Рішення № 94596150, 02.02.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4066/20

02 лютого 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Баранюка А.З., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільські області

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, що полягає у незарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів здійснення ним підприємницької діяльності, а саме: у квітні 2006 року, у червні 2006 року, у червні-грудні 2007 року, у січні-березні 2008 року та квітні-червні 2009 року;

зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди здійснення підприємницької діяльності, а саме: у квітні 2006 року, у червні 2006 року, у червні-грудні 2007 року, у січні-березні 2008 року та квітні-червні 2009 року та провести перерахунок призначеної пенсії, починаючи з 16.10.2014 із врахуванням вказаних періодів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач протиправно відмовив у зарахуванні до його страхового стажу певних періодів здійснення підприємницької діяльності як фізичною особою-підприємцем, а саме: квітень 2006 року, червень 2006 року, червень-грудень 2007 року, січень-березень 2008 року та квітень-червень 2009 року. Вказує, що ним здійснювалася сплата відповідних податків за дані періоди, що підтверджується належними доказами.

Ухвалою судді від 14.12.2020 у справі №500/4066/20 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №500/4066/20.

11.01.2021 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву (аркуші справи 35-36), в якому просить відмовити в задоволенні позову та серед іншого вказує, що період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності з 01 січня 2004 року має підтверджуватися довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу інформаційно-аналітичного забезпечення та використання електронних реєстрів. Оскільки станом на 06.10.2020 позивачем не було подано звіти за період 2006-2009, а в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні дані, тому відповідно за вказаний період страховий стаж не зараховано.

Ухвалою суду від 12.01.2021 розгляд справи було відкладено.

25.01.2021 представник позивача подала до суду відповідь на відзив (аркуші справи 49-51).

Ухвалою суду від 25.01.2021 розгляд справи було відкладено.

В судове засідання представник позивача не прибула, причин неприбуття суду не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд даної справи без його участі.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що з 16.10.2014 ОСОБА_1 вплачується пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням страхового стажу 31 рік 01 місяць 09 днів.

17.01.2006 позивач був зареєстрований фізичною особою-підприємцем, та 24.09.2015 на підставі власного рішення було проведено державну реєстрацію припинення діяльності фізичної особи-підприємця, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

24.09.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зарахувати до його страхового стажу періоди сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України за час здійснення ним підприємницької діяльності, а саме: лютий-квітень 2006 року, червень 2006 року, червень-грудень 2007 року, січень-березень 2008 року, квітень-червень 2009 року та здійснити перерахунок призначеної пенсії, починаючи з 16.10.2014 з урахуванням вказаних вище періодів (аркуш справи 16).

Розглянувши подану заяву відповідач листом від 07.10.2020 №5414-5361/Ш-02/8-1900/20 повідомив позивача про те, що оскільки станом на 06.10.2020 ним, як фізичною особою підприємцем звіти про сплату єдиного соціального внеску за період 2006-2009 не подані, в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні дані, тому відповідно за вказаний період страховий стаж не зараховано.

Не погодившись із такою відмовою позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється у натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачено у Законі України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 11 Закону №1058-IV, загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в тому числі: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно пункту "б" статті 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - №1788-XII) право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, а саме: особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також в тому числі: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 3-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Розділ XV доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом №2148-VIII від 03.10.2017) до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №793 доповнено пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, новим абзацом, зокрема: періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Тобто, вказаними змінами законодавець передбачив зарахування як до трудового так і до страхового стажу фізичних осіб - підприємців періоди провадження ними господарської діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, незалежно від сум сплачених ними страхових внесків (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Як вже зазначено вище підприємці при досягненні пенсійного віку мають право на призначення пенсії за віком, проте зарахування підприємницької діяльності до страхового стажу залежить від того, яку систему оподаткування використовував приватний підприємець до виходу на пенсію. Відповідно до цього законодавець визначав перелік документів, які підтверджують зарахування стажу у певні періоди.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3-1 розділу XV Перехідні положення Закону №1058-IV (з внесеними змінами Законом № 2148-VIII від 03.10.2017), чинним з 01.01.2018 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

- з 01.01.1998 по 30.06.2000 включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

- з 01.07.2000 по 31.12.2017 включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

За приписами підпункту 2 пункту 2.1 розділу П Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються зокрема документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. За період роботи, починаючи з 01.01.2004, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01.07.2000 підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01.01.2004 підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01.01.2004 - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01.01.1998 по 30.06.2000 включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

Отже, з аналізу наведених положень слідує, що до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме:

- з 01.01.1998 по 31.12.2003 періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців при підтвердженні цього статусу довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування чи сплати фіксованого податку, або спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, або довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб`єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; тобто особа має підтвердити статус підприємця і обрану систему обліку і звітності (через сплату єдиного податку, фіксованого податку), або сплату страхових внесків;

- з 01.01.2004 по 31.12.2017 періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).

Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26 жовтня 2018 року у справі №643/20104/15-а.

Відповідно до пункту 2 зазначеного Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємства" №727/98 від 03.07.1998р. суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

- до місцевого бюджету - 43 відсотки;

- до Пенсійного фонду України - 42 відсотки;

- на обов`язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Згідно до п.6 Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємства" суб`єкт малого підприємства, який сплачує єдиний податок, не є платником податків, в тому числі збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Як слідує із довідки Борщівської державної податкової інспекції Чортківського управління Головного управління ДПС у Тернопільській області № 261/6-1/19-00-50-09-09 від 18.03.2020, згідно облікових даних ДПІ у період з 01.01.2006 по 31.12.2010 позивач перебував на податковому обліку ДПІ, як підприємець-фізична особа і здійснював діяльність на таких системах оподаткування: 2006 рік 1 та 2 квартал - спрощена система оподаткування, 3-4 - загальна система оподаткування; 2007 рік 1 та 2 квартал - загальна система оподаткування, 3-4 - спрощена система оподаткування; 2008 рік - загальна система оподаткування; 2009 рік 1 та 2 квартал - спрощена система оподаткування, 3-4 - загальна система оподаткування; 2010 рік - загальна система оподаткування (аркуш справи 11).

Згідно листа Чортківського управління Головного управління ДПС у Тернопільській області № 770/6-1/19-00-50-05 від 07.08.2020, наданого у відповідь на адвокатський запит, дані про суми сплати ОСОБА_1 , як підприємцем-фізичною особою, єдиного соціального внеску нарахованого фізичними особами-підприємцями у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування та особами, які провадять незалежну професійну діяльність в інформаційній системі органів ДПС відсутні (аркуш справи 12).

Поряд із цим, згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0503-8/12081 від 11.08.2020, за даними бази даних картки платника від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за період з 2006 по 2009 рік на рахунки Пенсійного фонду України поступило 575,43 грн - частина сум сплаченого єдиного податку (42 %) (аркуш справи 14).

Також відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0503-8/13686 від 08.09.2020, за даними бази даних картки платника, від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за період з 2006 по 2009 рік на рахунки Пенсійного фонду України поступило 575,43 грн. - частина сум сплаченого єдиного податку (42 %) за такі звітні періоди:

01.02.2006 у розмірі 33,60 грн та 20.02.2006 у розмірі 33,60 грн за лютий 2006 року; 16.03.2006 у розмірі 33,60 грн за березень 2006 року; 20.04.2006 у розмірі 33,60 грн за квітень 2006 року; 20.06.2006 у розмірі 33,60 грн за червень 2006 року;

18.06.2007 у розмірі 33,60 грн за червень 2007 року; 19.07.2007 у розмірі 33,60 грн за липень 2007 року; 20.08.2007 у розмірі 33,60 грн за серпень 2007 року; 20.09.2007 у розмірі 33,60 грн за вересень 2007 року; 19.10.2007 у розмірі 33,60 грн за жовтень 2007 року; 20.11.2007 у розмірі 33,60 грн за листопад 2007 року; 24.12.2007 у розмірі 33,60 грн за грудень 2007 року;

21.01.2008 у розмірі 33,60 грн за січень 2008 року; 19.02.2008 у розмірі 33,60 грн за лютий 2008 року; 21.03.2008 у розмірі 33,60 грн за березень 2008 року;

17.04.2009 у розмірі 33,60 грн за квітень 2009 року; 25.05.2009 у розмірі 33,60 грн за травень 2008 року; 01.06.2009 у розмірі 4,20 грн за червень 2009 року.

Отже, вищенаведеними відомостями підтверджується те, що здійснюючи підприємницьку діяльність у вказані періоди позивач сплачував у Пенсійний фонд внески у складі єдиного податку через Управління державного казначейства відповідно до вимог Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98 із змінами та доповненнями (42% від суми сплаченого єдиного податку перераховувались на рахунок територіального управління Пенсійного фонду).

З огляду на те, що судом встановлена сплата позивачем страхових внесків за періоди: у квітні 2006 року, у червні 2006 року, у червні-грудні 2007 року, у січні-березні 2008 року та квітні-червні 2009 року, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача щодо незарахування позивачу вищезазначених періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу є протиправною.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Тому з метою належного та ефективного захисту порушеного права позивача слід зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди здійснення підприємницької діяльності, а саме: квітень 2006 року, червень 2006 року, червень-грудень 2007 року, січень-березень 2008 року та квітень-червень 2009 року та провести перерахунок призначеної пенсії із врахуванням вказаних періодів з дати звернення із відповідною заявою, тобто з 24.09.2020.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені у справі обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, що полягає у незарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів здійснення підприємницької діяльності, а саме: квітень 2006 року, червень 2006 року, червень-грудень 2007 року, січень-березень 2008 року та квітень-червень 2009.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди здійснення підприємницької діяльності, а саме: квітень 2006 року, червень 2006 року, червень-грудень 2007 року, січень-березень 2008 року та квітень-червень 2009 та провести перерахунок призначеної пенсії із врахуванням вказаних періодів з дати звернення із відповідною заявою, тобто з 24.09.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: с. Гермаківка, Борщівський район, Тернопільська область, 48742, РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769.

Головуючий суддя Баранюк А.З.