Рішення № 94596083, 03.02.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2021 року Справа № 480/8886/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8886/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській обл.), в якій просить суд:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 27 жовтня 2020 року пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування згідно з довідками Головного управління ДПС у Сумській області від 06 жовтня 2020 року № 127/010 та № 128/010, зарахувавши до стажу державної служби стаж роботи: 2 роки 4 місяці 2 дні, з 14.02.1980 по 26.10.1980 року, на посаді зам. секретаря з 27.10.1980 по 16.06.1982 на посаді секретаря комітету комсомолу комбінату «Сумпромстрой»; 2 роки та 9 днів, з 18.06.82 року по 27.06.84 року - час військової служби в Радянській армії; 17 років 09 місяців 16 днів - час роботи в податкових органах, визначені довідкою Головного управління ДПС у Сумській області від 08.12. 2020 року № 8489/Л/18-28-11-01-20.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 27.10.2020 звернувся до відповідача із заявою про перехід з пенсії за віком, призначено відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу". Листом відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", у зв`язку з тим, що посади посадових осіб державної податкової служби не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, та основним критерієм для зарахування періоду роботи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" є встановлення за займаною посадою відповідного рангу. Позивач вважає відмову відповідача про призначення пенсії відповідно до вимог Закону України "Про державну службу" протиправною, необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Ухвалою суду від 16.12.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/8886/20, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін з 05.01.2021, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив, тому у відповідності до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області відзиву на позов кваліфікується судом як визнання позову.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , 27.10.2020 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України Сумської області із заявою про переведення із пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком, у порядку передбаченому п. 2 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу".

Листом від 03.11.2020 №1800-8305-8/55211 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило позивача про відмову у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", у зв`язку з відсутністю 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби визначених Законом України "Про державну службу", що набув чинності з 01 травня 2016 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 2 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про державну службу", крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно з пунктом 10 цього розділу, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 цього розділу встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Закон № 889-VIII набрав чинності 01.05.2016 року.

Частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 17 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Отже необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію, відповідно до положень вказаної статті, є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз.1 ч. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому зазначений вік визначається ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Тобто, до 01.05.2016 право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Аналіз зазначених норм чинного законодавства дає висновок, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії, відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016, є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст.37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії державного службовця відповідач зазначив недостатність стажу державної служби у позивача, у зв`язку із тим, що період роботи в органах податкової служби після присвоєння спеціального звання не зараховуються до 20-ти річного стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії.

Позивач на дату набрання чинності Закону № 889-VIII, а саме на 01.05.2016 року, перебував на державній службі і мав стаж державної служби більше 10 років, що підтверджується записами в трудовій книжці.

Судом встановлено, загальний (спеціальний) стаж роботи позивача в податкових органах та інших, які зараховуються до державної служби становить 22 роки 01 місяць 27 днів, станом на 07.12.2020 року, що підтверджується записами у трудовій книжці та довідкою ГУ ДПС у Сумській області від 08.12.2020 № 8489/Л/18-28-11-01-20.

При цьому, слід зазначити, що позивач під час роботи на відповідних посадах в органах державної податкової служби (маючи спеціальне звання), як державний службовець, сплачував за підвищеною ставкою єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.

Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Отже, в даному випадку слід керуватися законодавством, яке діяло у той час.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у постанові Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі № 466/5138/17.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №3723-ХІІ регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України. Із наведеної норми вбачається, що правове становище державних службовців, які працюють в апараті інших органів, може регулюватися іншими спеціальними законами. При цьому Закон № 3723-ХІІ застосовується до таких службовців в частині, яка не врегульована спеціальними законами.

Спеціальним Законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності був Закон України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні".

Згідно ч. 1 ст. 4 цього Закону, державна податкова адміністрація України, якій за змістом частин другої, третьої цієї статті підпорядковані державні податкові адміністрації в областях, а їм, у свою чергу, - відповідні державні податкові інспекції, є центральним органом виконавчої влади та відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2007 року №778, забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики, державної політики у сфері контролю за виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, здійснює міжгалузеву координацію у цій сфері та здійснює свої повноваження, зокрема, через державні податкові інспекції.

Відповідно до положень Закону №509-ХІІ посадовою особою органу державної податкової служби може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Державною податковою адміністрацією України. Посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації, після якої таким особам присвоюються спеціальні звання (частини 5, 6 статті 15 цього Закону).

Статтею 6 цього Закону передбачено, що видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

Отже, під час роботи посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, займають посади в державних органах щодо практичного виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), мав посаду саме державного службовця, одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, а отже, перебувають на державній службі та є державними службовцями.

Аналогічна правова позиція стосовно того, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальне звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, що дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ викладена в постанові Верховного Суду України від 22.10.2013 по справі №21-340а13 , у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 465/7218/16-а та інших.

Слід також зазначити, що відповідно до п. 342.4 ст. 342 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

Згідно з абзацами 1, 2 пункту 344.1 статті 344 Податкового кодексу України, пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".

Позивач довів, що має спеціальний стаж на посадах державної служби, що відносяться до державної служби 22 роки 1 місяць 27 днів.

Що стосується періоду перебування позивача на посаді секретаря комітету комсомолу, необхідно зазначити наступне.

Абзацами 1, 2 та 3 пункту 2 Порядку №283 визначено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.

У Додатку до вказаного Порядку наведено Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.

Так, вказаним Переліком передбачено, серед іншого, виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.

Порядком обчислення стажу державної служби передбачено зарахування до стажу державної служби періоду роботи в організаціях, передбачених абз. 4 пункту 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1993 №1049 (далі - Положення №1049).

Відповідно до пункту 3 Положення №1049, до стажу роботи, який дає право на одержання надбавки за вислугу років, зараховується, стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених статтею 118 Кодексу законів про працю України, зокрема в партійних, профспілкових і комсомольських на виборних та відповідних посадах.

Згідно з роз`ясненнями Міністерства юстиції України від 03.06.1994 №4-5-1156, погодженими з Кабінетом Міністрів України, до стажу державної служби зараховують період роботи в цих органах лише на виборних та відповідальних посадах до припинення дії статті 6 Конституції УРСР і внесення змін до статті 7 Конституції УРСР (до 24 жовтня 1990 року). Відповідальною вважається посада, прийняття на яку здійснювалось колегіальним органом (рішення, бюро, комітету, постановою конференції, зборів) партійних, профспілкових, комсомольських організацій.

Таким чином, вищезазначеним законодавством передбачено зарахування стажу роботи в партійних організаціях до стажу державного службовця, особам які працювали на виборних та відповідальних посадах в органах до 24.10.1990.

Відтак посади секретаря та заступника секретаря комітету комсомолу є відповідальними, прийняття на які здійснювалось колегіальним органом, а тому період роботи позивача з 14.02.1980 по 26.10.1980 року, з 27.10.1980 по 16.06.1982 підлягає зарахуванню до стажу його державної служби.

Що стосується періоду перебування позивача на службі в Радянській армії, необхідно зазначити наступне.

Згідно п. 3 Постанови КМУ від 03 травня 1994 року № 283 «Про порядок обчислення стажу державної служби»: до стажу державної служби включається також: час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях, а тому, стаж роботи 2 роки та 9 днів, з 18.06.82 року по 27.06.84 року - служби в Радянській армії, підлягає зарахуванню до стажу державної служби.

П. 4 Постанови зазначано: документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Крім того, спеціальним законодавством Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII передбачено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частина перша статті 2 вказаного закону).

Пунктом "в" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що до стажу роботи зараховується, зокрема, військова служба, незалежно від місця проходження служби.

Стаж державної служби за період роботи до 01 травня 2016 року обчислюється відповідно до законодавства, яке діяло раніше.

Отже, період роботи позивача секретарем комітету комсомолу, проходження служби в Радянській армії та роботи в податкових органах на різних посадах зараховується до стажу державної служби, що дає право на пенсію відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу".

Одночасно із заявою позивачем були надані довідки ГУ ДПС у Сумській області №127/010 від 01 жовтня 2020 року та №128/010 від 06 жовтня 2020 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, згідно з якими Відповідач повинен був здійснити нарахування пенсії.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Таким чином переведення позивача із пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV на пенсію за віком, передбачену ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII повинно здійснюватися із 27 жовтня 2020 року, з дати звернення до Відповідача.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача на посадах в органах державної податкової служби (із присвоєнням спеціального звання), відповідачем неправомірно не враховано у стаж роботи на посадах державної служби.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 по справі № 465/7218/16-а.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і допустимих доказів в обґрунтування свого рішення щодо відмови у призначенні позивачу пенсії на підставі Закону України "Про державну службу", а тому рішення відповідача підлягає скасуванню.

Також, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Отже, порушене право позивача має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію державного службовця з дати звернення, а саме з 27.10.2020 року.

Позивачем в позовній заяві заявлено вимогу про призначення пенсії в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З цього приводу суд зазначає, що вказаний розмір пенсії передбачено для осіб, які на час призначення пенсії перебували на державній службі, тоді як для осіб, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, пенсія призначається у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Враховуючи те, що конкретний розмір пенсії визначено в статті 37 Закону України "Про державну службу", суд вважає за необхідне зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області призначити позивачу пенсію державного службовця за вислугу років на підставі ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 840,80 грн., сплачений при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна,1, код ЄДРПОУ 21108013) призначити та виплачувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) з 27 жовтня 2020 року пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування згідно з довідками Головного управління ДПС у Сумській області від 06 жовтня 2020 року № 127/010 та № 128/010, зарахувавши до стажу державної служби стаж роботи: 2 роки 4 місяці 2 дні, з 14.02.1980 по 26.10.1980 року, на посаді зам. секретаря з 27.10.1980 по 16.06.1982 на посаді секретаря комітету комсомолу комбінату «Сумпромстрой»; 2 роки та 9 днів, з 18.06.82 року по 27.06.84 року - час військової служби в Радянській армії; 17 років 09 місяців 16 днів - час роботи в податкових органах, визначені довідкою Головного управління ДПС у Сумській області від 08.12. 2020 року № 8489/Л/18-28-11-01-20.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна,1, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик