Ухвала суду № 94596041, 02.02.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 лютого 2021 року Справа № 480/8483/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми клопотання Військової частини №3022 Національної гвардії України про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини №3022 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації,-

В С Т А Н О В И В:

30.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини №3022 Національної гвардії України, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини 3022 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно;

- стягнути з військової частини 3022 Національної гвардії України на користь позивача грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно у розмірі 49338,55 грн.

Ухвалою суду від 04.12.2020 відкрито провадження у даній справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник відповідача подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду. Таке клопотання обґрунтоване тим, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду, передбачений ч.5 ст.122 КАС України, без поважних причин. Зокрема, ОСОБА_1 16.03.2020 було звільнено у запас з військової служби, тоді як з позовом про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно він звернувся 30.11.2020, тобто понад встановлений місячний строк звернення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи клопотання, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частини друга статті 122 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи вказаним Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами частини п`ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Законом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон України № 2011-XII).

Як зазначено у статті 1 вказаного Закону, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 9 (у редакції до 1 січня 2007 року) та статтею 9-1 (у редакції після 1 січня 2007 року) Закону України № 2011-XII передбачено право військовослужбовців на отримання за рахунок держави речового майна.

За змістом частини першої статті 9-1 Закону України № 2011-XII продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення всіх видів матеріального забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів, та виплати грошової компенсації вартості за речове майно, що не отримано такими військовослужбовцями, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (надалі - Порядок № 178), пунктами 2,3 якого визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до пунктів 4,5 вказаного Порядку грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним, управлінням. Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Згідно з пунктом 15 розділу ІІІ Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017'№475 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції`України-29 червня 2017 року за № 797/30665 (далі - Інструкція № 475), військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно відповідно до затвердженого Урядом Порядку № 178.

Військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за їх бажанням можуть отримати речове майно, яке не було отримане під час проходження служби. Закупівельна вартість речового майна, що використовується для нарахування грошової компенсації, доводиться ВРЗ до військових частин на початку року.

Аналіз вищевказаних норм законодавства свідчить про те, що позивач має право на грошову компенсацію замість неотриманого речового майна.

Суд зазначає, що приписами Порядку №178 не визначений строк, протягом якого військовослужбовці після звільнення повинні звернутися за отриманням грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Суд встановив, що позивачу при звільненні не виплачена компенсація за неотримане під час проходження військової служби речове майно.

Позивач неодноразово звертався до відповідача із проханням про виплату такої компенсації.

11.03.2020 ОСОБА_1 звернувся із рапортом на ім`я командира військової частини № 3022 Національної гвардії України щодо виплати йому грошової компенсації за неотримане речове майно (а.с. 12). Керівництво військової частини відповіді на вказаний рапорт не надало.

12.11.2020 позивач повторно звернувся з письмовою вимогою на ім`я командира ВЧ 3022-НГУ ОСОБА_2 про погашення заборгованості шляхом проведення остаточного розрахунку, що мав бути здійснений у день його звільнення зі служби, тобто виплати компенсації за належні до видачі предмети речового майна у сумі 49338,55 грн. (а.с. 14).

На вказану вимогу він отримав від відповідача лист від 23.11.2020 вих. №2/22-1926 (а.с.15), в якому йому було повідомлено, що погашення заборгованості щодо виплати грошової компенсації за неотримане речове майно під час проходження служби буде проведено після надходження додаткових коштів.

Таким чином, суд вважає, що позивач добросовісно очікував на добровільну у позасудовому порядку виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Однак, тривала бездіяльність відповідача зумовила необхідність звернення позивача до суду за захистом свого права на отримання грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

З огляду на вказане, суд вважає, що строк звернення до суду необхідно обраховувати з листа відповідача від 23.11.2020.

З позовом до суду позивач звернувся 30.11.2020, тобто в межах строку, встановленого нормами статті 122 КАС України.

Суд при розгляді вказаного питання враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 09.07.2020 у справі № 240/11529/19.

Частинами 3, 4 статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно із п.8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач не пропустив строк звернення до суду, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Військової частини №3022 Національної гвардії України про залишення позовної заяви без розгляду по справі № 480/8483/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини №3022 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Є.Д. Кравченко