викликав працівників поліції і він чекав їх приїзду. Приїхали працівники поліції, вони всі підійшли до автомобіля ОСОБА_1 , він вийшов з автомобіля, у нього була нечітка хода, запах алкоголю з рота. ОСОБА_1 працівники поліції запропонували пройти освідування на алкотестері «Драгер» і він категорично відмовився, також пропонували проїхати до медичного закладу на освідування він також відмовився. Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що він вживав алкогольні напої після ДТП. Працівники поліції відібрали в нього та іншого свідка пояснення, вони поставили свої підписи в протоколах про адміністративні правопорушення.

Працівники поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні 03 лютого 2021 року пояснили, що 13 листопада 2020 року вони перебували на чергуванні і до відділення поліції надійшло повідомлення про вчинення ДТП в селі Попільня, Житомирської області. Вони виїхали на місце ДТП і з`ясувалось, що ОСОБА_1 виїжджаючи з двору подвір`я заднім ходом зіткнувся з автомобілем який рухався по дорозі. Вони складали протоколи про адміністративні правопорушення, відбирали пояснення у свідків. ОСОБА_1 відмовився підписуватись в протоколах і в плані – схемі, також відмовився надавати будь – які пояснення. Дана подія фіксувалась на боді – камеру, з якої вбачається, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння та він пояснив, що він вживав алкогольні напої після ДТП.

В судовому засіданні 26 січня 2021 року оглянуто диск із записом події (а.с. 11), яка відбулась 13 листопада 2020 року, по факту вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 130, ст. 124 КУпАП, з якого вбачається, що працівники поліції розмовляють з ОСОБА_1 про ДТП, мова його незв`язана та поведінка вказує, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Він також підтвердив, що вживав алкогольні напої після ДТП.

Суддя, вислухавши особу яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, працівників поліції, оглянувши відеодиск, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 124 КУпАП України, що підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 378696 від 13 листопада 2020 року в якому зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 ;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 378697 від 13 листопада 2020 року в якому зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 ;

- схемою місця ДТП від 13 листопада 2020 року;

- поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 від 13 листопада 2020 року;

- відеодиском.

Таким чином, в судовому засіданні доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень за ч. 4 ст.130, ст. 124 КУпАП.

Частини перша та друга статті 8 КУпАП визначають, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією, так і Законами України.

Пунктом 4 р. Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07 листопада 2015 року, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких під підпис вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп`яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп`яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).

Відповідно до Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та Мінохорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 пунктом 2 розділом І передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно пункт 3 розділу І вказаної Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до пункту 6 розділу І вказаної Інструкції - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби). Пунктом 7 розділу І передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (заклад охорони здоров`я).

Згідно частин 2-4 статті 266 КУпАП, передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. І лише у разі незгоди водія на проведення такого огляду працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, але не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння, затверджується управлінням охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп`яніння в інших випадках забороняється (ч. 3 ст. 266 КУпАП).

Пунктом 27 Постанови від 23.12.2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Відповідно до диспозиції частини 4 статті 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає в разі вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Як вбачається з статті 124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.10 «є» ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Пункти 10.1 та 10.2 ПДР України визначають, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги — велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно статті 280 КУпАП, зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , згідно статті 34 КУпАП, не встановлено.

Обставин, згідно статті 35 КУпАП, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.

Як вбачається з довідки Попільнянського ВП Коростишівського ВП ГУ НП в Житомирській області від 16 листопада 2020 року, за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рахується посвідчення водія на право керування транспортним засобами НОМЕР_4 від 26.12.2002 року.

За даних обставин, суд вважає за можливе накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією статті за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 8, 9, 36, 40-1, 124, частиною 4 статті 130, статтями 245, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 130, статтею 124 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі одна тисяча двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 (три) роки.

Штраф належить стягнути на наступний рахунок: UA368999980313060149000006001, отримувач коштів: ГУК у Житомир.обл/Житомир обл/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, що становить 454 гривні 00 копійок та зарахувати його на рахунок отримувача: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Відповідно до статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурором такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Термін звернення до виконання три місяці.

Апеляційна скарга, протест прокурора на постанову про притягнення до адміністративної відповідальності подається до Житомирського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, на протязі 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Попільнянського

районного суду М.І.Рудник