Ухвала суду № 94598570, 01.02.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Гончаренко В.М.

з секретарем: Соколовою Д.К.

за участю: прокурора – Таран М.С.,

захисника – Бартош-Стрельникова А.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська матеріали кримінального провадження № 201/9628/20 (пр. № 1-кп/201/398/2021), відомості про яке 15 липня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650001423, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

На розгляд учасників судового провадження судом було поставлено питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою до спливу двомісячного строку.

У судовому засіданні прокурор просив суд продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого, так як раніше встановлені судом ризики продовжують існувати, вони не зменшились і менш м`який запобіжний захід не здатен їх усунути, оскільки останній може намагатись уникнути суду, вчинити інший злочин, чи вплинути на свідків, експертів, які ще не допитані судом.

Під час судового розгляду захисник обвинуваченого заперечував проти продовження строків тримання його підзахисного під вартою, посилаючись на відсутність ризиків про які зазначав прокурор, при цьому останній вважав, що забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків можливе шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту, у зв`язку з чим просив суд змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт. Обвинувачений підтримав позицію свого захисника та заперечував щодо продовження строку тримання під вартою.

Вислухавши думки учасників судового провадження, суд доходить до таких висновків.

Згідно ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. При цьому, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, замінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2020 року ОСОБА_1 , з урахуванням наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, таких як можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2020 року ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою на строк досудового розслідування до 16 жовтня 2020 року.

Після надходження обвинувального акта стосовно ОСОБА_1 до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, ухвалами суду від 16 жовтня 2020 року та від 09 грудня 2020 року, обвинуваченому ОСОБА_1 було продовжено строк тримання під вартою, в останнє до 06 лютого 2021 року.

Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також розглянувши доводи учасників кримінального провадження з цього приводу, суд дійшов до переконання про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при обранні та продовженні обвинуваченому даного виду запобіжного заходу, на цій стадії кримінального провадження під час судового провадження в суді першої інстанції не відпали, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, судовий розгляд щодо якого судом ще не закінчився, у зв`язку з чим, враховуючи принцип безпосереднього дослідження доказів, а також характер інкримінованого обвинуваченому діяння і тяжкість можливого покарання, що йому загрожує, останній, перебуваючи на свободі, буде мати можливість перешкодити встановленню істини по справі шляхом переховування від суду, знищення, схову або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків, а також продовження вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, що виправдовує його подальше тримання під вартою та свідчить про неможливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу на жодний із більш м`яких запобіжних заходів, котрі, на думку суду, не зможуть забезпечити виконання покладених на останнього процесуальних обов`язків, а також запобігти зазначеним вище ризикам, у зв`язку з чим слід продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою.

Також, розглядаючи доцільність подальшого тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, суд враховує обставини передбачені у ст. 178 КПК України, зокрема тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі від шести до десяти років з конфіскацією майна, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, репутацію обвинуваченого, його вік, а також відсутність достовірної інформації, що позитивно характеризує обвинуваченого, оскільки стороною захисту в обґрунтування своїх доводів щодо доброчесної репутації останнього не надано жодних доказів про наявність у нього родини, постійного місця проживання, постійного місця робити або навчання, розміру доходу та майнового стану, що відповідно створює негативну репутацію про нього, а також свідчить про відсутність у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків, а отже, у сукупності із встановленими вище обставинами, доводить наявність достатніх підстав вважати суду, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України з метою недотримання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Разом з цим, суд не може не зважати на підвищену суспільну небезпеку інкримінованого обвинуваченому злочину – незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів за попередньою змовою групою осіб, оскільки вчинення такого кримінально-протиправного посягання спонукає до поширення наркоманії та створює серйозну соціальну проблему, яка негативно впливає на життя, здоров`я та благополуччя людей.

Слід визнати, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує права та свободи останнього, однак відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його обрання, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості. Всі ці обставини в свої сукупності свідчать про наявність ризиків визначених в ч. 1 ст. 177 КПК України, що у взаємозв`язку з обвинуваченням у вчиненні тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів є підставою для продовження дії найсуворішого запобіжного заходу – тримання під вартою ОСОБА_1 .

Крім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, зокрема у межах передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 цього Кодексу щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину. Отже, враховуючи ступінь тяжкості обвинувачень щодо ОСОБА_1 , суд вважає, що застава у розмірі 131 820 гривень є необхідною та достатньою у даному випадку задля забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі їх невиконання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 197, 199, 331, 369-372, 392, 394, 395, 400 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 до 31 березня 2021 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою є 31 березня 2021 року.

Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_1 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 131 820 (сто тридцять одна тисяча вісімсот двадцять) грн., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти, зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов`язки: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками, експертами у цьому кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі не з`явлення його за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом та не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Головуючий - суддя: В.М. Гончаренко