Ухвала суду № 94596022, 01.02.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 лютого 2021 року Справа № 480/9163/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Кунець О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми клопотання Військової частини 3022 Національної гвардії України про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3022 Національної гвардії України про стягнення грошової компенсації,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини 3022 Національної гвардії України, в якій просить:

-стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку в сумі 11523,91 грн.

Ухвалою суду від 23.12.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

27.01.2021 представник відповідача надав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову.

Також, 27.01.2021 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із порушенням позивачем строків звернення до суду. Так, відповідач зазначає, що позивач звернувся за захистом своїх прав 15.12.2020, про порушення своїх прав дізнався 30.05.2018 (в день видання наказу та виключення зі списків частини, проведення грошового розрахунку). Позивачем в позовній заяві не наведені причини пропуску строків звернення до суду. Отже, позовна заява має бути залишена без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок № 260) у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак за змістом пункту 3 розділу XXXI Порядку №260 грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Отже, право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком.

Суд відхиляє твердження відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки стягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку не обмежені позовною давністю. На час відпустки, яка хоча і не пов`язана з виконанням службових обов`язків, за особою зберігається заробітна плата (грошове забезпечення), такі виплати включаються до фонду заробітної плати і є невід`ємною його частиною. Це ж саме стосується і компенсації при звільненні за невикористані дні відпустки.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої палати Верховного суду від 21.08.2019 у справі №620/4218/18 (Пз/9901/4/19).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо пропуску позивачем строку на звернення до суду з даним позовом, а відтак, суд відмовляє у задоволенні клопотання Військової частини 3022 Національної гвардії України про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Військової частини 3022 Національної гвардії України про залишення позовної заяви без розгляду по справі № 480/9163/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3022 Національної гвардії України про стягнення грошової компенсації - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Кунець