Вирок № 94598118, 02.02.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17442/20

Провадження № 1-кп/161/423/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 02 лютого 2021 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

головуючого - судді Калькової О.А.,

за участю секретаря Ющак Ю.В.,

прокурора Католик І.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020035010000788 від 10 жовтня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великий Омеляник, Луцького району, Волинської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з повною загальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

17.11.2020 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 220 (двісті двадцять) годин;

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1 , 27.09.2020 близько 14 години 00 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Луцьк, Київський майдан, 11, діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом обману, діючи повторно, взяв в потерпілого ОСОБА_2 належний йому велосипед марки «Spelli» моделі «SX4700», вартість якого становить 12165 грн., під приводом його тимчасової оренди, таким чином, шляхом обману заволодів указаним велосипедом та розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому майнову шкоду на вищевказану суму.

Він же, 29.09.2020 близько 16 години 00 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Луцьк, Київський майдан, 11, діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом обману, діючи повторно, взяв в потерпілого ОСОБА_2 належний йому велосипед марки «Avanti» моделі «Skyline Pro», вартість якого становить 8035 грн., під приводом його тимчасової оренди, таким чином, шляхом обману заволодів указаним велосипедом та розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому майнову шкоду на вищевказану суму.

Таким чином ОСОБА_1 своїми умисними протиправними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненими повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

Доказами, на підтвердження встановлених судом обставин, є наступні.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю та показав, що він дійсно за вказаних обставин, місця та часу вчинив дане кримінальне правопорушення. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати. Суму завданого збитку не заперечує. Цивільний позов визнав частково.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю ствердив показання обвинуваченого щодо фактичних обставин справи. Просив задовольнити цивільний позов. Просив призначити покарання обвинуваченому згідно вимог Закону.

Обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує про визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду не має сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз`яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує, щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своєму рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки він вчинив дії, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненими повторно.

Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину і тяжкості наслідків, що настали.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_1 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які відповідно до вимог ст.67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_1 , суд не вбачає.

Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує інформацію про стан його здоров`я, який не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра та за допомогою до них не звертався, вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, однак, не працює, раніше судимий, судимість на знята та не погашена у встановленому законом порядку, шкоду потерпілому не відшкодував, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України, у виді обмеження волі із застосуванням ст. 70 ч. 4 КК України.

Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень так і іншими особами.

На підставі ст.ст.128, 129 КПК України, ст.ст.1166, 1167 ЦК України цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково.

Зокрема, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 20200 (двадцять тисяч двісті) грн. в межах пред`явленого обвинувачення ОСОБА_1 .

Речові докази підлягають вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 190 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада 2020 року, більш суворим за новим вироком, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

У строк покарання остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зарахувати ОСОБА_1 частково відбуте покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада 2020 року.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 20200 (двадцять тисяч двісті) грн. в межах пред`явленого обвинувачення ОСОБА_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Речові докази: паспорт громадянина України для виїзду за кордон виданий на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер паспорта НОМЕР_1 – залишити за належністю ОСОБА_1 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: